Безпорадність Садового

logo


Безпорадність СадовогоВ українському суспільстві постать мера Львова Андрія Садового відома в першу чергу завдяки вдалій рекламній кампанії та іміджу самого міста. Те, що міський голова Львова став лідером всеукраїнського політичного проекту під назвою «Самопоміч», вимагало від нього кількох років підготовки і накопичення матеріальних ресурсів. Без вдалих політичних комбінацій і використання настроїв багато в чому наївного українського народу теж не обійшлося. На виборах 2014 року «Самопоміч» пройшла в парламент на гаслах нової сили. Мовляв, ось ми, команда успішних людей на чолі з мером-господарником. Якщо він зробив Львів красивим то зробить такою і Україну. Але не так сталося як гадалося. За понад два роки діяльності нової політичної сили її майбутнє бачиться туманним. Та й перспективи Андрія Садового поборотися за крісло президента також зараз виглядають сумнівні.

Насправді ж у історії раптового піднесення «Самопомочі» все було значно банальніше. Львів є красивим туристичним містом сам по собі, а не завдяки меру Садовому. А стосовно роботи лідера «Самопомочі», то нічого надзвичайного він не зробив. Корупція, скандали, комунальні проблеми, неефективна інвестиційна політика, – все це у Львові було та і є. А «Самопоміч», попрацювавши у парламенті більше двох років, взагалі нічим особливим не відзначилася. Навпаки, її лави покинула перший номер – Ганна Гопко. Зараз вона належить до коаліції. А ще чотирьох депутатів вигнали за порушення партійної дисципліни. Та й треба визнати, що інші члени фракції не відзначаються монолітністю та згуртованістю. Зараз позиція «Самопомочі» у парламенті взагалі незрозуміла. Ніби вони і в опозиції, але водночас і не критикують владу. Дострокових виборів не хочуть. Очевидно, що нардепи від «Самопомочі» об’єднані у фракції не однією ідеологією чи баченням розвитку країни, а швидше всього є представниками зліпленої нашвидкоруч команди під вибори. Але зараз перед Андрієм Садовим постали нові виклики та загрози, які можуть пустити під укіс його політичну кар’єру та майбутнє. І це навіть не млява, пасивна і напіввіртуальна «Самопоміч» у стінах парламенту і поза його межами. Це сміттєвий колапс у Львові, під завалами якого можуть бути поховані усі політичні амбіції Садового.

До подій на Грибовицькому сміттєзвалищі Садовий тримався досить впевнено. Так, було кілька скандалів, пов’язаних з виділенням землі у місті за заниженою вартістю. Але на фоні суцільної корупції в державі вони не виглядали чимось надзвичайним. Це не той рівень. Мер Львова та лідер «Самопомочі» міг легко списати такі звинувачення у бік правоохоронців. Мовляв, вони не ведуть боротьби з корупцією. А от обвал на полігоні сміття у травні 2016 року дійсно став до певної міри фатальним. Усі тези про видатного мера, який вивів місто на європейський рівень та має великий управлінський досвід, зазнали краху. Андрій Садовий поступово перетворювався у безпорадного мера, який не може вирішити проблему з сміттям. Значною мірою винен у цьому він сам. Його опоненти просто вдало скористалися ситуацією, якою гріх було не скористатися. Але саме господарська байдужість та ігнорування проблеми в попередні роки стало першопричиною нинішніх проблем лідера «Самопомочі». Андрій Садовий мав вдосталь оперативного часу аби вирішити проблему сміттєзвалища. Тим більше, він обіцяв це зробити львів’янам. Інвесторів також не бракувало. Але чомусь всі вони не отримували погоджень. Причина може бути в тому, що на Грибовицькому сміттєзвалищі хтось непогано заробляв. І може навіть ті особи мали виходи на мера Львова. Саме тому ніхто не поспішав будувати сміттєпереробний завод. Навіщо будувати завод, якщо є сірі схеми отримання прибутків? Так питання затягувалося, а кількість сміття зростала. І якби не трагедія минулого року, то ситуація не зрушила б з мертвої точки.

Зараз Андрій Садовий опинився у складній ситуації. З мера найпривабливішого туристичного міста в Україні він став мером найбруднішого міста. У цьому він звісно звинувачує владу. Мовляв, та вставляє палки в колеса і перешкоджає вивезенню львівського сміття та підбурює місцеві громади протестувати проти сміттєвозів з Львова. Щодоби очільник «Самопомочі» ламає голову над тим, куди ж подіти 650 тонн сміття, яке накопичується. Відповіді не це немає. Так, Садовий каже, що винна влада та уряд, які ніяк не допомагають Львову. Але з іншого боку, чому він чекав, що інші міста з радістю приймуть його сміття? Пригоди львівського сміття в Україні давно стали предметом насмішок та жартів. А ще – прикладом безпорадності і безгосподарності. У інших міст свої проблеми з власним сміттям. Вони не зобов’язані приймати сміття тільки тому, що воно зі Львова та погіршувати екологічну ситуацію на полігонах. А сміттєпереробні заводи в Україні майже відсутні. Ось і їздять машини від Садового просторами України, викликаючи обурення населення. Деякі міськради навіть забороняють своїм мерам укладати будь-які угоди щодо прийому львівського сміття, оскільки бояться, що і їх населені пункти чекатиме така ж доля в майбутньому. Щодо будівництва заводу з переробки, то там теж не все просто. Ще влітку Садовий казав, що питання буде вирішене оперативно. Як бачимо, питання досі не вирішується. А мер Львова готується до того, щоб «подарувати» своє сміття країнам Європи.

Вся ця ситуація б’є по репутації «Самопомочі» та Садового. Ясно, що влада частково зацікавлена в сміттєвому колапсі. Раніше Садовий міг розглядатися як політичний конкурент Порошенка. Тепер його шанси похитнулися. Міф про господарника здувся. Андрій Садовий опинився загнаним у пастку. Він вже немає можливості для маневру як раніше. Звісно, він може апелювати, що влада спеціально заважає йому, оскільки нібито мститься за те, що «Самопоміч» проти надання особливого статусу Донбасу. Але «Самопоміч» і раніше не дуже активно виступала проти цього питання. Тепер же вона взагалі не порушує гострі проблеми. Очевидно, що Андрій Садовий боїться. Його слабке місце знайдено. Простір для політичного маневру звужений. А за падінням рейтингу Садового послідує падіння рейтингу «Самопомочі».

Ошибка в тексте? Выделите ее мышкой! И нажмите: Ctrl + Enter