Біографії майже 80 підпільних діячів ОУН з Львівщини опублікують в інтернеті

logo
31632_biografiji_majzhe_80_pidpilnih_dijachiv_o.jpeg


Центр досліджень визвольного руху опублікує в електронному архіві українського визвольного руху колекцію з 78 персональних справ з архіву Служби безпеки ОУН Сокальської округи, що на Львівщині. Всі ці документи у своєму подвір’ї знайшов дядько нардепа Володимира Парасюка. Інформацію про це повідомили на сайті Центру досліджень визвольного руху.

«78 документів автобіографічного змісту відтепер можна переглянути онлайн. Папери було знайдено серед 300 документів СБ ОУН наприкінці травня 2016 року в господарстві дядька народного депутата Володимира Парасюка», — йдеться в повідомленні.

Фахівці Центру досліджень визвольного руху відразу ж розпочали реставрацію сокальського архіву, перша колекція якого вже у вільному доступі. А за участі історика Володимира Мороза почали працювати над ідентифікацією учасників підпілля.

«Головною перешкодою в ідентифікації був брак дослідників, які би орієнтувалися в історії підпілля в Сокальській окрузі. На жаль, померли майже всі учасники боротьби, які знали згаданих в документах осіб», –  говорить Володимир Мороз.

Однією з найцікавіших є біографія Софії Лагодич, що діяла під псевдо «Ліда». У 1953 році її арештували та помістили до тюрми на Лонського. Під час допитів вона нічого не сказала ні про себе, ні про кого зі свої побратимів. Говорити відмовлялась під приводом того, що буцімто «дала клятву мовчання перед Богом і нічого сказати не може». Через це її примусово запроторили до психіатричної лікарні.

Активна діячка підпілля ОУН Софія Лагодич (псевдо «Ліда»), що більш як 10 років підпільно діяла в складі організації на Львівщині / Фото: прес-служба Ценру досліджень визвольного руху

Також дуже цікава історія Євгенії Романини, що діяла під псевдо «Катруся». Вона працювала в Червоному хресті при УПА. У лютому 1945 р. «Катрусю» заарештували, але через три місяці їй удалося втекти й знову перейти.  Вона понад 10 років була в підпіллі, лікувала поранених повстанців, працювала друкаркою в Радехівському надрайонному проводі. Втративши зв’язки з братами по зброї, які або загинули, або потрапили в полон. У 1956 році її знову арештували, але завдяки хрущовській «відлизі» звільнили. Померла Євгенія Романина 16 січня 2004 р. у Львові.

Історики кажуть, що така деталізована інформація з життя діячів пролиє світло на ще не досліджені сторінки історії України.

«Така кількість біографій підпільників дасть нам змогу досить детально прослідкувати життя конкретних людей, що спонукало їх долучитися до націоналістичного руху, в деяких випадках і арешти органами радянської держбезпеки та те, як вдалося звільнитися», — зазначив керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

А поділитися?