Cкандал навколо зйомок фільму «Шляхетні волоцюги» у Львові. Хто правий?

logo
122932_ckandal_navkolo_zjomok_filmu_shljahetni_v.jpeg


Режисерка львівського театру-кабаре «Тильку ві Львові!» Мирослава Сидор звернулась з відкритим листом до екс-міністра культури і народної депутатки Оксані Білозір з проханням втрутитись у процес створення за державні гроші фільму «Шляхетні волоцюги», який зараз знімають у Львові, і «якщо його не можливо зупинити взагалі, то принаймні… привнести у зйомку фільму історичну правдивість та культурну достовірність». Позицію Мирослави Сидор підтримали близько десятка відомих львів’ян – зокрема, письменник Юрій Винничук, співак Віктор Морозов та інші – звинувативши авторів фільму у «паплюженні історії Львова».

У відповідь сценаристи «Шляхетних волоцюг» Дмитро Наумов та Тарас Боровок пояснюють, що створюють музичну комедію, а не історичне чи біографічне кіно, тому мають право на «розважальний, гротескний, стьобний» фільм, покепкувавши при цьому над назвою і репертуаром театру-кабаре «Тильку ві Львові!», де працює Мирослава Сидор.

ZAXID.NET вирішив розібратись, хто з них правий.

Хто дав гроші на кіно?

Мирослава Сидор: «Ким і з яких причин даний проект був підтриманий, а вірніше – чи був серед учасників журі хоч один представник із культурної інтелігенції Львова?».

Сценаристи: «Наявність львівської культурної інтелігенції будь-де не є обов’язковою (комісія Держкіно не виняток)».

Факти: Фільм став одним із переможців пітчінгу (конкурсного відбору) Держкіно, отримавши майже 18,6 млн грн з держбюджету (50% вартості виробництва). Цей пітчінг вперше наживо транслювали в інтернеті. У склад журі пітчингу (15 осіб) входять відомі українські кінематографісти, серед яких до «львів’ян» умовно можна зарахувати хіба вихідців зі Львова Олександра Богуцького (гендиректор телаканалу ICTV) і Червонограда Володимира Тихого (режисер-документаліст).

Мирослава Сидор: «Автори фільму розповідають про батярів як про злодіїв, що займалися крадіжками. Ця інформація не є такою, що відповідає історичній дійсності. У Львові був злодійський прошарок у ті часи. Його представники називалися кіндерами. Батяри зневажали остатніх і гамселили при першій же ж нагоді».

На знімальному майданчику «Шляхетних волоцюг» (фото Павла Паламарчука)

Сценаристи: «У фільмі саме львів’яни-батяри є справжніми героями, які не лише виявляють шляхетність стосовно дівчини-львів’янки, а й обдурюють і карають сталінських енкаведистів та гітлерівських есесівців. Кіндери ж у фільмі “Шляхетні волоцюги” показані нами, як кримінальний прошарок. До того ж саме кіндери змовляються з фашистами, аби помститися батярам за те, що ті були шляхетними й карали злодіїв-кіндерів».

Альтернативна історія: СС та НКВС

Найбільше нарікань викликали дивні герої у російському кокошнику та кольчузі, яких можна було побачити на площі Ринок під час зйомок. Проте у авторів фільму пояснення цьому.

«НКВСники вирішили зробити вертеп, щоб люди пустили їх у свої домівки. От тільки вони не знали, що вертепи ходять лише на Різдво», – пояснила ZAXID.NET дивний вигляд цих персонажів художниця по костюмах Гала Отенко.

На знімальному майданчику «Шляхетних волоцюг» (фото Євгена Кравса)

Мирослава Сидор: «Фільм подано як події ДО 1939 року – яке НКВС могло бути тоді у Львові? І де б його представники ходили з вертепом по польських помешканнях? У фільмі також є персонажі – представники СС-Гестапо… Фашисти увійшли у Львів у червні 1941 року».

