«Амфітеатр» абсурду. Противники сміттєпереробного заводу у Львові провели громадські слухання

logo


У середу, 19 липня,у Львові відбулись громадські слухання щодо будівництва на вул. Пластовій, 13 комплексу із переробки ТПВ. Ініціатором цих слухань виступив керівник ініціативної групи проти будівництва сміттєпереробного заводу Микола Куртяк.

Громадські слухання проводились під відкритим небом у подвір’ї школи №7. Атмосфера слухань із самого початку була вкрай напруженою, складалось враження, що більшість присутніх уже знала, який буде результат цих слухань. Усі намагання до конструктиву зводились до викриків «Ганьба» і тотального несприйняття.

ZAXID.NET відвідав це тригодинне громадське зібрання і спробував відтворити атмосферу, що панувала у середу ввечері на Підзамче.

***

Громадські слухання мали початись о 18:00 в актовій залі школи, а уже о 17:30 до столиків реєстрації зібралась черга з понад сотні людей. Частина майбутніх учасників слухань ще чекала на вулиці, жваво спілкуючись. Серед людей, що прийшли на слухання – багато добре знайомих облич, які постійно виступають проти будівництва у Львові сміттєпереробного заводу: активісти ГО «За розвиток громади», які купчаться довкола депутата Львівської міської ради Ігоря Зінкевича, голова львівського міського осередку ВО «Свобода» Любомир Мельничук, колишній депутат ЛМР від «Свободи» Яромир Самагальский та ще кілька діючих депутатів ЛМР від фракцій УКРОП, ВО «Свобода» та БПП.

Черга поволі просувається всередину школи: чим ближче до актової зали, тим сильнішою стає задуха, кілька людей розвертається на вихід. О 17:45 місця в актовій залі школи №7 вже немає, а люди продовжують масово іти. Щокілька хвилин крісла актової зали присувають ближче до сцени, аби нові люди мали, де стати. Присутні у залі представники мерії, зокрема керівник ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря та керівник управління «Адміністрація міського голови» Євген Бойко спостерігають за ситуацією, сидячи у кутку сцени.

Коли відстань між першим рядом і сценою зникає, ініціатор громадських слухань Микола Куртяк, який називає себе керівником ініціативної групи проти сміттєпереробного заводу, бере мікрофон і оголошує громадські слухання розпочатими. При цьому люди продовжують пробиватись в актову залу, а одна з присутніх у залі учасниць слухань, не витримуючи безжальної задухи у приміщенні, видає пророчу репліку: «Треба було то всьо на вулиці зробити!».

«Слава Ісусу Христу!», – не звертає на цю думку уваги Микола Куртяк. Він висловлює жаль, що на слухання не прийшов священик, однак розпочинає засідання із молитви. Після «Отче наш» він проводить інструктаж тим, хто зайшов до зали, стосовно процедури голосування і пропонує розпочати громадські слухання, не чекаючи на решту учасників. Далі він пропонує обрати головуючим на слуханнях активного учасника майже усіх акцій протесту у Львові Рустама Курбанова, а секретарем представника ГО «Відродження Знесіння» Тараса Зворду. Після цього у залі здіймається метушня, бо ніхто не може порахувати учасників слухань, які постійно продовжують прибувати..

Раптово ініціативу у свої руки бере Рустам Курбанов, і підходячи ближче до народу, блискуче показує свої ораторські здібності. Він переконує присутніх у тому, що шкільна актова зала не вмістить усіх зареєстрованих учасників слухань, при цьому пропонує ідею, яка, на його думку, може врятувати вечір. «Ми можемо провести громадські слухання на вулиці!» – виголошує Курбанов, і чує у свою сторону овації. О 19:00 в актовій залі стає пусто.

