Е-медицина вже тут. Як сихівська поліклініка переходить в електронний формат

logo


4-та міська поліклініка Львова використала технології, які значно полегшують лікарям роботу, і запровадила електронні медичні картки. Поки що – лише в одному відділенні.

У травні минулого року в 4-й міській поліклініці на Сихові запрацював сервіс онлайн-запису до лікаря. Із січня 2017 поліклініка зробила наступний крок – в гінекологічному відділенні з’явилися електронні медичні картки. Подібний проект у 2013 році в тестовому режимі запустили в дитячій клінічній лікарні на вулиці Орлика.

Про намір запровадити електронні медичні картки Львівська міська рада заявила ще в жовтні 2015; зробити це в усьому місті тоді обіцяли до кінця року. Та цього так і не сталося. Перейти на новий формат тепер обіцяють до кінця 2017-го. Як впроваджувалися електронні сервіси в поліклініці, наскільки це складно та чи можливо поширити цю практику на все місто, Tvoemisto.tv розповів головний лікар 4-ї міської поліклініки Львова Остап Місюра.

«Майже три роки тому ми з начальником управління охорони здоров’я Володимиром Зубом замислилися над тим, які є основні проблеми в роботі з пацієнтами. І одною з них виявилися живі черги до лікарів, як у магазині по масло», – розповідає Остап Місюра.

За його словами, ще за Радянського Союзу в поліклінічних закладах працювала автономна система – пацієнт брав талон на певну годину до сімейного лікаря, на прийом у якого було виділено 15 хвилин. На законодавчому рівні в Україні цей принцип роботи не скасували.

«Люди просто самі собі придумали, що буде жива черга і що вони будуть вирішувати, як має працювати лікар, – говорить Місюра. – Це вносило серйозний дисонанс у нашу роботу. Ми не мали контролю за потоком пацієнтів, а лікар не міг нормально спланувати свій робочий час».

Тому тут вирішили вдосконалити талонну систему. Компанія Vitagramma безкоштовно розробила для поліклініки програму reestratura.com – сервіс електронного запису до лікаря, яким зараз користуються медики в 74 містах України. Поліклініка сама закупила комп’ютери для реєстратури, облаштувала внутрішню мережу, забезпечила доступ до швидкісного та резервного інтернету.

Reestratura.com дає можливість записатися лише до двох фахівців – сімейного лікаря та гінеколога. За словами Остапа Місюри, це був свідомий вибір. «Таким чином ми вирішили повернути людей до правил гри сімейної медицини. Сімейний лікар – перший лікар, який працює з пацієнтом, і він уже далі має скеровувати хворого до вузьких спеціалістів», – пояснює він.

Місюра говорить, що сімейний лікар поліклініки обслуговує дільницю приблизно з двома тисячами пацієнтів. Тим часом вузький спеціаліст – у середньому від 20 до 25 тисяч осіб. Тому вузький спеціаліст не може приймати щоденно будь-кого, хто захотів до нього прийти.

«Наприклад, невропатолог має дуже важку роботу, але сьогодні відсотків 70 візитів до них – елементарні радикуліти чи невралгія, які сімейний лікар може спокійно лікувати сам, призначивши ті самі нестероїдні протизапальні препарати. Але спробуй це пояснити нашій бабусі чи дідусю. “Який сімейний лікар? Про що ви мені говорите? Я ліпше знаю, мені крижі болять, то має дивитися невропатолог!”», – каже Остап Місюра.

У гінекологічному відділенні немає значного потоку пацієнтів, як до окуліста чи невропатолога, тому система онлайн-запису працює і тут.

За словами Місюри, запровадженням електронної системи запису вдалося побороти ще одну проблему – торгівлю місцями під кабінетом лікаря. «Коли мене ще не дуже знали (Остап Місюра на посаді головного лікаря лише три роки – прим. авт.), я ходив по поверхах, займав чергу і спостерігав. Так, був такий бізнес у бабусь, які мають багато часу. Це не було масово, але провокувало під кабінетами багато конфліктів», – розповідає він.

Електронна система ж вимагає від пацієнта надати контактні дані – номер мобільного телефону, який відіграє роль ідентифікатора. Якщо хтось хоче записатися на прийом до одного й того ж спеціаліста кілька разів на тиждень, система це покаже. «Ми не дуже на тому акцентуємо увагу, намагаємося не конфліктувати. Але тепер і пацієнти, і ми розуміємо, що все під контролем. Місцями під кабінетами більше не торгують», – запевняє Місюра.

Програма дала змогу контролювати потоки пацієнтів. Інформація про те, скільки записалося пацієнтів, до яких фахівців, у який спосіб (через онлайн-запис, реєстратуру, лікаря, медсестру) і протягом якого періоду доступна для адміністрації у вигляді інфографіки. Є там і результати анонімних опитувань, які можна пройти на сайті reestratura.com. За словами головного лікаря, це дуже корисно, адже відразу можна побачити, наскільки той чи інший лікар ефективно працює.

