Хто ще прийде на Львівщину? Роман Матис про інвестиції та комунікацію з Європою

logo


Львівський регіон сьогодні є лідером із залучення іноземних інвестицій. Нашою областю зацікавилися такі бізнес-гіганти як «Fujikura», «Green Factory», «Nexans», «Leoni»… Роман Матис, керівник управління залучення інвестицій Львівської ОДА, розповів Tvoemisto.tv, чи прийде сюди IKEA та як область змінила підхід до залучення інвесторів.

«За весь час незалежності нових інвесторів намагалися залучати проектним методом, тобто окремі спеціалісти займалися фактичним «продажем» проектів стадіонів, концертних комплексів, –  розповідає Роман Матис. – Сьогодні ми зрозуміли, що не треба думати за бізнес, чим саме йому займатися, а просто продемонструвати компаніям можливості Львівської області, щоб на цій базі вони могли приймати нові рішення та інвестувати в ті чи інші проекти на власний розсуд».

Які галузі приваблюють інвесторів на Львівщину?

Серед галузей львівського регіону, на сьогодні найпривабливішими для іноземних та внутрішніх інвесторів є альтернативна енергетика, сільське господарство та аграрна промисловість. Також активно розвивається легка промисловість, виробництво кабельно-провідникової продукції для автомобільної галузі та побутової техніки. Тобто галузі, виробництва яких неавтоматизовані, або ж напівавтоматизовані та потребують великої кількості робочих рук.

Щодо альтернативної енергетики (сонячні та вітрові електростанції), то ця сфера особливо приваблива не лише для зовнішніх, але й внутрішніх інвестицій. До прикладу, «Еко-оптіма» – український інвестор, якому вдалось збудувати вже другу серію вітряків поблизу Старого Самбора.

Про перспективність деревообробної сфери

«Під час економічного форуму в Польщі відбулася зустріч з представниками польського підрозділу «IKEA». Ми запропонували їм розглянути пропозицію відкриття на Львівщині свого підприємства, яке займалося б переробкою деревини. Вони обіцяли обдумати пропозицію і дати відповідь найближчим часом», – розповідає Роман Матис.

Чиновник переконаний, що це дуже потрібна інвестиція для Львівщини, адже тоді якісну деревину не вивозили б, а переробляли у регіоні і створювали продукт за собівартістю.

«Є інформація, що власники компанії «IKEA» нещодавно відвідували Україну та, в рамках візиту, спілкувалися з керівництвом держави. «Очевидно, мова йшла про відкриття магазину «IKEA», але, найімовірніше, у такому форматі компанія не вийде на український ринок, через низьку купівельну спроможність громадян, – зауважує Роман Матис. – А от щодо виробництва, то тут є всі шанси, щоб підрозділ компанії – «IKEA» Industry запрацював і на Львівщині».

До слова, у сусідній Польщі компанія має 16 фабрик і власну вітрову електростанцію, яка забезпечує всі об’єкти «IKEA» електроенергією.


 

Основний інвестор за 2016 рік – компанія «Фуджікура»

Основним інвестором за цей рік, за словами Романа Матиса, є японська компанія «Фуджікура», яка на початку року відкрила два заводи на Львівщині і планує відкриття ще одного. Привести компанію на український ринок було нелегко, адже почалася війна і з’явилися певні перестороги щодо надійності ведення бізнесу в Україні. Втім, після тривалих переговорів японські інвестори все ж погодилися відкрити підприємство на Львівщині.

Зарплата на «Фуджікурі» – близько шести тисяч гривень

Спершу зарплата на «Фуджікурі» сягала близько 2-3 тисяч, але тут, за словами Романа Матиса, слід розуміти бізнесову стратегію розвитку.

Річ у тім, що з виходом «Фуджікури» на ринок Львівщини, і набором першої хвилі працівників відбувся величезний відтік кадрів, адже компанія витратила багато часу та грошей на навчання працівників, які, навіть після пройденого навчання, могли відмовитися від роботи на виробництві.

«У Румунії компанія цілий місяць навчала майбутніх працівників, організувала безкоштовне харчування, житло та навіть виплатила зарплату, але, після повернення в Україну, працювати на виробництво не пішла третина людей, – зауважує Роман Матис. – Отже, в таких умовах компанія зіштовхнулася з певними ризиками й, відповідно, мінімізовувала їх в наслідок невисокої оплати праці на старті. Але згодом, враховуючи формулу росту зарплати, яку розраховують потужні компанії, «Фуджікура» поступово підвищувала заробітну плату своїм працівникам».

