Це ж елементарно! Як сортують сміття у львівському комунальному закладі. Фоторепортаж
Працівники комунальний закладу Львівської облради розповіли Tvoemisto.tv, як упродовж кількох років сортують сміття та самостійно вивозять на переробку.
фото: Петра Ткачишина
У Центрі моніторингу соціальних програм та контролю за призначенням і виплатою допомог Львівської обласної ради, що на вулиці Митрополита Андрея, 10, усі працівники вже кілька років сортують сміття. Кажуть, що мотивація – не через Грибовичі чи додатковий заробіток, а тому що це має бути нормою.
Розповідають, що макулатуру складали окремо від іншого сміття вже давно. Посилено почали сортувати півтора року тому. «Тут Грибовичі ні до чого. Коли я прийшов сюди працювати, то побачив, що ініціатива вже є. Треба було її лише вдосконалити. Це ж елементарно», – каже Андрій Корнат, в.о. керівника Центру. Додає, що працівники, а їх тут зараз 37, відреагували на таку ініціативу позитивно. Тепер це для всіх норма, сміття сортують машинально.
У кожному кабінеті є кілька сміттєвих кошиків для змішаного сміття. Туди викидають органічні відходи, які перегнивають найшвидше. Використовують спеціальні біопакети, які розкладаються упродовж трьох років.
«У підсумку з цього пакета робиться жуйка. Його запросто можна придбати в будь-якому супермаркеті, – каже Андрій Корнат. – Вартість є на гривень п’ять вищою, аніж звичайного. Мені бухгалтери наші закидали спершу: «А як прийде перевірка, а ми тут купляємо дорожчі кульки?» Я відповідав, що нехай перевірка приходить до мене особисто – все поясню».
Окремо складають макулатуру. Крім чеків, серветок і яєчних лотків: їх викидають до біосміття. Одну таку коробку заповнюють папером упродовж одного місяця.
Пластикові пляшки скручують і теж кладуть окремо. Працівник Центру Володимир демонструє, що це можна зробити лише за кілька секунд, а в коробці після цього лишається більше вільного місця для інших пляшок.
«Якщо узагальнити, то в нас є три фракції: пластик, папір і змішані відходи (або ж біосміття), – пояснює Андрій Корнат. – Скляні вироби, які трапляються дуже рідко, пані Слава виносить у спеціальний контейнер по дорозі додому. Змішані відходи викидаємо у звичайні контейнери у дворику».
Прибиральниця службових приміщень Ярослава Паращич, яку всі тут кличуть пані Слава, приходить до Центру першою. Щоранку вона забирає сміття з кожного кабінету ще до приходу інших працівників. Її володіння – спеціальна комірчина, яку виділили для зберігання спресованих пляшок і паперу. «Приходжу о 6 годині ранку. До 9-ї вже встигаю все прибрати», – розповідає вона і показує маленьке приміщення, де тимчасово тримають макулатуру і пластик.
Коли відсортованого сміття назбирується багато – вивозять самостійно. «Веземо на Рясне. Там по ліву руку від моста є склади, де збирають вторинну сировину», – каже Андрій Корнат.
За кілограм макулатури (картону) отримують 2 гривні 80 копійок. За кілограм пластику – 2 гривні 40 копійок. Кілограм алюмінієвих бляшанок вартує 14 гривень, але тут таке трапляється рідко.
«Контролювати, скільки чого збираємо, ми почали десь від Нового року, – розповідає пані Слава. – У середньому за місяць у мене назбирується 57-59 кілограмів паперу. Пластику може бути до кілограма. Цього місяця буде більше, бо літо, спека, люди багато води п’ють». Заробити можна до 200 гривень на місяць. Їх як винагороду віддають пані Славі.
«Для працівниці, яка, на жаль, має мінімальний оклад розміром 1600 гривень, це теж заробіток. Інакше би ці гроші йшли в профспілкову касу», – каже Андрій Корнат.
«Мотивація – не в заробітку, – додає він. – Очевидно, що є ціна питання. Але головне – спільне розуміння, що це варто робити. Поки чиновники проводять наради, обговорення, зустрічі – ми вже допомагаємо вирішити проблему. Рано чи пізно, але львів’яни мусять навчитися культури поводження з відходами. Ми маємо сортувати і ставитися до непотребу як до цінності, яка, можливо, і не потрібна нам, але знадобиться тому, хто її надалі переробить на щось корисне».
Юлія Сабадишина,фото Петра Ткачишина
