Голова Львівської облради розкритикував плани Міноборони
Міністерство оборони повернулося до старої ідеї перенести Академію сухопутних військ зі Львова до Одеси. Вперше такі плани з’явились ще за часів Віктора Януковича, а у 2013 році ВНЗ реально готувався до переїзду в Одесу.
Тоді цю ініціативу зупинили, однак вже 5 травня цього року проблема виникла знову – після допису міністра оборони Степана Полторака про наміри відродити у Харкові Інститут танкових військ. Питання мали розглянути на засіданні уряду 4 липня, але воно так і не з’явилося у порядку денному. Попри це голова Львівської облради Олександр Ганущин заявив, що чергова спроба протягнути це рішення таки була і боротьба за львівську військову академію ще не завершена.
У ефірі ZAXID.NET LIVE поговоримо із головою Львівської облради Олександром Ганущиним про те, що робити далі і чи є шанси залишити Академію сухопутних військ у Львові. У студії працює головний редактор ZAXID.NET Олег Онисько.
***
Сьогодні темою нашої програми буде загроза розформування Національної Академії сухопутних військ у Львові – найбільшого військового ВНЗ, який існує на Західній Україні.
У нашій студії – голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин. На жаль, керівник академії Павло Ткачук не зміг бути тут сьогодні. Однак, сподіваємось, пан Ганущин зможе нам пояснити всі обставини цієї загрози , оскільки саме він є фактично основним промоутером інформації про цю загрозу.
Щоб наші глядачі зрозуміли, про що мова, спочатку коротенький сюжет.
СЮЖЕТ: Ідея перенести Академію сухопутних військ зі Львова – не нова. Вперше, такі плани у Міноборони з’явились ще за часів Януковича. А у 2013-му ВИШ реально готувався до переїзду в Одесу. Однак, зусиллями громадськості та місцевої влади ініціативу таки зупинили.
І от знову пристрасті розбурхалися 5 травня вже цього року. Шуму наробив Степан Полторак дописом у своєму Фейсбуці про наміри відродити у Харкові Інститут танкових військ.
Степан Полторак, міністр оборони: «Оглянувши матеріально-технічну базу та фонди факультету Військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», ознайомившись з організацією навчального процесу можу констатувати, що за порівняно невеликий проміжок часу зроблено дуже багато для покращення життєдіяльності цього вишу. Тому я ініціюватиму роботу з підготовки відповідної постанови Уряду щодо створення на базі факультету військового інституту, де готуватимуть майбутніх офіцерів танкових підрозділів. Сподіваюся на підтримку цієї ініціативи».
Рішення про відновлення інституту і додаткове його фінансування має прийняти уряд. Попри те. що про львівську сухопутку Полторак не згадував, намір створити ВИШ у Харкові, у Львові сприйняли, як загрозу. Мовляв, тепер танкістів готуватимуть не у Львові, а в прифронтовому місті, а згодом ВНЗ і взагалі можуть розформувати.
Вже 1 червня Львівська обласна рада прийняла звернення до Президента, Прем’єр-міністра, Міністра оборони та Секретаря РНБО. У документі обласні депутати заявили про неприпустимість таких дій. Після цього нардеп Ігор Васюник на сайті Президента створив електронну петицію проти знищення Львівської Сухопутки.
Зважаючи на зашкал емоцій вже 21 червня міністр оборони Степан Полторак спростував чутки щодо переведення Академії до Харкова.
Однак, львів’ян так просто не заспокоїш. І вже 29 червня депутати міської ради прийняли і своє звернення до Президента, Прем’єра, Секретаря РНБО та Голови СБУ щодо неприпустимості переведення частини Академії сухопутних військ до інших навчальних закладів. На засіданні уряду 4 липня мали розглянути питання відновлення інституту танкових військ у Харкові. Однак, його у порядку денному так і не з’явилося. Попри це, голова львівської обласної ради Олександр Ганущин у своєму блозі на ZAXID.NET заявив, що таки була чергова спроба протягнути рішення. При цьому Ганущин підкреслив, що боротьба за львівську сухопутку триває і закликав усіх підписати електронну петицію.
Пане Олександре, фактично вся інформація про загрозу для львівської Академії сухопутних військ виходить від обласної ради, оскільки сама Академія нічого такого не заявляла. Натомість, як ми чули у сюжеті, ще 1 червня обласна рада прийняла з цього приводу спеціальне звернення до президента і до прем’єра.
Я би хотів дещо додати до хронології, передусім до викладу у сюжеті. Сюжет дуже добрий. Але є кілька реперних точок.
