“Чують безкарність”. ZAXID.NET LIVE про критичний стан аварійності на дорогах Львівщини
Ми знову повертаємось у прямий ефір після літньої відпустки. Мене звати Олег Онисько і сьогодні ми будемо говорити про критичний стан з аварійністю на дорогах Львова та області. У нашій студії є представник патрульної поліції Львова Андрій Пушкар.
Для того, щоб наші глядачі мали змогу зрозуміти справді критичний рівень аварійності на дорогах, пропоную переглянути короткий сюжет.
***
«Розтрощені автівки, ускладнений рух та сотні травмованих. Ось вона, ціна швидкості та неуважності. І ніби доріг рівних більше, є розмітка і знаки. Проте правила, схоже, не для всіх.
«То як дощ паде то все аварії. то вже треба чекати аварії». Так у серпні відрізок на трасі “Київ-Чоп” паралізувало одразу чотири аварії. Перевернувся автобус з туристами, фура з’їхала в кювет, а заробітчанину з Італії не вдалось оминути п’яного водія дев’ятки.
«У мене цукровий діабет»… Це ще одна аварійна ділянка поблизу – села Ямельня. Обгін – заборонено. Нехтування цим правилом призводить до трагічних наслідків. Саме така аварія, яку пов’язують із Петром Димінським кілька тижнів тому забрала життя дівчини. Загалом, цього року підсумовують у поліції кількість аварій зросла десь на 60%.
Іван Стефурак, інспектор відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП: «За вісім місяців цього року на території Львівщини відбулось 7 200 ДТП. З них півтора тисячі – 1526 є з потерпілим. 2108 – це люди отримали різного виду тілесні ушкодження і 183 особи загинуло»
Причинами аварій здебільшого стають перевищення швидкості, обгони в недозволених місцях, проїзд на «червоне» та пішоходи, які раптово вибігають на проїжджу частину. Експерти ж додають: водії порушують правила з легкістю, бо почуваються безкарними. Адже досі немає відео- та фотофіксації, а на дорогах бракує патрулів».
***
Отже, Андрію, що відбувається на дорогах Львівщини? Така навала повідомлень про смертельні ДТП, ми чули зараз страшні цифри.
Справді, за 2017 рік тенденція збільшення є досить велика. Львівщина займає, на жаль, перше місце по [кількості] ДТП [в Україні], особливо ДТП з потерпілими. Проблема в принципі у свідомості людей. Люди ще не готові, мабуть, до змін, до яких прагнемо ми, прагне велика кількість людей, водіїв. Як було зазначено, [водії] багато порушують, чують безкарність.
Проблема, можливо, все-таки не у свідомості людей, люди ж ті самі, що були рік-два тому, а кількість ДТП зростає.
Кількість ДТП зростає через недотримання правил дорожнього руху, найчастіше це обгін, [велика] швидкість], дистанція..
Можливо, все-таки проблема в безкарності?
Це є одна причина, тобто тут є комплекс проблем. Одна причина – це безкарність. Та кількість патрулів, що зараз є, не може забезпечити безпеку. Ми не можемо стояти згрубша на кожних 100 м дороги, щоб моніторити [ситуацію на дорогах].
Ідеально, щоб була фото- та відеофіксація. На жаль, її ще немає і ми не можемо боротись зі швидкістю. Я думаю, так би на половину зменшилась кількість ДТП, бо люди б боялись [порушувати правила дорожнього руху], так, як це є за кордоном. У місцях, де є фото- та відеофіксація, люди стараються уникати перевищень швидкості і обгонів, на практиці їх [фото- та відеокамери] ставлять у найбільш аварійних місцях.
Ви кажете, що вам бракує патрулів. Скільки загалом зараз [поліцейських] патрулюють дороги Львівщини?
З містом орієнтовно заступає [на зміну] від 80 до 120 людей, тобто залежно від того, який період часу…
То це треба ділити на два?
Так, на область заступає [на зміну] один-два патрулі на напрямок. Якщо довший напрямок, то є інколи два патрулі.