***

«Ми хочемо при білому світлі, як у Греції в амфітеатрі то всьо проводити!», – викрикує одна з присутніх, коли у дворі школи формується коло з людей. У центрі амфітеатру– Микола Куртяк. За кілька хвилин до людей підходить керівник управління «Секретаріат ради» ЛМР Юрій Лукашевський і пропонує перенести громадські слухання на іншу дату у просторіше приміщення із технічним забезпеченням. Здіймається шум. Люди налаштовані на амфітеатр і таки переконують представника мерії провести це дійство на вулиці. У центр імпровізованого амфітеатру приносять колонку і стіл. Тепер можна починати. Микола Куртяк оголошує, що на слухання зареєструвалось 352 людини, пояснюючи, що саме стільки людей записалось у списки. Після цього він знову обирає головою слухань Рустама Курбанова, який з вправністю полководця вишиковує учасників слухань на «два фланги і фронт», простіше кажучи, ставить їх літерою «П».

На годиннику уже 19:50. Присутні голосують за те, щоб завершити збори рівно за годину. У порядку денному чотири питання: позиція ініціатора слухань проти будівництва сміттєпереробного заводу, презентація проекту майбутнього заводу від ЛКП «Зелене місто», питання стану очисних споруд «Львіводоканалу» на вул. Пластовій та інформація про транспортну розв’язку у районі майбутнього заводу.

Перший доповідач – Микола Куртяк, помітно нервує і йому не з першого разу вдається говорити у мікрофон. Він нарікає, що не може донести інформацію до міської влади, зокрема щодо поганого стану очисних споруд «Львіводоканалу». Також він заявляє, що після будівництва сміттєпереробного заводу «Львіводоканалу» бракуватиме території на вул. Пластовій для обслуговування очисних споруд, не обгрунтовуючи, чому саме так вважає. Окрім того, він скаржиться на те, що не може отримати повну інформацію про майбутній завод на сайті міської ради і у ЗМІ, не конкретизуючи, яку саме інформацію хоче отримати. Крапку свого виступу він ставить, пропонуючи заборонити будівництво заводу з переробки ТПВ на Пластовій, 13.

Другим у центр виходить керівник ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря. Він розповідає, що сьогодні місто лише почало проходити дозвільні процедури і анонсує консультації із громадкістю після проходження проекту комплексу із переробки ТПВ етапу оцінки впливу на довкілля. Він обіцяє врахувати усі пропозиції від громадян, які надійдуть впродовж слухань. Також він запевняє присутніх, що ЛМКП «Львіводоканал» не страждатиме від побудови поруч заводу із переробки ТПВ.

Третім виступає заступник директора ЛМКП «Львіводоканал» Дмитро Лялькович. Він також намагається переконати учасників слухань у тому, що «Львіводоканалу» достатньо місця для нормальної роботи очисних споруд. Він нагадує про плани міста побудувати станцію з виробітку біогазу і розповідає про модернізацію очисних споруд.

Четвертий спікер – Роман Зубачик із ЛКП «Львіватодор» повідомляє усім присутнім про проведене транспортне моделювання території прилеглих до майбутнього заводу вулиць, зокрема Богданівської та Пластової. «За результатами моделювання, катастрофічних проблем не буде. Завантаженість вул. Богданівської після появи заводу зросте на 2-3%, вул. Пластової на 20%, але зараз ця вулиця недовантажена», – повідомляє він, запевняючи, що затори на цих вулицях не вникатимуть. Після цього виступу один із учасників слухань звертається до чоловіків, що стоять поруч: «Ганьба?» і отримує ствердне: «Ганьба!».

Опісля чотирьох доповідей слово надають 13-ом учасникам слухань, які записались на невеликий виступ. Майже усі спікери (серед яких, між інших, депутат від УКРОПу Ігор Телішевський та колишній депутат від ВО «Свобода» Яромир Самагальський) висловлюють невдоволення будівництвом заводу, і у кінці своїх промов впропонують такі вирішенні проблеми: не будувати завод на вул. Пластовій, не будувати завод у Львові взагалі, будувати завод у Грибовичах.

