Це про громадський транспорт у Львові Стус сказав: «Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…»

logo
33248_ce_pro_gromadskij_transport_u_lvovi_stus_.jpeg


Зовсім не збиралася знову писати блог про одвічну львівську проблему, яку владі несила вирішити – тут, як багацько людей вважають, пиши, не пиши, а результат, – як горохом об стіну або за принципом: «говоріть, ви нам не заважаєте». Але вчора таки не стрималася і нашкрябала на Варті у соцмережі: «Сьогодні вранці маршрутка № 29 тріщала по швах. Багато людей, зокрема, з маленькими дітьми у Лисиничах і Тракті Глинянському не могли сісти у переповнений транспорт. Передають вітання пану Віктору Щиру і пропонують вранці у час пік особисто протестувати цей транспортний маршрут, відчути усі його переваги, так би мовити, на власній шкірі».

Відучора ця ситуація ні йоту не змінилася. На жаль, щоденна картина знущання над простими людьми у львівських маршрутках, що нагадує сюрреалізм, – це реальність. Посткомуністична, недокапіталістична, неофеодальна чи може невідь-яка інша, але її змушені щоденно переживати сотні львів’ян та мешканців передмістя. На це вчорашнє повідомлення у соцмережі люди реагували впродовж дня і продовжують реагувати сьогодні. Їм це болить. Один користувач надіслав скан відповіді АТП 1

terЦікаво, який вони маршрут вважають рентабельним, якщо їхній №29, який щоранку тріщить по швах, і не може вмістити всіх людей, які доїжджають на роботу чи навчання, для них НЕРЕНТАБЕЛЬНИЙ? Люди у коментарях обурюються, висловлюють співчуття, жаль. Депутат Лисиничівської сільської ради Софія Лотоцька написала, що на сесії сільради нарешті прийняли рішення щодо маршруток: «Звернутись в АТП-1 з вимогою змінити автобуси на 29 маршруті на більші і збільшити кількість машин на 5А».

Реально на маршруті 5А курсує дві чи три машини, якщо їх буде більше, проблему можна буде частково вирішити. Бодай на тому рівні, щоб прості люди, зайшовши в маршрутку, почувалися просто людьми. Про гідність, за яку боролися на Майдані, навіть не йдеться, – просто людьми, яким дозволено дихати, відчувати, думати, аналізувати. Бо такі щоденні транспортні маршрути руйнують людську психіку, викликають почуття провини, гнів та інші неприємні емоції. Люди перестають вірити, що заслуговують на краще життя, що можна щось змінити, бо влада на них не зважає і все уже вирішила без них. Про це вони написали у коментарях. Терплять, майже як у Стуса: «Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, ніхто не зіб’є з власної тропи». Але народна мудрість також каже, що терпіння – то велика сила, і воно теж може колись дійти до краю.

Галина Палажій, zik.ua

А поділитися?



Вам має сподобатись...