Історія колишнього костелу Ельжбети варта цілої книги
Ця велична готична споруда ніби зустрічає кожного, хто виходить у місто з головного залізничного вокзалу. Церква святих Ольги і Єлизавети, шпиль якої височить над містом уже понад сто років, досі вважається найвищою будівлею у Львові, пише газета Експрес.
— Якщо вірити легенді, то костел вирішили збудували поляки-залізничники, які хотіли, щоб нова споруда прикрила собою собор Юра вдалині, — розповідає львовознавець Ілько Лемко. — Відомо, що в цьому районі тоді жили багаті люди, а професія залізничника в ті часи була дуже популярною й добре оплачуваною. Тож збирали гроші на будівництво костелу працівники залізниці й особисто директор пан Рибіцький. До речі, саме він разом із залізничниками і зображений у храмі на вівтарі, який тепер замкнений.
— Як довго будували костел?
— Почали його будувати у 1903 році, а закінчили — у 1911-му. Храм будували за тогочасними найновішими технологіями, використовуючи цеглу і залізобетонні конструкції.
— Чому храм назвали іменем святої Єлизавети?
— Коли розпочали будівництво, у Швейцарії від рук терориста загинула дружина імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа I Єлизавета. Відомо, що злочинець всадив їй у серце напильник. Трагедія сталася з цісарівною тоді, коли вона сідала на пароплав. У ті часи короновані особи ходили без охорони, тому вінценосну особу навіть не було кому захистити.
Народ дуже любив імператрицю, яку в народі називали Сісі, отож костел вирішили назвати саме на її честь. До речі, скульптуру Єлизавети досі можна побачити на середній вежі. Це жінка з кошиком квітів, яка дуже схожа на імператрицю Баварську.
— Як храм переживав війни?
— Під час українсько-польської війни у костел потрапив снаряд. З боку вулиці Городоцької встановлено меморіальну таблицю на згадку про цю подію. У той момент, коли снаряд влучив у костел, там саме правили службу Божу, і загинуло кілька людей.
— А як церква пережила радянську владу?
— З великими втратами. Свого часу на вежі був годинник з боєм, а у храмі стояв розкішний орган з електричними вентиляторами, який навіть відтворював ефекти дзвонів. Але все це знищили. Після 1946 року у храмі зробили склад, а заразом побили всі вікна та вітражі. Старожили пам’ятають, як розбиті ангелики лежали долі…
Залишився спогад з того часу. Оскільки ця будівля була найвищою у Львові (середня вежа сягає висоти 85 метрів), радянській владі дуже муляв хрест на найвищій точці міста. Якийсь волонтер згодився спиляти цей хрест. Одні казали, що він був злочинцем, якому пообіцяли свободу, другі — що альпіністом, а треті стверджували, що він був сином якогось секретаря обкому партії.
У 1962 році цей чоловік поліз на храм, щоб скинути хрест. Цілу ніч він його пиляв, а на ранок упав і розбився. Була версія, що він упав разом з хрестом. Але насправді той чоловік лише зігнув його. Відновили хрест у 1994 році. До речі, він височить на храмі донині.
Юлія СКОРИК
