Дороги, паркінги й дахи. 10 питань до Ірини Маруняк про проблеми ЖКГ Львова

logo


Коли можуть з’явитися підземні паркінги у центрі міста, хто впливає на якість громадського транспорту і чому вигідно створювати ОСББ, розповідає керівниця департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР.

Ірина Маруняк шість з половиною років очолювала Галицьку районну адміністрацію Львова, а потім чотири роки керувала Сихівською. У червні вона очолила департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради. 

Її стіл встелений стосами документів, у записнику – ледь не щогодини виїзди на об’єкти чи  проведення нарад. За неповні два місяці на посаді Ірина Маруняк вважає за головне розібратися у процесах департаменту, який відповідає за найбільш проблемні питання міста: стан будинків та інженерних мереж, ремонт та будівництво доріг та велоінфраструктури, організацію роботи громадського транспорту та низки комунальних підприємств. Раніше керівником департаменту був Сергій Бабак, який тепер працює заступником міського голови. А попередник Сергія Бабака Юрій Голець є фігурантом кількох судових процесів: його звинувачують у корупції, а також судять як відповідального за роботу ЛКП «Збиранка» в контексті Грибовицької трагедії. 

Що вам вдалося на посаді за ці два місяці?

Необхідно було познайомитися зі структурою, людьми, які працюють. Я хочу систематизувати роботу, виявити слабкі місця, бо тоді можна працювати над посиленням роботи і стратегією департаменту. В управлінні житлового господарства постійно багато звернень від мешканців.  Для управління інженерного господарства, що відповідає за ремонт доріг та інженерних мереж, велику увагу приділяємо організації технічного нагляду за якістю ремонтів. Вже починаємо підготовку до зими.

Які інфраструктурні проекти цього року відклали через витрати з бюджету на вивезення сміття?

В департаменті в основному є перехідні об’єкти, тобто ті, які були розпочаті в минулому році, нових ми не розпочинали Зараз є кошти на проект і початок ремонту вулиці Замарстинівської. Після проведення експертизи та тендеру плануємо розпочати виконання робіт, але це буде перехідний об´єкт. Цього року ми її зробити не встигнемо. Також планували розпочати ремонт вулиці Шевченка, але її будемо ремонтувати  вже на наступний рік.

Я хочу підсумувати, на які дороги у нас уже виготовлена документація, і наступного року розпочинати тендери і роботу там, де є готові проекти. Звісно, якщо нам виділять кошти з бюджету. Також я би хотіла систематизувати перелік найгірших доріг, на які в першу чергу треба виготовляти проектно-кошторисну документацію. Такий перелік необхідно робити спільно із «Водоканалом» та «Львівтеплоенерго», щоб комплексно підходити до ремонту і покриття, і інженерних мереж.

Чи не шкодить плануванню міського простору те, що проекти на різні дороги роблять різні підрядники? Наприклад, у ЛКП «Інститут просторового розвитку» було своє бачення проекту вулиці Мазепи. Але у тендері  виграв інший проектант, запропонувавши нижчу ціну…

«Інститут просторового розвитку» робить якісні та цікаві проекти. Інше питання – проведення тендерів, зокрема в системі Prozorro. Тут є як позитивні сторони (місто економить суттєві кошти), так і негативні – ризик, що прийде недобросовісний підрядник.

Тому ми намагаємося виготовляти такі технічні умови на тендер, щоб максимально передбачити всі ризики, щоби підрядники їх розуміли і якісно працювали. Зараз ми удосконалюємо проекти договорів, щоб на ринок заходили відповідальні підрядники. З тими, хто працює погано, доводиться розривати угоди, робота стоїть, а люди не будуть розбиратися, в чому справа. Львів’янам потрібно, щоб дорога була відремонтована вчасно і якісно.

Які цьогорічні ремонти доріг відстають від графіку?

На Личаківській стикнулися з проблемою: через скельну породу треба довше прокладати колектор. А на загал дотримуємось графіків.