В чому їхня функція полягає? Фіксувати порушення вони не можуть…
Вони можуть фіксувати порушення. Порушення, наприклад, обгонів, якісь проблеми ми фіксуємо, Але це коли воно відбувається…
У вас на очах, але це треба зовсім вже бути [дурним].
Таких водіїв достатньо, які біля нас порушують. Одні порушують через зухвалість, інші – через незнання правил дорожнього руху.
На вашу думку, як діяти у цій ситуації, коли не працює фото- та відеофіксація?
Вона передбачена, але…
Вона не виконується, я правильно розумію? Які шляхи вирішення є [проблеми аварійності на дорогах], чи бачите ви у патрульній поліції якісь шляхи зниження [цих показників], бо 183 загиблих цього року і це ми не рахуємо покалічених людей.
Шляхи – це є комплексні. По-перше, велика причина усіх ДТП на Львівщині є через те, що ми транзитна зона, тобто до трьох кордонів їдуть через Львів.
Наступне, це покращення доріг на Львівщині. Краща дорога і люди себе відчувають комфортніше на ній, збільшують швидкість, а там, де більша швидкість, більші наслідки.
Далі – це [проблема] фіксації, це технічна складова, яку потрібно поставити. Ресурс людей є не безмежний, а оскільки ми розвиваємось, то бажано було б йти у крок з цим розвитком і ставити фото- та відеофіксацію. Інспектори мали б менше контакту з людьми, технічні прилади б фіксували [порушення].
Коли ми через інтернет досліджували деякі перехрестя Львова, то побачили за годину приблизно 100 порушень. Я думаю, ці технічні прилади б швидко окупились, а водії б перестали порушувати правила дорожнього руху після двох-трьох оплат [штрафів].
До речі, а чому на таких проблемних перехрестях не поставити патруль? Якщо це постійне місце порушень…
Ви зрозумійте, перехресть у Львові дуже багато.
Ну ни тих критичних, які ви назвали.
Їх є багато, більше 10. Виставити стільки патрулів – це нереально у теперішньому випадку.
У вас, до речі, був добір у патрульну поліцію. Він уже завершився, набрали уже необхідну кількість?
Зараз набір відбувається і надалі. Кожен, хто бажає змін в Україні, може подавати свою кандидатуру. Для цього просто треба пройти п’ять турів і взагалі мати бажання працювати. Уже за тиждень мають почати навчання перші майбутні патрульні, а набір далі продовжується, тобто всі охочі можуть подавати заявки.
Тобто це постійна процедура? Вам бракує людей?
Звичайно, бракує. Зараз оголошено набір на 384 вакантні посади, тобто, як мінімум, цих людей на даний час нам бракує.
Чому їх бракує, це ж спочатку була дуже модна професія?
Бракує через те, що півтора роки тому нам надали обслуговувати дороги загальнодержавного значення. Відповідно, ми туди виділили близько 25-30% патрульних. З міста забрали, передали в область. Місто втратило, стало важче реагувати на виклики. Є менше патрульних, менше можемо займатися порушеннями ПДР, тому, що треба обслуговувати виклики і кримінальні правопорушення, бо це більш пріоритетні питання.
Текучості кадрів немає?
Звичайно, є певний відсоток людей, які йдуть з патрульної [поліції]. Люди прийшли з вулиці, кожен хотів себе попробувати, але не для кожного ця робота.
Але ж вони проходили спеціальний відбір – і психологічний, і фізичний. Все одно виявились не готові?
Звичайно.
Скільки заробляє, до речі, патрульний?
8100 грн. – це є зарплата інспектора патрульної поліції.
Дякую. Давайте, повернемося до питання аварійності. У кінці серпня голова ЛОДА навіть створив спеціальну робочу групу для того, щоб напрацювати певні зміни до законодавства. До цієї групи серед інших увійшли і представники патрульної поліції. До 15 вересня ці пропозиції мають підготувати на розгляд уряду. Які пропозиції напрацьовані?
На це питання не можу відповісти, бо був у відпустці.
Але загалом у патрульній поліції проговорюють це питання?
Звичайно. Інспектори між собою спілкуються, повідомляють командирам рот, командири рот – командирам батальйонів, ми між собою спілкуємося, аналізуємо, висловлюємо пропозиції начальнику управління, а керівник далі їх пропонує.