5 числа – пост міністра оборони про те, як все добре у Харкові. 23 травня – рішення колегії Міністерства оборони про те, що виявляється треба не тільки у Харкові створити новий інститут, але ще й у Кам’янець-Подільському. 1 червня – рішення сесії Львівської облради, а, здається, 6 червня – перший Кабінет міністрів, на якому всупереч регламенту міністр виносить постанову про створення нових двох вузів і йому рекомендують наполегливо її навіть не ставити у порядок денний.
Минулого тижня, шість днів тому, також спроби міністра протягнути цю постанову, і у наступну середу ми вже будемо мати остаточне слухання цього питання в режимі Кабінету міністрів України.
Тобто настільки питання є принциповим в лапках або принциповим без лапок для міністерства [оборони], що вони готові іти до кінця, незважаючи на всі доводи, яких є більш ніж достатньо.
Чому ми не почуємо ніколи позицію Академії з цього питання? Та тому що у військових прийнято виконувати накази. А по суті для них і рішення колегії [Міноборони] – це наказ до дії, і, зрозуміло, що рішення уряду в частині створення двох нових інститутів ніхто обговорювати не буде. Ось так.
Міністерство оборони хоче створити нові інститути в Харкові і Кам’янці-Подільському, як ви сказали.
Нема нічого нового під сонцем.
Чим це загрожує Львову?
У далекому 2005 році, враховуючи найкращі зразки військової освіти країн НАТО, було прийнято єдине правильне рішення: створити єдиний видовий заклад, де навчатимуть всіх офіцерів Сухопутних військ. Він був створений. І тоді змагалися всі – і Харків, і Одеса, і Кам’янець, і Київ, і Житомир. І всі програли цю боротьбу. Чому? Тому що у Львові є вуз і поруч достатньо облаштований полігон.
Я не буду говорити як змінились приміщення тих вузів, які програли цю боротьбу і що сталося з їхніми полігонами. Це можна собі тільки уявити. А навпаки – що зробилося за той час в Академії і що створено зараз на Яворівському полігоні?
І тим не менше, в умовах війни ставиться питання «а давайте повернемось до радянської концепції, коли в кожному обласному центрі буде військове училище».
Не пересмикуйте, не в кожному обласному центрі. Зараз йдеться конкретно про Харків.
Просто поза лаштунками всі розмовляють про Суми, куди повернуть артилерію. Про Кам’янець-Подільський ми довідались вже з рішення колегії. Навіть 5 травня міністр про це змовчав. Тому що це немодно говорити.
Насправді оцей відхід від концепції і повернення до концепції радянської залишився зараз тільки в двох країнах: це в Росії, де є окремі структури танкових військ, та в Китаї. Бо всі інші знають, що сьогодні офіцер, навчений керувати танком – сьогодні він танкіст, а завтра він підвищиться по службі і має працювати з такими самими колегами, яких він фізично знає, з якими він фізично був на бойовому злагодженні. Він має керувати ракетно-артилерійським озброєнням цілого батальйону. А завтра він стає керівником бригади, причому не факт, що механізованої.
Офіцера сьогодні в країнах НАТО стараються з іншими офіцерами виховувати до купки, а в нас вирішили розділити, за радянською звичкою.
Олександре, ні я, ні ви не є фахівцями в оборонній стратегії. Ми зараз обговорюємо оборонну стратегію: чи треба, чи не треба, чи правильно робити інститути. Чому обласна рада цим [займається]…
Жодної стратегії тут немає, тут є здоровий глузд. В 2005 році був здоровий глузд. В 2007 році (перший прихід Януковича) вже 5 вересня прийняли постанову про повернення факультетів до Одеси. А 31 серпня, шість днів перед тим, вже вивезли курсантів. Тоді, правда, вдалось заветувати цю постанову Кабміну, але це було. Тому оце питання я відстежую для себе, а я тоді був в раді заступником голови ще з далекого 2007 року, так дуже детально.
Давайте говорити правду: у 2012 році концепція тодішніх одеситів на чолі з Агафангелом перемогла. І частину факультетів вже забрали зі Львова. Вже половину факультетів зі Львова забрали.
Добре, що під час війни ніхто не ставить питання: а давайте повернемо їх назад. Давайте в час війни ставити питання: а навіщо ділити далі? Особливо там, де працює?
А найголовніше: скільки піде грошей на те, щоб створити новий полігон під 200 майбутніх (мінімум) – і де ці люди візьмуться? Одна тільки відповідь є на запитання «де візьмуться 200 курсантів в Харкові?». Вони з неба не впадуть. Їх заберуть тільки зі Львова, з тих спеціальностей діючих, на яких вони вчаться. Іншого варіанту просто не буде, бо суспільство сьогодні більше людей не дає на набір.
Поки що тільки ваше припущення.
Чому припущення? Показники по вступу в академію падають, це беззаперечно.
У львівську Академію?
У Львівську. При найкращому облаштуванні, при найкращій географії, Яворову і цьому всьому. Чому ми маємо говорити про те, що у Харків, де нічого нема, зараз піде валом людей? Де вони візьмуться? Це не припущення.
