Із зубом — до коваля?

logo
114277_iz_zubom_do_kovalja.jpeg


Кажуть, про рівень життя у країні судять за станом доріг. А тепер у зв’язку з деякими псевдореформами у чутливих сферах життя — за станом зубів у громадян. Так незабаром відрізнятимуть у Львові місцевих жителів від туристів.

9 лютого цього року Львівська міська рада ухвалила рішення про перетворення всіх комунальних стоматологічних поліклінік міста на комунальні некомерційні підприємства. Що це означає? Бюджетне фінансування скорочують до мінімуму, орієнтовно з 39 мільйонів гривень на рік до 9 мільйонів. Враховують послуги «окремим пільговим категоріям жителів за маловитратними технологіями та матеріалами», тобто за технологіями позавчорашнього дня. Усі претензії за таку медичну допомогу від так званої декретованої категорії населення вислуховуватимуть лікарі й нестимуть за це персональну відповідальність. Стоматологам встановлюють виробничі плани — в середньому 30 тисяч гривень на місяць на їхню мінімальну зарплату, оплату праці середнього медперсоналу, утримання будівель. На думку завідувача терапевтичного відділення комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки, яку він висловив у пресі, координатора медпослуг учасникам АТО Олександра Бурія, тільки торік ця комунальна поліклініка пролікувала кількасот пільговиків-військових безкоштовно. На це з бюджету міста не отримали жодної копійки. Львів’яни із середньою пенсією 1600, високим рівнем безробіття в регіоні й мінімальній зарплаті на руки 2700 гривень муситимуть заплатити за пломбування зуба майже 600 гривень, лікування каналу — 450. Якщо у злощасному зубі три канали, то треба залишити в поліклініці до 2 тисячі гривень. Мимоволі доведеться згадати, як ходили наші предки рвати зуби до коваля, але й такого майстра тепер не в кожному селі знайдеш, хіба що на сусідній Івано-Франківщині.

Такі реформи, на думку працівників галузі охорони здоров’я і пацієнтів, не наближають нас до Європи і до покращання медичної допомоги, а навпаки. Ці зміни мають дві головні мети: приміщення, які здебільшого розташовані в центрі і в зручних місцях Львова, віджати для продажу комерційним структурам, скинути медичні установи з місцевих бюджетів. 80% пацієнтів комунальних стоматполіклінік соціально не захищені, тож будуть позбавлені стоматологічної допомоги й змушені будуть шукати дверну ручку чи коваля. Лікарів, які не виконуватимуть виробничі плани, скорочуватимуть, вони шукатимуть професійний безвіз у країнах Європи.

Уже півроку колектив 3-ї стоматологічної поліклініки в юридичній особі представницької профспілкової організації судиться з місцевою владою. Зареєстровано трудовий конфлікт у Національній службі посередництва і примирення. Мають гіркий досвід 1-ї львівської комунальної стоматполіклініки, яку ще кілька років тому намагалися зробити госпрозрахунковою. Такої форми господарювання в умовах нинішніх низьких доходів населення медичний заклад не витримав. Тут таки зуміли повернути процес на кола комунальні. Суд першої інстанції колектив 3-ї львівської комунальної стоматполіклініки виграв. За втілення судового рішення та своїх законних вимог: права на належні умови праці, конституційне право пацієнта на якісну безоплатну медичну допомогу згідно зі ст. 7 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», право територіальної громади доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на власний розсуд й у власних інтересах майном, доведеться поборотися, щоб до Європи ми йшли не беззубими у прямому й фігуральному розумінні.

А головне, цей прецедент показав, що найвища законодавча і виконавча влада не може охорону здоров’я кидати на відкуп місцевим князькам. Існують підзаконні акти, що дають змогу розширити спектр платних послуг, зокрема в комунальних закладах без потреби їх ліквідовувати.

Ольга ЛОБАРЧУКдля «Урядового кур’єра»

А поділитися?