“Фарбований лис” – як львівське графіті здобуло підтримку міської влади

Чоловіча рука швидко виводить строкаті нариси. Лінія за лінією я поступово впізнаю силует лиса. Балон в руках Тараса – це не просто засіб. Це стиль життя мільйонів людей по всьому світу, які малюють, аби зробити сірі вулиці добрішими. Засновник кластеру для художників “Фарбований Лис” Тарас Арм розповідає про мистецтво вулиць та зміну уявлень про графіті серед львів’ян.

У 2001 я повторював всякі закарлючки, які побачив у журналі “Екстрим”. Перші балони, перші стіни. Як всі, почав з нелегального малювання. Творчо я доріс до такого моменту, коли хочеться малювати в кращих місцях, ніж шкільні паркани та закинуті заводи, які ніхто не бачив.

Ми з друзями були в андерграунді до 2012. Тоді стався прорив: Інститут Міста покликав нас розфарбовувати двори і дитячі майданчики на Підзамче. І ми взялися до справи: два десятки митців зібралися і забабахали строкатий мурал на дитячому майданчику. Це був перший у Львові стінопис. Тоді влада почала співпрацювати з нами, хоч ще 5 років до того мерія абсолютно негативно реагувала на графіті. Нам не давали дозвіл на роботу, а про фінансування взагалі мови і не було.