Сьогодні працівники компанії отримують 5500-6000 тис. гривень в місяць. Крім ставки також діють мотиваційні програми, бонуси за якість роботи чи продуктивність та  закладено триразове підняття зарплати упродовж року.

 

(завод ТОВ «Фуджікура» аутомотів Україна Львів)

Чому другий завод «Leoni» відкрили не на Львівщині

Переконати «Leoni» будувати свій другий завод на Львівщині не вдалось і сьогодні компанія перейшла на ринок Івано-Франківщини. «Такі дії є виправданими та логічними, адже компанія вирішила диверсифікувати ризики, пов’язані з вартістю доставки робочої сили, питаннями логістики та конкуренцією за працівників у регіоні і вирішила будувати бізнес там, де зазначеної конкуренції не існує», – розповідає Роман Матис.

Залізничний шлях з Польщі до Львова як логістичний хаб

«Сьогодні існує залізничний шлях, який бере початок з Польщі (Перемишль) і йде на територію України в районі переходу на кордоні у Смільниці, проходить через Хирів, Нижанковичі і повертає назад у Польщу. Цей маршрут можливо відновити для вантажних перевезень, – наголошує Роман Матис. – У реанімації шляху, який наразі працює для туристичних маршрутів, зацікавлена як українська так і польська сторони».

На думку чиновника, є сподівання, що маршрут, на який потрібно затратити відносно невеликі інвестиції, можна не лише реанімувати, але й продовжити до Львова, що зробить місто важливою точкою комунікації з Європою.

«На жаль, сьогодні у нас не має достатнього пасажирського сполучення з Польщею, навіть з Варшавою. Якщо говорити про вантажні перевезення, то тут потрібен особливий тип вагонів та спосіб перевезення», – зазначає чиновник.

Обласну владу цікавлять два проекти, які планують обговорювати з керівництвом «Укралізницею» та Львівською залізницею: створення логістичного хабу для вантажних перевезень, у напрямку, де колія вже існує (Перемишль-Хирів-Нижанковичі) і продовження маршруту до Львова.

 «Це був би не просто черговий маршрут, а великий логістичний хаб, важливий пункт перевантаження вантажів з або до Європи та загалом дуже цікава пропозиція для логістичного бізнесу, – розповідає Роман Матис. – Після цього можна очікувати ще більший приплив інвестицій в інфраструктуру Львівщини».

Важлива не кількість інвестованих грошей, а якість їх використання

«Не можна сказати, що ми орієнтуємось більше на внутрішніх чи на зовнішніх інвесторів, адже насправді дуже важливим є кожен. Але коли мене питають, скільки ми плануємо залучити інвестицій у грошовому еквіваленті, то я ставлю запитання у відповідь, чому ми все міряємо грошима, – каже Роман Матис. – Справді важливими є два показники, що свідчать про якість залучених інвестицій: кількість створених робочих місць і рівень оплати праці. Якщо ці два показники виростуть хоч на певний відсоток, то це вже свідчить про якісну роботу і, прогнозовано, хороший результат».

«Не дивно, що саме ці два показники є основними точками конкуренції для далекоглядних інвесторів і це стимулює компанію створювати максимально вигідні умови для працівників» – наголошує Роман Матис

«Через девальвацію гривні ми можемо запропонувати потенційному іноземному інвестору доступну робочу силу, але, натомість, серйозна компанія обов’язково повинна закласти формулу росту заробітної плати, яка, врешті-решт, і мотивує працівників не залишати підприємство».

Відсоткові кредитні ставки для закордонних компаній 2-3%, для українських – 12-13%

В іноземного інвестора – ширша географія ведення бізнесу: прибутки в одній частині, а витрати в іншій, що зумовлено переміщенням капіталів. Наприклад, відкриття заводів в Україні відбувається за рахунок кредитування європейського банку, яке гарантується іншими підприємствами.

Натомість, фінансування в іноземній валюті та девальвація гривні призвели до того, що вартість будівництва в Україні сьогодні є досить низькою. І ця проста математика дозволяє іноземному інвестору вийти на український ринок, тоді як український підприємець обмежений високими відсотковими ставками на отримання кредиту.

«Якщо закордонна компанія за кордоном може отримати кредит під 2-3%, то українська – мінімум 12-13% в іноземній валюті, враховуючи ризик зміни курсу», – наголошує Роман Матис.