Коли ми бачимо такі складні ДТП, як з Димінським, які дії патрульних у цих ситуаціях? Чому, наприклад, одразу не опитують усіх присутніх на місці ДТП?
Першочергово, коли патрульні приїжджають на місце ДТП із потерпілими (це не стосується ДТП, де підозрюють Петра Димінського, це стосується всіх ДТП загалом), першочерговою є охорона місця події. Будь-які уламки, які лежать на дорозі, можуть бути можуть бути цінними для експерта у подальших дослідженнях. Далі [пріоритетними для патрульних є] організація руху, регулювання. У подальшому [відбувається] опитування свідків.
Тобто спочатку потрібно зберегти ті докази, які є на дорозі, чи на землі, чи в лісопосадці, потім забезпечити безпечний проїзд для інших учасників дорожнього руху, і паралельно [опитувати свідків].
Чи поліція зобов’язана затримувати водія, ймовірного підозрюваного у ДТП?
Ми його не можемо відпускати. Затримувати – це вже процесуальна дія. Затримання – це кримінал за ст. 208. Патрульні не затримують. Ми передаємо [підозрюваного] слідчим, слідчі займаються ним.
Зрозуміло. У нас є сюжет, що стосується громадського транспорту, хотів би, щоб Ви його переглянули із нашими глядачами.
***
Не бракує пригод і водіям громадського транспорту. На Львівщині з початку року маршрутки фігурували у майже 130 ДТП. І це вже більше, ніж за весь минулий рік, коли зафіксували 114 подібних аварій. Винні, щоправда, не лише водії автобусів. Проте на статистику впливає плачевний стан транспортних засобів та безвідповідальність водіїв, певні львівські активісти.
Святослав Товстига, активіст ГО «За якісний транспорт: «До сорока відсотків транспортних засобів не ночують на території АТП і частина із них чи 20% чи 30%, залежно від дня, виїжджають на маршрут, не заїжджаючи на території АТП. Тобто вони не проходять техогляду, не проходять медогляду».
Про це щонайменше свідчать нещодавні випадки, коли у маршруток відмовляли гальма. Спершу автобус із пасажирами мало не з’їхав із серпантину у Винниках. Інший Еталон теж не зміг загальмувати і розбив п’ять автомобілів. Найгірше, що контролювати стан автобусів не можуть ні транспортники, ні поліція. Адже вже кілька років в Україні – мораторій на перевірки.
***
Пан Андрію, а з цим що роботи?
Тут потрібно посилити контроль за перевізниками. У нас є АТП (автотранспортні підприємства), у яких є свої механіки, які б мали добросовісно перевіряти ці автобуси, щоб вони виїжджали в [належному] технічному стані. Друге питання – медики, які б мали перевіряти стан здоров’я водія: по-перше, на алкоголь, а також, можливо, людина має проблеми з серцем, чи відчуває втому тощо.
Був випадок ДТП на вул. Зеленій, внаслідок якого госпіталізували близько 20 людей. Водій був тверезий, просто стало погано, коли їхав.
Але тут є комплекс проблем, наприклад, маршрутка на вул. Городоцькій, яка розбила п’ять автомобілів. Це була обласна маршрутка, яка заїхала в місто, хоча не мала б цього робити. Теоретично такі маршрутки мали б зупиняти патрульні?
Якщо вони перевозять, тобто, здійснюють послуги – це є порушення. Якщо він їде, для прикладу, на ту ж автозаправку чи на сервіс – це не порушення.
Тобто ви маєте право зупинити [таку маршрутку] лише, якщо є люди всередині?
Та ми, в принципі, можемо зупинити і уточнити. Бо він може їхати порожній і здійснювати перевезення – грубо кажучи, на наступній зупинці буде підбирати людей.
Ви таке робите?
Буває така практика. Так само, як буває практика, що ми водіїв маршрутних транспортних засобів ловимо в стані сп’яніння. Були непоодинокі випадки такі, на жаль. Боремося в міру можливостей.
А що загрожує водію громадського транспорту, який їде під впливом алкоголю чи наркотиків?