Можливо, їм з Харкова далеко їхати до Львова?
І тому тільки 17 осіб з Харкова сьогодні вчаться в Академії сухопутних військ? Окей, їх буде вчитись [там] втричі більше. І що, вони натягнуть на 200 чоловік інституту? Та житті ні.
Міністр оборони Степан Полторак вже заявив, що створення інституту в Харкові жодним чином не торкнеться Львова. Давайте послухаємо пряму мову.
Степан Полторак, міністр оборони: За останні декілька років набір в академію збільшено вдвічі. За останній рік академія профінансова на розвиток навчально-матеріальної бази на 90 мільйонів. Тільки за останній рік в Академії сухопутних військ було введено в дію 14 тис. кв. м інфраструктури, яка забезпечує якісну підготовку офіцерів для Збройних сил України. Ніяких пересувань, зменшення набору або перекидання зі Львова в інші населені пункти набору, інститутів не планувалось, не планується і в планах немає такого. Тому ця проблема видумана. Ті спеціалісти, які вчились у Львові, залишаються там вчитись і далі. Спеціалісти, які готуються у Харкові і у Львові, ніякого відношення один до одного не мають. Вони не перетинаються. У Львові готують інших спеціалістів, у Харкові – інших. Крім того, це необхідно зробити тому, що у Харкові є величезна матеріальна база для підготовки технічних працівників. В Харкові є конструкторське бюро Морозова, є танковий завод. Крім того, Харків знаходиться на напрямку найбільшої безпеки з Російською Федерацією. Ми вже пройшли той час, коли у нас в Луганську чи Донецьку не було жодної бойової військової частини. І все це привело до таких серйозних наслідків.
Як бачимо, міністр оборони також аргументує це безпекою країни і потребою посилення цієї безпеки.
Мені здається, що він обмовився в цьому інтерв’ю кілька разів. Він його давав після першого невдалого для себе Кабінету міністрів – тоді, коли частина міністрів висловились проти цієї ідеї. Це не вийшло в ефір, оскільки… Ну думаю, що це правильно – показувати єдність Кабміну і не відпускати такі питання непідготовленими. Але незадоволення міністра більш ніж видиме. Тобто це кілька тижнів тому при першій спробі.
Отже, чи будуть курсанти в безпеці за 40 км з Росією? Я думаю, що він просто обмовився. Очевидно, що ні. Я думаю, він також обмовився, коли каже, що ніхто не буде забирати спеціальності зі Львова, оскільки, якщо вже вірити ідеї повноцінного інституту танкових військ, то там мають навчатися не тільки інженери, інженерні спеціальності, умовно – ті, що гайки крутять, а й тактичні фахівці, ті що вчаться зараз у Львові. І ніякої логіки зберігати набір до Львова на танкових командирів і відкривати його в Харкові немає. Це просто питання часу і я не кажу про те, що фізично людей на цей набір треба десь взяти. А якщо вже зовсім бути відвертим, то набір на цю спеціальність чомусь в цьому році було знижено. А це, повірте, не просто так.
Ви ж сказали, що вона об’єктивно знижується.
Так, тому що є менше людей. І це за умови одного закладу видового. То чому ми зараз говоримо, що буде більше людей за умови двох закладів?
Неправда криється в деталях – зараз не будуть забирати. Рік-два піде на створення, сотні мільйонів гривень на облаштування матеріальної бази. Але що найголовніше я зрозумів з інтерв’ю – це те, що це безпека держави, виявляється, –військові вузи на кордоні за агресором. А я би вважав, що безпекою держави було б, якби було відтворено за ті самі кошти, можливо, навіть менші, бодай одна або дві боєздатні бригади танкові. А воює, між іншим, не танк і той, хто вміє крутити гайки, а воює людина і це вже було доведено не один раз. І якості тих, хто закінчив Львівську академію сухопутних військ, в принципі обрахована в нагородах та подвигах на полі бою. І ця статистика є, але харків’янам буде незручно чути і міністру також, бо вона така сумна і не на користь ні Харкова, ні Одеси.
Давайте не будемо ставити під сумнів патріотизм ні харків’ян, ні одеситів. Ви кілька разів згадали про гроші. В мене таке враження загалом виникає, що це йде боротьба за гроші… Ну бо з якого дива ми, зокрема Львівська обласна рада, обговорюємо плани міністерства оборони? В них є свій бюджет і ми засадничо вважаємо, що міністр є достатньо фаховою людиною. Як вони його витрачають, це – їхня справа. Але складається враження, що ви побоюєтесь того, що за рахунок відкриття цього закладу в Харкові львівська Академія сухопутних військ отримає менше грошей.