  

Формула переконування європейських інвесторів

«Коли ми спілкуємося, наприклад, з польськими бізнесменами, які хочуть розширити підприємство та отримати нових клієнтів, то, передусім, продаємо їм можливості Львівської області, – каже Роман Матис. – Мовляв, «для того, щоб відкрити новий контракт з клієнтами, вам треба збільшити виробництво. Це досить затратний процес і ви повинні інвестувати, умовно кажучи, 5 млн євро. У той час на території Львівської області ви можете розмістити таке ж підприємство, яке дасть вам можливість підписати нові контракти і при цьому отримати позитивну різницю в оплаті праці та вартості сировини. Відтак, маржинальність вашого бізнесу буде в рази вища, а, отже, і дохідність теж зросте, в порівнянні з тою, що є у Польщі. Відповідно повернення інвестицій відбуватиметься набагато швидше».

Співпрацюючи таким чином відкриваються нові контракти і великі компанії виявляють інтерес до українського ринку. До прикладу, компанія «Green Factory» (виробництво салатної продукції), яка сьогодні має два заводи у Польщі та тисячі гектарів власних земель, зареєструвала компанію в Україні. І обслуговування українського ринку українською-польською компанією вже відбувається. Паралельно здійснюється пошук землі для вирощування продукції вже в Україні.

Відтак, якби український ринок не був комфортним, то компанія і надалі покривала потреби українського ринку продукцією іноземних компаній. А оскільки швидкість повернення інвестицій в сучасних умовах досить висока, то набагато вигідніше впроваджувати виробництво тут для забезпечення ринку України, аніж перевозити продукцію на великі відстані.

200 євро – зарплата за роботу, що не потребує високої кваліфікації

Сьогодні, через високий рівень безробіття, на Львівщині існує значний потенціал робочої сили. За статистикою це 8,5-9% (зареєстровані у фонді зайнятості), але насправді число стягає 22-25%.

«Потенціал робочої сили є, але люди працюватимуть тільки за умови гідної оплати праці, – каже Роман Матис. – Інвестори завжди цікавляться рівнем зарплати на Львівщині (в середньому 3-4 тисячі), але треба розуміти, що це не нормально. На мою думку, працівник, який робить так звану механічну роботу і для його навчання затрачено всього тиждень тренувань, повинен отримувати 200 євро після оподаткування».

«Також кожного нового інвестора ми стараємося зв’язатися з центрами, що займаються професійним технічним навчанням, для того, щоб вони спільно вносити корективи у навчальну програму і майбутні працівники отримували,  окрім азів, вузькоспеціалізовані навички для конкретного виробництва і були потрібні компаніям на ринку», – зауважує Роман Матис.


 

Через 10 років зарплати на Львівщині сягнуть рівня оплати праці у Польщі

На думку Романа Матиса динаміка у Львівському регіоні є позитивною і з таким підходом до інвестування через 10 років ми матимемо рівень оплати праці на рівні Польщі, а для цього важливо запропонувати інвесторам вигідний клімат і пам’ятати, що іноземний бізнес розпочне будівництво підприємства на Львівщині лише тоді, коли буде можливість продавати продукт і на українському ринку.

Львівська область найзручніша для комунікації з Європою

Львівська область є найзручнішою для комунікації з Європою, тому для іноземних інвесторів і внутрішніх експортерів існує серйозний потенціал переміщення вантажів чи розміщення нових виробництв. Тому сьогодні Львівщина не має потреби конкурувати з жодною з сусідніх областей і є лідером по залученню інвестицій.

«Єдине з чим нам потрібно конкурувати – це з системою, яка ще не до кінця змінилася і в цьому контексті не має кращих «адвокатів» для підприємств Львівщини, як той бізнес, що вже успішно працює, – наголошує Роман Матис. – Також ми сподіваємось, що, створивши умови бізнесу, який вже працює на Львівщині, про наш регіон дізнаються інші іноземні інвестори, які згодом захочуть відкрити тут підприємства».

Які підприємства запрацюють у найближчому майбутньому?

«Сьогодні існує 15-20 компаній, з якими ведуться постійні перемовини, відтак, на ринку Львівщини незабаром виростуть нові потужні підприємства. Наприклад, завод «Nexans» у Бродах, який планують запустити на початку 2017 року. В листопаді цього року заплановано відкриття нового підприємства  «Galicia Greenery», яке має на меті збудувати теплиці, загальною площею 5 тисяч кв м. А також бельгійський виробник меблів, компанія «HIMA», яка має на меті відкрити підприємство у Бориславі та створити близько 500 робочих місць», – запевняє Роман Матис.

Підготувала Оксана Лісна

Фото: Руслан Гуменюк, Прес-служба ЛОДА