“Чуття образу”: До Нової Каховки завітали талановиті митці зі Львова

Новини Львову

20 Листопада, 13:28 Мітки: Львов

З віком все складніше й важче довіряти людям… За останні два дні я наповнилася енергетикою унікальних людей по самі вінця і нині боюся розплескати це чудове відчуття “насиченості” чиєюсь мудрістю, щирістю, якою поділилися зі мною талановиті у всіх сенсах, відкриті, привітні та щиросердні люди.

Подружжя Катерини та Володимира Немир приїхали до нас зі старовинної Львівської землі з чудовою місією – єднання, як творчої інтелігенції, мистецтва між Заходом і Сходом, так і звичайних людей. Бо тільки мистецтво має таку потужну силу об’єднувати навколо себе. Виставку «Чуття образу», яка експонується в залах нашої галереї, вже бачили в Миколаївській філії Києво-Могилянської академії. Після нас вона поїде подорожувати сходом нашої країни, все більше підкорюючи серця людей, пропагуючи важливі ідеї і цілі – миру та злагоди нашого суспільства.

Творчий союз двох поцілованих Богом людей вражає історією їхнього кохання, своїм доповненням одне одним і розумінням один одного з півслова, з півпогляду, відсутністю суперництва і «зірковості» двох обдарованих митців.

Катерина Немира народилась біля Львова в Сокільниках. Закінчила інститут прикладного і декоративного мистецтва. Працювала на Львівській кераміко-скульптурній фабриці в художній майстерні, а також y тодішньому Палаці піонерів вела студію образотворчого мистецтва.

Потім, як був відзначений і помічений «Диплом «Пори року», що вона виконала в фарфорі, були виставки в Голландії, Італії, Франції, Москві. Пані Катерина разом з чоловіком прожили шістнадцять років в Америці, де запровадили галерею і студію, організували і утримували школу українознавства, влаштували гастролі в США ансамблю П. Вірського, львівських театрів ім. М. Заньковецької та Л. Курбаса та ін.. А ще Катерина Сергіївна викладала в Кентському університеті (штат Огайо), працювала в управах СУА і Рідної школи Четвертої хвилі, 13 років вела україномовну радіопрограму, читала лекції…

Коли повернулися на Львівщину, пані Катерина, звичайно, не втрималася і вже тут організувала мистецьку студію для дітей Нового Яричева, де тепер живе подружжя. А також вона вирішила «зафіксувати» свій викладацький досвід у формі посібника з викладання образотворчого мистецтва для дітей.

А ще Катерина Немира – чудовий прозаїк. Своїми коротенькими оповіданнями про все вона просто крає душу читачеві. Вже вийшли дві її книжки і готується побачити світ наступна. А планів у неї стільки, що і за 264 роки життя не встигнеш опанувати їх. Чому саме 264? Сама мисткиня колись так сказала своєму онуку, що їй стільки років… А він довірливо спитав: «А що, в Америці люди стільки живуть?»

Володимир Немира народився у Львові, де і розпочав згодом свою мистецьку освіту. Майбутній художник здобував освіту на відділенні кераміки Львівського художнього інституту, хоча завжди відчував себе станковим живописцем.

Саме там вперше Володимир зустрів Катерину, відчув в ній свій творчий ідеал і музу, яка не зразу, а згодом, стала музою і вірним другом на все життя.

В пошуках неповторного свого стилю в образотворчому мистецтві, Володимир зупинився на асоціативному живопису, через який він висловлює свої почуття і сприймання навколишнього світу. Відійшовши від класичного мислення, там, в Америці, художник вперше зіткнувся з класикою абстрактного експресіонізму, який прийшовся йому до душі. Він ніколи не забував про Україну на чужині. Творчі доробки того часу тому підтвердження.

Ще я дізналась, що Володимир Немира не любить творити на замовлення. Після повернення додому Володимир дуже болісно сприйняв становище в Україні… Подружжя не стало купувати житло у Львові, а поселилися в передмісті в оселі, яка мальовничо оточена духмяним бузком навесні. А восени біля їхнього дому майорять калинові кущі стиглими ягодами, де хочеться вдихати на повні груди повітря смерек і сосен, що захисною стіною вишикувалися вздовж паркану за хатиною.

Вже понад рік триває творчий експеримент подружжя Немир. Почалося все в львівській майстерні митців, потім був Київ… А тепер закрутилося виставкове колесо! І не знати, де воно зупиниться… І чи зупиниться взагалі?! Адже до 265 річниці ще так далеко…

Ось така історія! Яка обов’язково матиме продовження, бо ми з нетерпінням будемо очікувати нових виставок і нових книжок.

У Новій Каховці знайомство з подружжям Немир розпочалося у п’ятницю, 18 листопада, в Центральній бібліотеці, де пані Катерина познайомилася з місцевими літераторами і працівниками бібліотек. Зустріч була дуже змістовною і емоційно насиченою, присутні задавали один поперед одного запитання, бо такого розповідача, з таким багажем знань, подій і всього побаченого у житті, емоцій і відчуттів, рідко зустрінеш. До назначеної зустрічі, Катерина прогулялася нашим містом разом з Інесою Атаманчук (завдяки їй ми познайомилися з пречудовими митцями), яка провела для неї екскурсію і розповіла і про історію нашого міста, і про кам’яні вишиванки Григорія Довженка. Мисткиня була вражена спокійною, привабливо-неповторною красою нашого міста, порівнюючи його з величним Парижем… А в суботу зранку пані Катерина зустрілася з учнями Дитячої школи мистецтв – малювала з ними портрет. Такими насиченими були ці короткі і такі довгі два дні у Новій Каховці для подружжя Катерини і Володимира Немир.

І ось настав час презентації виставки в картинній галереї ім. А. С. Гавдзинського… 15085644_1094386890680776_5 Люду зібралося чимало! Лунали бандури переливами і доповнювалися піснями дитячими. Панувала добра і благодатна атмосфера. Митці, розповідаючи про свою творчість і життя, не раз зривали аплодисменти зали. Квіти, подарунки і оголошення подяки для винуватців свята. А після урочистостей народ ще довго блукав серед чудових картин і вигадливих скульптур Володимира та Катерини Немир, наповнені душевністю і добром, яке подарували їм митці – вони ще довго будуть гомоніти серед друзів про неймовірну енергетику творчого і закоханого подружжя.