Також розбираємося з ситуацією на вулиці Городоцькій в районі мосту, де має облаштовуватися другий шар асфальту. У 2016 році у договорі заклали тверду договірну ціну, а цього року асфальт подорожчав. Тому зараз ми працюємо з відповідними структурними підрозділами, правоохоронними органами, щоби розуміти, чи ми можемо внести зміни в договір, чи потрібно його розривати і укладати новий.

Як виконуються плани щодо закупівлі автобусів? Як контролюється якість їхньої роботи і чи вони не простоюють?

Зараз вже закуплено 85 автобусів. Ми уклали угоду на закупівлю в 2016 році, і зараз їх отримуємо та розраховуємося за них.

Якість роботи контролює управління транспорту і зв’язку. Кожен ранок аналізується, які автобуси виїхали на маршрут, які не виїхали та з якої причини. Зараз я їду в АТП, аби перевірити, як миють автобуси після рейсів. Такі ж перевірки плануємо у «Львівелектротрансі», щоби визначити чи є необхідне обладнання. Має значення, щоби транспорт був чистий.

В нових автобусах з перебоями працювали підйомники для людей з інвалідністю. Чи розібралися з цією проблемою?

Ми врахували ці зауваження і закуповуємо низькопідлогові автобуси для того, щоби люди з інвалідністю могли безперешкодно користуватися транспортом.

Електронні табло з розкладом руху працювали зі збоями. Чи розібралися в причинах?

Це було, зокрема, коли була кібер-атака і не працювали всі комп’ютери. Коли перекрили Личаківську і Мечникова, також був збій табло, треба було відкоригувати його роботу через зміну руху трамваїв. Але зараз, наскільки мені відомо, все стало на свої місця.

Як вирішуються проблеми з парковками у центрі міста?

Від того, наскільки якісно працюють паркувальники, залежить, як наповнюється бюджет. Зараз керівник «Львівавтодору» Олег Береза має дати мені перелік усіх паркувальних майданчиків. Фінансисти проаналізують дохідну частину і ми зможемо визначити коефіцієнт корисної дії кожного майданчика: скільки парковка має місць, скільки вона може приносити коштів бюджету, і скільки приносить. Якщо парковка приносить не такий дохід, як має, можна з’ясувати причину і робити висновок. Думаю, за місяць-півтора ми зможемо говорити про це більш предметно.

Коли можуть з’явитися підземні паркінги?

Розглядається два варіанти: на площі Петрушевича та біля університету імені Франка. Над цим питанням працює «Львівавтодор». Необхідно спершу зробити технічне завдання, розробити проект, провести експертизу, погодити з громадою. Це довгий шлях. Я думаю, це не рік, а може і не два.

Чи виконується програма з ремонту дахів і наскільки ефективно?

Програма працює, кошти з бюджету виділяються. Я ще працювала в Сихівському районі і на нього цього року виділили 13 млн грн. Кожен район планує свій перелік потреб на ремонт дахів і на кожен район виділені кошти з бюджету. Титульні списки розміщені на сайті міської ради, їх можна бачити в системі Prozorro, і кожен мешканець може відстежувати, які ремонти заплановані і проводяться.

Ми плануємо капітальні ремонти там, де планують створювати ОСББ. Є ще програма, де передбачається участь мешканців в облаштуванні дахів і будинків: 70% дає міська рада, і 30% – мешканці. Для будинків, що є в управлінні ОСББ, діє програма «Теплий дім». На неї виділено 7,5 млн грн для отримання кредиту на утеплення – 30% тіла кредиту відшкодовує міський бюджет. Цією програмою цього року вже скористалися шість будинків. Крім цього є така програма на рівні держави, держава відшкодовує 40%. Тому закликаю мешканців створювати ОСББ. Важливо, щоби люди розуміли, що вони є власниками будинку і мають брати участь в його облаштуванні.

Зараз у місті 1101 ОСББ, це досить багато. Загалом будинків комунальної власності 7900. 13 будинків обслуговують управляючі компанії. Будинки, в яких є приватизовані квартири, знімаються з балансу і переходять на самообслуговування – вони самі напряму укладають угоди в «Обленерго», «Львівгазом», «Теплоенерго», «Водоканалом», самі організовують прибирання сходової клітини і двору. 428 2-х квартирних будинки вже зняті з балансу місцевих рад.