Боєць АТО, який втратив руку під час Революції Гідності, досі не отримав статусу постраждалого

logo


Львів’янин Роман Дзівінський поїхав на Майдан за покликом серця, і навіть втративши під час Революції Гідності руку, продовжує воювати на сході України. Проте досі, окрім інвалідності, не отримав від держави ні копійки, хоча за законом має право на грошову компенсацію.

Хлопець не вагаючись поїхав на Майдан у грудні 2013 року. Там влився до лав новоствореного «Правого сектору» і брав участь у протестних акціях на вул. Грушевського, доки не стався трагічний випадок.

«Якийсь чоловік дав мені на вході коробку, сказав, що це презент, допомога, я відкрив і дістав кубинську сигару, взяв лівою рукою і пальцями покрутив, далі був вибух і все… поранило ще одного хлопця, двері винесло із завісами в коридор», – пригадує Роман Дзівінський.

Важке поранення та втрата руки. Після цього все наче у фільмі, лікарня, у якій вказав чуже прізвище аби не виявили його особи, дорога до Львова під охороною, далі – Польща та рік реабілітації в США. Та попри це досі не може отримати статусу постраждалого на Майдані.

«Процес реально затягується, вони ганяють з однієї інстанції в іншу, говорячи, що ми не компетентні це вирішувати, коли ти питаєш, хто конкретно це має вирішувати, вони не знають», – поскаржився Роман.

Алгоритм отримання статусу постраждалого на Майдані не простий. Внесення до переліку постраждалих осіб здійснюється відповідно до певних постанов згідно з висновками судово-медичних експертиз. Судово-медичні експертизи проводять на підставі ухвали і/або постанови судово-слідчих органів у межах кримінальних проваджень за фактами нанесення тілесних ушкоджень під час участі в Революції Гідності.

Для отримання статусу постраждалого на Майдані насамперед потрібно звернутись до судово-слідчих органів, які за наявності правничих підстав призначатимуть судово-медичну експертизу та встановлюватимуть взаємозв’язок отриманих ушкоджень з участю постраждалого у протестних акціях.

Після вказаного погодження затверджується відповідний наказ МОЗ України та надсилається до Міністерства соцполітики України для здійснення виплати державної допомоги.

Наразі постраждалих майданівців офіційно є 932 особи. У Львові ж таких 38. Є три категорії потерпілих. Ті, хто отримав тяжкі, середньої важкості та легкі тілесні ушкодження. Для них передбачена матеріальна компенсація.

«Тим особам, які отримали тяжкі тілесні, – це 700 тис. грн, тим, хто отримав середньої тяжкості, – 500 тис. грн, і тим, котрі отримали ушкодження легкого ступеня,– це 200 тис. грн», – повідомила начальник управління соцзахисту ЛМР Наталія Демкович.

Ці кошти виділяють з резервного фонду держбюджету, не однією сумою, а щороку в розмірі, визначеному постановою Кабінету міністрів. Наприклад, побратим Романа Назар, котрий був поранений разом з ним, статусу таки домігся.

«Спочатку дали документи просто інваліда з дитинства, так як коли я підірвався, мені не було 18 років, пізніше прийняли закон про прирівняння поранених на Майдані до інвалідів війни. Але це тягнулось більше як півроку», – розповів майданівець Назар Держило.

Майданівські медики також мають сумніви щодо кількості потерпілих на Майдані. «Точно добре пам’ятаю три доби, бо ми практично не спали і, відповідно, за той час лише я особисто обстежив і частково прооперував близько 20 пацієнтів. А яка загальна кількість пацієнтів? я думаю, що величезна!» – згадує Тарас Кобза.

Тому історія Романа може бути непоодинокою. На щастя, події на Майдані не мають терміну давності, тому отримання статусу постраждалого для хлопця – лише питання часу. Списки постійно оновлюються. Набагато важче з тими, хто просто зникав з лікарняних палат.

«У нас були випадки, коли майданівців з лікарень викрадали працівники СБУ та міліціонери, відповідно, коли не була надана медична допомога, коли людей просто викидали. Є порушені за цим фактом кримінальні справи, але вони фактові, тому процес розслідування триватиме безкінечно», – розповіла директор центру правових досліджень Лідія Тополевська.

Наразі Роман на ротації у промзоні Авдіївки, воює у складі добровольчого українського корпусу. Його документи на стадії розгляду комісії МОЗ, яка й має визначити, чи майданівець у серці стане ним офіційно.