I оживе добра слава, слава України!
Минула неділя у культурно-мистецькому житті нашого району стала особливою. У селі Пилах урочисто відкрито погруддя Тараса Григоровича Шевченка – українського Пророка і Просвітителя. Ініціатором і натхненником вшанування Кобзаря у камені виступили керівник відділу культури і туризму Жовківської РДА, уродженка Пилів Галина Фесюк із братом, приватним підприємцем Петром Бурилом, які за власні кошти замовили погруддя. В урочистій церемонії взяли участь перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський, голова Жовківської РДА Надія Щур, голова і заступник Жовківської районної ради Роман Горбань та Алла Жук, сільський голова с. Добросина Галина Гец, скульптор Василь Гурмак та інші поважні гості, і дружні мешканці Пилів.
На теренах Жовківщини це вже п’ятнадцятий пам’ятний знак Великому Кобзареві. (Маленьке село Пили подає приклад районному центру, де роками не можуть визначитися із місцем встановлення пам’ятника Т. Шевченку). Кожен поетичний рядок Шевченкової поезії — актуальний і пророчий вже упродовж другого століття, щоразу повчальний і з наповненим глибинним змістом. Перечитуючи сторінки «Кобзаря», черпаємо силу духу і натхнення української величі, вивчаємо минуле, запозичуємо уроки для майбутнього.
Під мелодію величавого «Заповіту» почесні гості відкривають погруддя Тараса Шевченка. Урочистий момент щемко пронизав кожного присутнього. Серйозні і вдумливі очі Кобзаря ніби повчають кожного українця й надихають на життя і працю заради майбутнього: «…і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», «…нема на світі України, немає другого Дніпра» («І мертвим, і живим…»), «Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая» («Кавказ»), «…наша дума, наша пісня не вмре, не загине…» («До Основ’яненка»), «…молітесь Богові одному, молітесь правді на землі» («Неофіти»)…
Настоятель місцевого храму Успіння Пресвятої Богородиці о. Микола Віновський освятив погруддя Кобзаря, а представники обласної, районної і сільської влади поклали квіти. У вітальних промовах Ростислав Замлинський, Надія Щур, Роман Горбань, Галина Гец дякували Галині Фесюк і Петру Бурилу, громаді Пилів за спільну працю, яка втілились у величний пам’ятний знак на гранітному постаменті із золотистими літерами “Тарас Шевченко”, за вміння шанувати українського Пророка і передавати любов до України майбутнім поколінням. Скульптор й автор роботи Василь Гурмак зауважив у виступі, що залишив у Пилах частиночку свого серця, своєї творчості і любові. Радник голови Національної спілки письменників України Олесь Ганущак відзначив згуртованість громади і передав у місцеву бібліотеку дві книжки.
Особливо щемким був виступ Галини Фесюк, яка дякувала своїм батькам, на жаль, уже покійним, першій вчительці Ользі Олексіївні Гола, землякам-пилівцям – усім добрим людям за науку і підтримку, увагу та допомогу. Гостя з Коростеня Олена Стужук привезла землю із Канева, Чернечої гори. Цю святиню усі присутні урочисто розсипали біля встановленого погруддя Кобзаря. Земля завжди нагадуватиме пилявцям, що серед них живе дух Т. Шевченка.
Пісенною окрасою свята став виступ парафіяльного хору Крехівського монастиря під керівництвом регента о. Василя Мендруня. Солов’їне виконання пісенної Шевченкової поезії, патріотичних українських пісень підняло дух заходу, підсилило врочистість історичної події. Учасники підхопили виконання музичних творів, адже їх слова — відомі і популярні. Наостанок усі разом піднесено й оптимістично заспівали релігійний гімн «Боже великий, єдиний».
Дух Тараса Шевченка і його творчість завжди будуть підтримувати віру і надію в те, що український народ був і буде непереможним!
Уляна ЛАЩІВСЬКА.
Р.S. Далі святкування продовжилось у Добросині, де проводився фестиваль-ярмарок «Гарбузова осінь». Детальніше про це — читайте у наступному номері газети.
Російськомовну версію публікації ви можете прочитати тут.