Сценаристи: «Фільм не є історичним чи автобіографічним! Це музична комедія! Предметом інтересу всіх протидіючих сил у сюжеті стрічки є вигаданий нами артефакт – «Браслет Перемоги» Олександра Македонського, наділений магічною силою. Насправді, такого браслета не існувало. Відповідно, ані Аненербе, ані НКВС не могли ним цікавитися і полювати на нього у Львові. Це теж наша вигадка! Наші герої, батяри Богдан і Мирослав, теж вигадані, так само, як, наприклад Лукаш, Мавка і Злидні у «Лісовій пісні» Лесі Українки. Можливо, для Вас стане відкриттям, що Лунтік і Петрик П’яточкін теж вигадані персонажі… Згідно з нашою творчою фантазією, саме львівські батяри стали причиною програшу Другої Світової війни Гітлером. Але це не є історичним фактом».

Кадр з фільму «Бесславні виродки» Квентіна Тарантіно

Факти: Альтернативна історія – жанр фантастики, присвячений зображенню реальності, яка могла б бути, якби історія в один зі своїх переломних моментів пішла іншим шляхом. Цей жанр є дуже поширеним у кіно. Одним із найвідоміших зразків, які теж стосуються причин програшу Гітлером ІІ Світової війні є «Бесславні виродки» Квентіна Тарантіно.

Помилки та плагіат?

До речі, один із підписантів листа Юрій Винничук звертає увагу на численні помилки у написах вивісок польською мовою, які можна було побачити під час зйомок. «”Філолухи”, які творять цей шедевр тихого маразму, вирішили ще й поляків насмішити польськими написами. Во одному місці “restauracya” замість “restauracja”, а тут маємо вищий пілотаж: “pierwa” замість “pierwsza”. Хто б їм пояснив, що таких написів як “Пиво Вино” та ще й на обох мовах. взагалі не існувало? Олег Гірний зауважив ще вивіски “knyhy” та “crczma”. Пояснюю для київських тлумків: має бути “Książki” і “Karczma”. І не Karatnjuk, а Karatniuk», – написав Юрій Винничук.

Автори ж наполягають, що їх фільм «написаний у жанрі “комедія”, який не передбачає наукового підходу до подачі певних історичних фактів чи законів фізики (які ми свідомо порушуємо у сценарії, так само, як наприклад у фільмах “Назад в майбутнє”, “П’ятий елемент”, “Жандарм та інопланетяни” та ін.), а є розважальним, гротескним, “стьобним”».

Також Юрій Винничук звинуватив авторів сценарію у плагіаті, хоч і не навів подробиць.

«Сценарій, з яким я ознайомився, свідчив більше про малограмотних людей, які не тільки не володіють галицькою говіркою, але й українську погано знають. До того ж не знайомі з львівськими реаліями того часу. 
А те, що вони дещо поцупили з мого “Танґо смерті”, то я вже й мовчу. Видно, фантазії забракло», – заявив популярний письменник.

Реакція Оксани Білозір

Тим часом співачка, депутатка та екс-міністр культури Оксана Білозір уже склала за мотивами листа Мирослави Сидор депутатське звернення до нинішнього міністра культури Євгена Нищука та голови Держкіно Пилипа Іллєнка «щодо приведення проекту художнього фільму «Шляхетні Волоцюги» у відповідність історичній правдивості та культурній достовірності».

«Чому, до зйомок фільму, який співфінансується за рахунок держави, не залучалися наукові консультанти, не залучалися літредактори (які масово стають безробітними) до вичитки тексту сценарію? Невже нам не потрібно пропагувати літературну українську мову? Не потрібно розповідати громадянам усієї України та цілому Світу про унікальні культурні феномени нашої держави? Чи можна уявити собі таку ситуацію у Франції, Німеччині, у сусідній Польщі? Чи це і є рівень нашої культури, рівень самоповаги до себе і поваги до держави, до її культурної спадщини?», – обурено запитує депутатка.

На знімальному майданчику «Шляхетних волоцюг» (фото Павла Паламарчука)

Наразі відповіді ані від Нищука, ані від Іллєнка не надходило. Мабуть, вони не хочуть оцінювати фільм лише за декількома фотографіям зі знімального майданчика.

А поділитися?