В принципі, відповідальність така сама [як і для інших водіїв] – це стаття 130. В принципі, водій громадського транспорту може по частині першій йти, якщо його вперше зловили в стані сп’яніння, бо вже в другий раз його допустити за рік без посвідчення водія – я думаю, це нереально у нас. А відповідальність – 10200 грн, а також позбавлення [прав] на рік.
Тобто те, що він везе 20 чи 30 людей, які можуть стати жертвами – це нічого не змінює?
Його просто після цього звільнять з роботи.
Ми чули в сюжеті, що 20-30% маршруток, які виїжджають на рейс, не проходять взагалі жодного контролю.
Пояснюю. Ми не механіки, ми не можемо побачити поломки ходової частини чи трансмісії двигуна. Ми можемо візуально побачити, тобто коли [наприклад] пошкодження бампера…
Але ви можете періодично зупиняти водіїв і питати: покажи документи по проходженню вранці техогляду і медогляду.
Згідно з правилами дорожнього руху, те, що ми можемо перевіряти – то цього немає в переліку документів. Тобто, ми не є уповноважені особи для перевірки цього.
Тобто взагалі ніхто не може зупинити громадський транспортний засіб?
Є інспекція транспортна. Вона займається таксистами, маршрутками. Для нас водій маршрутки – це посвідчення водія, реєстраційний та страховий поліс. Нам достатньо цих документів.
Чи правильно я розумію, це і звичайних водіїв стосується, що у вас немає підстав зупинити водія, якщо він особливо не порушує?
Неправильно. Є дев’ять підстав для зупинки. Порушення правил дорожнього руху – це, звичайно, одна з підстав зупинки. Так само, для прикладу, це така банальна зупинка – коли нам потрібні поняті, свідки. Ми ж зупиняємо [автомобілі] для надання допомоги поліцейському. Це також є причиною зупинки. І бували такі моменти, коли зупиняємо для того, щоб були понятими при освідченні водія на стан сп’яніння – і зупиняли водія такого самого, у стані сп’яніння. Бували і такі випадки.
П’яні водії – це ще одна велика загроза. Я так розумію, що водії зараз вважають (принаймні, є такий стереотип), що зупинити поліцейський не має права, якщо водій не порушує грубо. Тому можна пити.
Це міф, мені здається. Бо водіїв п’яних ми дуже часто ловимо на дорогах як міста, так і Львівщини. Звичайно, просто так ми зупинити не можемо.
Раніше було так: от стоїть даішник і [вибираэ машину з потоку] – о, я думаю, ось цього.
Раніше були інші часи. Зараз ми діємо трошки, скажемо так, як воно має бути правильно.
Але воно працювало. Був страх бути зупиненим.
Чомусь змінили цю систему. Отже були проблеми в цьому.
Добре. Ви зараз фіксуєте більше чи менше п’яних водіїв?
Офіційно – більше. А неофіційну картину я не можу вам сказати. Тому що не володію нею.
Зрозумів. Вже зовсім небагато часу в нас лишається, давайте зачепимо ще проблему незаконних паркувань особливо це пекуча проблема для Львова. Якось патрульна поліція на це може впливати?
А патрульна поліція з перших днів на це впливає. Кожного дня, по статистиці, в центрі міста виписується близько 40 штрафів. Це п’ять патрулів працює, виписують близько 40 штрафів – в основному за паркування.
Для цього ж водій має бути в машині?
Звичайно. Інколи ми очікуємо водія. Якщо автомобіль перешкоджає руху, то в такому випадку викликаємо евакуатор і шукаємо двох понятих, які засвідчать, що перешкоджає руху.
Це дуже важка робота, так як у нас люди, не знаю чому, бояться, не хочуть [бути понятими]. Кожен буде показувати пальцем, як стоїть – і ніхто не напише. Всі оминають. Моя хата з краю. Нам через це важко боротись з цим.
Місто також має зробити кроки для нових [парковок]… Скажімо так, їх потрібно побудувати, а наше завдання – боротись так, щоб ці люди перестали тут паркуватись, а паркувались там, де буде доступно.