Ні, ми говоримо про те, що створення нових закладів у системі освіти розвалює цілісну концепцію військової освіти західного зразка і наближає нас до радянської. Про це Міноборони взагалі мовчить і не дискутує цю позицію. Воно розказує, що нам ніби то треба збільшити кількість фахівців, в той час, коли ми зменшуємо державне замовлення в самому Львові, хоча ми могли відкривати цих фахівців.
Друге – ми тверезі і притомні люди. В Харкові з 2005 по 2012 рік ніхто не навчався на курсантів. З 2012 року, коли відкусили шматочок до Одеси і до Харкова зі Львова, там вже навчається якась кількість курсантів. А ми говоримо про те, що їх кількість треба збільшити вдвічі – нові казарми.
До речі, в Харкові жоден курсант на танку нікуди не виїжджав, бо нема де їздити і на чому.
Там є танковий завод.
І в нас є танковий завод.
У нас танкоремонтний.
І якщо ви думаєте, що на танковому заводі хтось дасть курсанту їздити на танку, то ви помиляєтесь. Курсантам на танку дають їздити на полігонах. А на танковому заводі в кращому випадку покажуть, як крутяться гайки, але точно не будуть вчити його їздити на танках, не кажучи вже про те, щоб стріляти на танках, не кажучи вже про те, що в житті в Харкові, ну принаймні на перспективу 10 років, жоден курсант не побачить натівський танк. Якщо навіть [там] облаштують полігон, він туди фізично не доїде. До Яворова доїде. Всі зразки ствольної артилерії, всі танки [НАТО] до Яворова доїдуть, до Харкова не доїдуть. Не буде там жодного спільного навчання з офіцерами з інших країн. Я швидше повірю, що це буде на «Широкому Лані» біля Одеси.
Але ж міністр оборони прямо заявив, що жодної шкоди нашій академії не буде. Давайте ще глянемо його цитату, по словах..
Степан Полторак, міністр оборони: Ніяких пересувань, зменшення набору або перекидання зі Львова в інші населені пункти не планувалося, не планується і в планах немає такого. Тому ця проблема видумана, всі спеціалісти, які вчилися у Львові, залишають вчитися далі.
Є прості запитання. Якщо цього не планувалося і не планується, то для чого це взагалі створювати, коли все на сьогодні працює? Коли в умовах діючого замовлення, знижують своїм же рішенням набір.
Ви вважаєте, що міністр бреше відкрито?
На жаль, інколи бажання міністра створити щось нове, виходячи з історичних реалій, бо він там просидів 20 років у Харкові директором Академії внутрішніх військ і повторити подвиг Кузьмука, який майже відтворив Харківський інститут сухопутних військ, воно не корелюється з нашим баченням і баченням тої притомної частини людей, які стояли у витоків цього процесу з 2005 року.
Поясніть, а звідки ви взагалі отримали оцю інформацію про загрозу?
З відкритих джерел, як і ви. Просто життя нас заставило з 2014 року серйозно опікуватися військовою темою. За цей час, Олеже, я у Харкові побував разів 25, може більше. Я хочу сказати, що у Сєвєродонецьку чи Лисичанську ситуація є краща, ніж у Харкові. Це беззаперечний факт, всі це визнають. Там мало що бракувало до Харківської народної республіки, дуже мало. Там говорити про те, що Кернес дозволить будувати казарми чи військове житло – це щось для мене таке, що не входить у рамки здорового смислу. 40 кілометрів до кордону, поки зроблять нову навчальну базу, спочатку почнуть комплектувати набором, ніхто не хотітиме вступати…
І звідки забиратимуть? Та зі Львова! Скажуть, концепція змінилася, прийде наказ, як у 2007 році, спочатку вивезуть на місяць, а потім повернуть.
Якщо Кабмін ухвалить це рішення, то якими будуть ваші дії?
Буде дуже прикро. Поки що не вірю. Думаю, що всі ті суперечки, які мали місце у Кабміні, дадуть свій результат. Я думаю, що навіть буду готовий судитися.
Судитися?
Звичайно. Ця постанова регламенту Кабміну підлягати не буде, вона урядовий комітет не пройшла, підписів представників міністерства економічного розвитку і торгівлі на ній нема. Тобто ми володіємо внутрішньою інформацією, ми її дуже добре відстежуємо.
Останнє коротеньке питання: у своєму блозі на ZAXID.NET ви промували електронну петицію депутата Ігоря Васюника з закликом підписуватися проти перенесення академії. А взагалі президент має звертати увагу на електронні петиції в оборонній сфері чи це ви просто для розголосу?
В мене є інформація з Адміністрації президента про те, що нашу петицію помітили і очевидно, що формуватимуть з цього приводу реакцію. От тільки чи встигнуть вони до наступного засідання Кабінету міністрів у середу, я цього не знаю.