Місюра каже, що значна кількість, часом до 20% пацієнтів дозволяють собі записатися не прийом і не прийти, не попередивши про це. Програма дає змогу скасувати запис – як по телефону, так і через інтернет, проте це роблять нечасто. Така ситуація була й раніше – електронна система це просто унаочнила. Це серйозно заважає роботі лікарів.

«Люди ще не навчилися бути дисциплінованими та відповідальними, – говорить Місюра. – Коли із запровадженням реформи в медицину прийдуть ринкові стосунки, ця тенденція зникне. Я от не можу собі уявити, щоб хтось записався до стоматолога і не прийшов».

Побачивши реальний результат від reestratura.com, у поліклініці почали рухатися далі. Наступним кроком стало забезпечення лікарів доступом до швидкісного інтернету. «Ми почали рахувати і зрозуміли, що це величезні гроші, – розповідає лікар. – Тому для початку вирішили, що хоча б у кожному відділенні в старшої медсестри має бути комп’ютеризоване робоче місце».

За допомогою спонсорів у поліклінці розширили внутрішню мережу, щоб кожен лікар мав доступ до інтернету. «Вони почали приносити свої гаджети – планшети, ноутбуки, – каже Місюра. – Почалося все з реєстратури, а тепер уже й лікарі повністю асимілювалися в системі». За його словами, міська влада цього року виділила кошти на купівлю 34 ноутбуків для всіх сімейних фахівців поліклініки. Незважаючи на вже два зірвані тендери, до кінця літа техніку сподіваються закупити.

Далі в поліклініці вирішили перейти до впровадження електронних медичних карток. Оскільки це інформація з обмеженим доступом, вона потребувала серйозного захисту і, відповідно, фінансових затрат. Поліклініка звернулася по допомогу до Міського центру інформаційних технологій – і в серпні-вересні минулого року почалася розробка програми.

Остап Місюра говорить, що для початку вирішили побудувати закриту мережу для одного відділення – гінекологічного: «Там молодий, прогресивний колектив, і немає значного потоку пацієнтів». Центр інформаційних технологій поставив внутрішній сервер та залучив фахівців львівської ІТ-компанії Eleks, які вже мали досвід розробки подібних програм для лікарів.

«Ми працювали з ними майже півроку. Лікарі жіночої консультації надали необхідну інформацію, яка має бути в амбулаторних картках, як має виглядати огляд пацієнтки, перелік можливих аналізів, діагнозів патологій… Ще важливо було, щоб усе це відповідало нормам, затвердженим законодавством», – розповідає Остап Місюра.

Перші результати були вже у грудні 2016-го. З січня лікарі вже почали працювати з електронними медичними картками «Доктор Елекс» за допомогою техніки, яку центр інформаційних технологій дав поліклініці в тимчасове користування. 19 травня міська рада передала на баланс поліклініки вже нове обладнання.

Акушер-гінеколог жіночої консультації 4-ї міської поліклініки Юлія Яблонська говорить, що програма значно полегшила та пришвидшила прийом пацієнтів. «Спочатку було незвично, а тепер я не уявляю без неї свого життя. Програма була розроблена під наші потреби – ми дуже довго спілкувалися з розробниками для цього. Тут є всі необхідні дані – результати аналізів, оглядів, призначення. Усе можна швидко знайти і “підтягнути”», – розповідає вона.

Кожен лікар відділення має свій логін та пароль до системи, у якій є база даних пацієнток. Базу наповнювали кілька місяців. «Зараз у ній є всі вагітні та диспансерна група. Інших пацієнток ми вносимо в базу тоді, коли вони вперше після впровадження електронних медичних карток приходять до нас на прийом», – пояснює Юлія Яблонська

Пацієнти доступу до програми не мають, проте всі дані, які внесені в систему, лікарі можуть видати їм на руки роздрукованими. Так само аналізи, які приносять із собою жінки, медики сканують та додають до своєї електронної бази. «Було б ідеально, якби таку програму мали не лише ми, а наприклад, лабораторія. Тоді б ми могли отримувати результати аналізів відразу через систему. Так само я б могла подивитися через неї огляди пацієнтки іншими спеціалістами, якби мені це було потрібно», – говорить Яблонська.

Остап Місюра вважає, що медицині не потрібна одна програма електронних медичних карток, розроблена міністреством, адже це спровокує монополію та корупцію: «Головне – щоб були однакові входи і виходи. Тобто наша програма повинна мати можливість формувати певний пакет даних, яких потребує міністерство, а програма в міністерстві – можливість прийняти його».

Втім, на його думку, паперові картки будуть діяти ще дуже довго. «Те, що ми зробили, – лише крапля в морі. На жіночу консультацію витрачено майже півмільйона гривень – і це лише одне відділення з 16 лікарів. У нас є 7 відділень сімейної медицини та 7 вузькоспеціалізованих. Це виходить 7 мільйонів на всю поліклініку. А таких закладів у Львові є 21», – говорить він.

Анна Журба,

фото poliklinika2.lviv.ua, webmed.com.ua,

vagitnist-tyzhden.pp.ua, mapio.net