Чорнобильське відлуння. У Львові вшанували героїв-ліквідаторів аварії на ЧАЕС

Чорнобильське відлуння. Одну із найбільших техногенних катастроф в історії людства сьогодні згадують українці. Рівно 31 рік тому сталася Чорнобильська трагедія. Попри те, що пройшли десятиліття – вибух на ЧАЕС досі не дає спокійно спати ні ліквідаторам, ні жителям Прип*яті.

Прип’ять – місто на Київщині, розташоване за кілька кілометрів від ЧАЕС. До Чорнобильської трагедії там проживало 47 тисяч осіб. Але вибух на атомній електростанції у квітні 1986-го назавжди змінив майбутнє і перетворив його на місто-привид.

З двома малесенькими дітьми на руках рідну Прип’ять назавжди покинула і Анна Котецька. Чоловік її залишився на атомній станції. Зв’язку із ним не було місяць.

«Родила дитину 7 квітня і з малесенькою дитиною… Одне старшеньке, друге – маленьке, я не знала чи чоловік буде живий чи ні. Але Бог милостивий, дозволив нам пережити все це і дочекатися своїх чоловіків», – розповіла жінка.

Ігор Хрупа із Львівщини – ліквідатор аварії на ЧАЕС. Туди прибув за місяць після трагедії. Працював старшим машиністом тепловоза. Вивозив різноманітні вантажі та небезпечні відходи.

«Здивувала смородина, а на ній ніби пудрою посипано… Не було такого, щоб хтось бігав, кричав, все було так, ніби нічого й не сталося. Сказали просто відбудовуємо станцію і все. А скільки там радіації буде? Ну, потім вже чули, що пожежники перші – у лікарні. Про померлих нам не говорили», – зазначив Ігор Хрупа.

Героїв і жертв Чорнобиля, Львів вшанував біля пам’ятного знаку на Сихові. Взяв участь у молебні і Богдан Іванович, адже особисто бачив наслідки Чорнобильської трагедії.

«Там не так загроза роботи була, як загроза від часу. Залежали, чим більше часу там пробув, тим більше опромінювався. Перші дні відчувалося: сильна сухість була, горло… ті спецівки такі – марлеві пов’язки, та й більше нічого не було», – згадує чоловік.

І хоча з того часу вже пройшов 31 рік – біль у людей, які пережили найбільшу техногенну катастрофу сучасності – не вщухає. 

Loading…