Кілька спікерів вважають, що будівництво сміттєпереробного заводу може призвести до негативних наслідків для здоров’я мешканців. Зокрема, Йосип Федечко намагається провести не зовсім зрозумілу паралель між масовою втратою свідомості серед школярів у Чернівцях і випарами з очисних споруд на Пластовій, які нібито посиляться після зведення заводу зі переробки ТПВ. «Ми маємо схожі випадки. Нещасний наш водоканал, який проводить хоч якусь роботу, щоб ми мали нормальну воду, потерпає від того, що на їхній території виділяється шкідливий газ, і першою його ознакою є втрата свідомості дітьми». Львів’янка Ярина Кравчук переконана, що переробка сміття викличе різке збільшення випадків захворювання на рак. «Кожне спалювання має в результаті канцерогенні речовини. Я просто хімік можна сказати наполовину, і канцерогенні речовини – це речовини, які викликають раки. Мало нам раків в Україні і у Львові?!», – емоційно запитує жінка.

Лише двоє із виступаючих висловлюються за будівництво сміттєпереробного заводу: Юрій Лукашевський, який мешкає у Личаківському районі – він висловлюється за екологічно безпечний завод у місті, та керівниця міського департаменту ЖКГ Ірина Маруняк, яка водночас розповідає про ремонти, які проводяться на прилеглих до території майбутнього заводу вулицях. Завершити виступ їй не дають кілька десятків присутніх, що починають скандувати «Ганьба!».

Під час виступів Рустам Курбанов кілька разів звертається до присутніх з проханням у жодному разі не покидати подвір’я, аби зберегти кворум. Люди уже помітно змучені, не проти присісти (кілька дітей уже вмощуються на траві), але загальне збудження не згасає.

***

О 21:00 Руслан Курбанов ставить на голосування пропозицію «Проти будівництва сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій», при цьому залякуючи людей “військово-стратегічною небезпекою майбутнього заводу”. Він, зокрема, вважає, що у разі військових дій територію на вул. Пластовій, 13 цілком можуть атакувати, оскільки неподалік розміщені ще два стратегічні об’єкти: очисні споруди та ТЕЦ-2.

Поки Курбанов озвучує свої припущення, лічильна комісія підраховує голоси. Під час голосування «за» будівництво сміттєпереробного заводу серед учасників слухань лунають виклики «Ганьба!», під які непевно вгору здіймається чотири руки. Після фінальних підрахунків Курбанов оголошує результат: «Утрималась одна особа, «за» чотири особи, «проти» 325 осіб». Виступи посадовців «Львіводоканалу» та «Львівавтодору» вирішують взяти до уваги, після чого о 21:20 Курбанов оголошує громадські слухання закритими і вітає однодумців із перемогою.

Народ починає розходитись, однак мікрофон у свої руки знову бере Микола Куртяк, бо як ініціатор слухань хоче залишити останнє слово за собою. Микола Куртяк заявляє, що у разі, якщо сміттєпереробний завод у Львові таки почнуть будувати, мешканці почнуть перекривати дороги. «Влаштуємо їм люстрацію!», – погрожує він. На цю заяву учасники слухань реагують оплесками, але уже не такими бурхливими, бо усі змучені і хочуть іти додому, де наповнюватимуть домашні смітники відходами від вечері.

Пізніше Юрій Лукашевський зазначив ZAXID.NET, що після вивчення протоколу громадських слухань міська рада продовжить проводити пояснювальну роботу серед населення. «Людям бракує інформації, вони налякані і багато чого не розуміють. А певні політичні сили використовують це у своїх цілях», – зазначив він. Лукашевський додав, що після того, як проект сміттєпереробного заводу пройде державну екологічну експертизу, мерія оголосить громадські слухання, на яких обговорять усі ризики для навколишнього середовища.