Бути собою. Як розвинути культуру креативності у Львові

logo


Творець концепції креативного міста Чарльз Лендрі під час публічної лекції у Львові розповів, як міста конкурують за людей, чому креативність – це кров міста, та як Львову стати успішнішим і креативнішим. Tvoemisto.tv занотувало найцікавіше.фото: "Креативне місто"/Facebook

фото: “Креативне місто”/Facebook

За останні 30-40 років в усьому світі відбулися кардинальні зміни. Я згадаю про відомий вислів «Місто – це щось більше, ніж місце у просторі, це драма у часі» (відомий британський соціолог та містобудівельник початку ХХ ст. Петрік Ґеддес – прим. Tvoemisto.tv). Деяких людей ця драма захоплює, інших — навпаки, і декого вона навіть лякає. У часи таких перетворень завжди у людей виникають запитання. Усе починає набувати швидшого темпу — люди ходять швидше, навіть їдять швидше. Іноді це означає, що в нас немає часу зупинитися і подумати.

Коли ми проаналізуємо усе, що сталося, то можемо сказати, що насправді змінилася парадигма. Це означає, що ми маємо сприймати світ інакше. Дедалі частіше люди починають говорити про креативність як рушійну силу розвитку міст, економіки загалом та багато-чого іншого. Багато міст у світі перебувають в однаковій ситуації, і тут ми повинні поставити запитання: які в них є конкурентні переваги? Якщо ми погоджуємося з тим, що креативність та уява є важливими перевагами, тоді ми повинні розглядати ці поняття як валюту. Чому так? Тому що вони у різний спосіб можуть збільшити потенціал міста. Ми можемо утримати таланти, а також привабити людей з інших міст.

Вже багато років я чую запитання: у чому є цінність креативності, дизайну, культури, екологічного мислення тощо? Тоді я відповідаю: а яку ціну доведеться заплатити за те, що ви не будете креативні і не зважатимете на потреби культури, якщо ви не будете про це думати? Ми розуміємо дуже чітко, що місця, які мають бідну культуру, низький рівень уяви, не є, зазвичай, успішними.

Міста конкурують за людей

Якщо подивимося у майбутнє, перед нами постане одна велика проблема: хто ми? Де наше місце? Якою є наша ідентичність, коли все перебуває у динамічному русі? Додам відразу, що у русі перебуває усе — люди, товари, ідеї, дійсність. Цей рух може дуже сильно заплутати людей.  Одним з різновидів цього руху є рух людей — амбітних людей, кваліфікованих,  які мають якісь навички, які шукають можливості. У першу чергу йдеться про людей з маленьких містечок. Втім, вони можуть обрати Львів. Львів’яни, відповідно, можуть поїхати до більших міст. Питання полягає у тому, чи повернуться вони коли-небудь.

Якщо ми спробуємо проаналізувати основні індикатори успіху для такого міста, як Львів, то ним має бути баланс між кількістю людей, які їдуть звідси, та кількістю людей, що повертаються або приїжджають до Львова. Так само важливо знати, наскільки кваліфіковані люди приїжджають до Львова. Позитивне співвідношення означає, що місто стає успішнішим. Одним з чинників, який приваблює людей залишатися у місті, є відмінність, особливість цього міста.

Вивільнити невикористаний потенціал

Коли 30 років тому в мене лише виникла ідея концепції креативного міста, у Великобританії відбувалося дуже багато масштабних перетворень. Ми тоді запитали в себе: який в нас масштабний ресурс, у чому наші активи, що ми можемо використати? Ми зрозуміли, що наша креативність — це нереалізований потенціал, що треба зосередитися на тому, щоб вивільнити його.

Так само, як і ви, ми спробували залучити усіх людей. Ми припустили і повірили у те, що всі є креативними. Звісно ж, не всі люди є однаково креативними. Це стосується і людей, і міст. Але кожна людина, кожна організація, кожне місто може стати на 5, 10 чи 15% більш креативними. Цей приріст може дуже багато чого змінити.

Креативність як свідома стратегія

Я хочу зараз описати свою книгу («Креативне місто») на 300 сторінок одним реченням: «креативне місто» – етос або місце, яке розширює можливості і яке намагається створити такі умови, в яких люди будуть мислити, планувати та діяти задля того, щоб створювати можливості або розв’язувати проблеми». Напевно, звучить очевидно, але на практиці це зовсім непросто. На той час люди це не розуміли, думали, що це визначення занадто розмите та абстрактне.

З роками люди намагалися описати якось це поняття. Креативність у ХХІ ст. є зовсім іншою, ніж у ХІХ ст. Якою ж є відмінність між креативністю тоді, нині і завтра? По-перше, зараз люди сприймають креативність як свідому стратегію. Раніше люди теж були креативними, але вони не говорили відкрито про це.

Зараз ми використовуємо уяву для того, щоб замінити фізичні ресурси, зараз людський розум і уява стають ключовими міськими ресурсами. Характеристики і якості креативних людей пов’язані зі способом мислення, з налаштуваннями, зі схильністю до того чи іншого. Саме тому деяким людям це складно зрозуміти, тому що вони хочуть бачити конкретні ключові показники діяльності (KPI). Але є все-таки певні показники, і креативність можна вимірювати по-різному — наприклад, за кількістю інновацій, впроваджених у містах. Креативними можуть бути люди, організації, процеси, програми, види діяльності, міста і мережі, навіть регіони.

Культура креативності

Коли лише з’явилася ідея креативного міста, мистецька спільнота заявила – «Та це ж ми! Ми є креативними людьми». Так, вони важливі, але яка їхня роль у формуванні більш креативного міста? Якщо у місті розвинений мистецький сектор, а всі інші сфери життя у місті є некреативними, то це створює певні труднощі.

Я не впевнений, що можна взагалі виділити «креативний клас» як «клас».  Мене більше цікавить формування системи креативності у місті. Є речі, про які люди забувають, – ІТ-інновації, наукові, бізнесові, соціальні, бюрократичні інновації. Основне завдання для міста — сформувати креативну систему. Вся система повинна прямувати до єдиної мети. Креативність громадян та громад є теж дуже важливою. Йдеться про вміння робити щось в інтересах громадськості, послуговуючись «підприємницьким духом», але у прив’язці до інтересів громадськості. По суті, я говорю про формування культури креативності.

Значення місцевої культури

На мою думку, культура визначає місто, а креативність – це кров і нервова система цього міста. Це те, що дає йому кисень. Коли ми працюємо з містами, то дуже важливо рухатися за потоком цього міста, пожинати плоди культури цього міста. Культура може мати і позитивне, і негативне навантаження, особливо якщо вона гальмує зміни. Культурне мислення справді не завжди інтегрується у мислення про планування та розвиток міста. Культура – це радше «невидима рука», яка скеровує у певному напрямку.

Про відкритість до допитливості

Спочатку мені здавалося, що на перше місце треба ставити креативність, але кілька років тому, я працював у дуже бідному регіоні Великобританії і усвідомив, що є ще щось, що стоїть перед креативністю. У містах треба бути відкритими до допитливості. Треба дозволити людям бути допитливими, ставити запитання.

Якщо людям дають проявити свою допитливість, вони можуть так само паралельно проявити свою уяву, вони зможуть генерувати свіжі думки. Якщо в них є багата уява, вони будуть створювати ідеї, які ми можемо назвати креативними. Можливо, йдеться про 10 ідей: з них дві – добрі, вісім – такі собі. З цих двох ідей можуть з’явитися інновації. Коли вже з’являються ці інновації, вони породжують додаткову допитливість.

Поради і попередження львів’янам

Місто повинно перейти від культури «ні, тому що» до культури «так, якщо». Ви повинні навчитися працювати не лише з буквою закону, але й з його духом.

Метрополія Львова має близько 1 млн. осіб населення. Якщо лише 1% з цього мільйона вважати лідерами, які просувають це поняття, то це вже 10 тис. людей. Хіба мало? Який це може дати результат, ефект?

Все важливе, що відбулося за останні 30 років у перетвореннях міст зводилося до того, що відрізняє нас від мешканців інших міст. Щоб не робив Львів – намагайтеся бути собою. Львів повинен бути містом, яке запам’ятовується у свідомості певними якорями. Ясно, що люди хочуть бачити у першу чергу оновлену інфраструктуру. Якщо оновлюється інфраструктура, наприклад, аеропорт, то треба робити так, щоб він був не схожим на інші.

Якщо ваше місто дає змогу людям ставати успішними, до вас починає приїжджати дедалі більше людей. Це може бути проблемою Львова (як і інших компактних міст), тому що Львів стає дедалі привабливішим. Складно назвати 10 міст у Європі, що можуть запропонувати таку саму якість архітектури і таке саме фізичне полотно, як Львів. Коли дедалі більше людей почне приїжджати до Львова, відповідно, зростуть ставки оренди, зросте рівень цін.

Якщо ви маєте якусь конкретну програму, то вам потрібні конкретні проекти, які зроблять вашу роботу помітнішою і допоможуть артикулювати ваші наміри. Одним із завдань для візійної групи у цьому є не лише використовувати можливості ринку, але й схилити ринок до того, що він задовольнив ваші запити.

Чарльз Лендрі – автор концепції креативного міста, фахівець з розвитку міст, що брав участь у розробці стратегій таких міст, як Дублін, Амстердам, Ляйпціг, Люблін та багатьох інших. Автор книжки «Креативне місто: інструменти для міських інноваторів» (1995 р.) та кількох інших. 9 березня у Львові Чарлз Лендрі прочитав публічну лекцію в межах форуму «Креативний прорив», спеціальним гостем якого він був.

Нагадаємо, що форум «Креативний прорив» (9-10 березня 2018 р.) об’єднав у Львові креативних людей із усієї країни задля творення задля творення нової моделі креативного, соціально відповідального, партисипативного міста («Міста 3.0»). Під час Форуму презентували нову стратегію креативного розвитку Львова.

Занотував Дмитро Борисов