Я рекомендую львів’янам: ТОП-5 книг, які радить прочитати Софія Федина
На сайті 032.ua стартує новий спецпроект під назвою “Я рекомендую львів’янам прочитати ці 5 книг”. Ми створюємо на нашому сайті підбірку книжкових рекомендацій від відомих, цікавих, авторитетних і непересічних людей Львова. Сьогодні ми публікуємо ТОП-5 книг від української співачки, громадської діячки, викладача, політолога, голосу Львівського Євромайдану Софії Федини.
1. О.Дмитро Блажейовський “Деякі сумні сторінки з історії України та дещо про її сусідів”.
У цій книзі передусім вартісна постать автора – отця Дмитра, який прожив 100 років, і з висоти своїх літ мав нагоду бачити всі процеси розбудови і нищення України. Автор дає своє бачення цих процесів і оцінку наших зусиль по розбудові держави. Ця книга заставляє переосмилити багато відомих фактів.
джерело фото: knygy.com.ua
Я захоплена самою постаттю отця Блажейовського тому, що ця людина виросла за кордоном, але не втратила своєї ідентичності. По-перше, будучи у дуже поважному віці він почав вишивати ікони. Варто додати, що у нас у Львові є Музей вишитих ікон імені о.Дмитра Блажейовського – це унікальний музей, адже такого аналогу немає у світі. По-друге, з висоти свого досвіду він почав досліджувати історію України, зокрема, поглядаючи на те, чому маючи багато шансів, неймовірну землю, гарних талановитих людей ми постійно втрачали ці шанси. Автор у своїх книжках намагається проаналізувати, де були наші прорахунки і що вплинуло на те, що нам не вдалося досягнути того розвитку, який би нам хотілось. Хоч і отця Дмитра уже не має з нами, адже він відійшов у вічність на 100 році життя, але я мала нагоду із ним безпосередньо поспілкуватись. Будучи столітнім він абсолютно тверезо сприймав ситуацію і мені видається, що ця книжка є уроком для всіх нас, адже так як наше життя біжить вперед ми не помічаємо, де щось робимо не так. По суті автор вказує на усі традиційні помилки наших політиків починаючи від найдавніших часів закінчуючи сьогоденням, а також на основні причини – це і амбіції, і зрада, і те, що вони всі завжди між собою пересварюються, тобто персональний інтерес стає вищим державницького інтересу. Автор постійно говорить про наш український народ наголошуючи на тому, що з одного боку це є міф, що ми українці дуже працьовиті. Він стверджує, якщо український народ би був працьовитим, то ми багатьох моментів би не дозволили собі, тому насправді ми чекаємо, аби наші проблеми вирішував хтось інший. Мені видається, що у книзі це описано не заради того, що б сказати, які ми погані, а навпаки отець Дмитро вказує на наші прорахунки для того, аби ми звернули увагу на них і змогли успішніше розвиватися самі і розвивати нашу Україну. Ця книга є дуже повчальна, абсолютно легко читається і я пам’ятаю, що я її “проковтнула” буквально за півтора дня, хоч і вона досить об’ємна. Після прочитання книги є про, що задуматись, адже багато ситуацій є нам знайомі, втім автор описує їх погляд з іншої сторони.
2. Diana Howansky Reilly “Scattered – the forced relocation of Poland’s Ukrainians after World War II”.
Найближчим часом книга “Розкидані долі”, автор якої Діана Хованська Райлі вийде в українському перекладі. 
джерело фото: www.amazon.com
Діана Райлі – українка із Лемківщини, її родина була депортована у 1947 році під час трагічної акції “Вісла” в північний захід Польщі. Про цю акцію ми маємо дуже багато наукової літератури, хоч і загалом про об’єми депортації до сих пір не знаємо в широкому масштабі. У книзі автор розказує про цю подію на прикладі своєї родини, свого тата, його братів, її дитяче враження, як ця депортація відбулася, як вплинула на їхній світогляд, у яких важких умовах доводилося виживати, як вони пізніше переселялися до Америки, які там були умови і що спочатку їх не сприймало суспільство. Завдяки цьому випадку, а саме цілеспрямованості, невтомній праці, вірі, що все зміниться на краще їхня родина зуміла стати на рівні ноги і зараз є однієї із досить успішних в українському середовищі. З іншого боку – це історія про те, як вони не втратили своєї української ідентичності, адже насправді дуже багато лемків, які були депортовані на північний захід Польщі вибрали шлях асиміляції тому, що так було простіше. Ось саме такі дилеми порушуються у цій книзі. Автор Діана Райлі також зараз проживає у Сполучених Штатах Америки, її брат є головою організації оборони Лемківщини, яка входить до світової федерації українських лемківських об’єднань і разом вони працюють своєю командою у фундації дослідження Лемківщини, а саме збирає інформацію, факти і готує нові видання. Ця книга найближчим часом має бути видана українською мовою. Мені видається, що для широкого кола читачів душевна, персональна історія буде набагато важливіша, ніж томи наукової літератури.
3. Микола Сивіцький “Історія українсько-польських конфліктів у ІІІ томах”.
Підсумок багатолітньої історії українсько-польського сусідства, з чіткою розстановкою акцентів. Ця книга дає можливість усвідомити, що з західного боку маємо дуже особливого сусіда, який є нашим другом за потреби, але який не позбувся духу великопольського шовінізму. Знаючи історію, ми зможемо виявити моменти своєї слабкості і запобігти потенційним атакам на нашу державу.
джерело фото: issuu.com
В контексті останніх подій українсько-польських відносинах ця книжка є абсолютно обов’язковою для вивчення усім українцям. Сьогодні ми сприймаємо Польщу однозначно як свого партнера, хоч і насправді українська історія була сповнена багатьох не дуже приємних сторінок. Для того, аби вибудувати гідну лінію майбутніх стосунків, адже Польща є нашим сусідом, тому ми маємо розвивати успішні стосунки для обох країн. Ми маємо усвідомити на чому будувалася геополітика Польщі та які заходи здійснювала вона щодо України, яку тривалий час не вважали ані державою, ані українців не сприймали як народ, адже скоріш за все це позиціонувалося із виключно нашими територіями як єдина успішна польська держава. Насправді уся історія українсько-польських конфліктів викликає жах, адже щодо України здійснювалось дуже багато репресій. Адже чим більше ми будемо про це знати, тим більше ми будемо бачити наші прорахунки, а саме де ми не змогли стримати єдність, де ми були не достатньо сильними, щоб забезпечити оборону і в результаті суверенітет нашої держави. На жаль, істррія любить повторюватись і на багатьох українсько-польських форумах можна зустріти висловлювання радикалів, що якщо Росія загарбає собі ще частину України, то одразу ніхто не буде чекати і заберуть ще одну частину нашої держави. В контексті того, що до влади приходять праворадикальні партії це може бути досить таки загрозливим, апдже ніхто не знає, як ситуація буде розвиватись через кілька років. Україна має усвідомлювати, що не має друзів, не має ворогів постійних, є постійні інтереси. Саме тому інтереси нашої держави ми маємо захищати. З огляду на те, що українська історія 70 років активно переверталась у не потрібну сторону, а більше 350 років зовсім деформувалась, тому нам сьогодні потрібно знати свою історичну правду, від якої ми можемо відштовхуватись у розбудові держави.
4. Євген Місило “Акція “Вісла-1947″”.
Книга про депортаційну акцію “Вісла”, яка стала кульмінацією насильницьких переселень українців із їхніх етнічних земель. Ця акція, що супроводжувалася також ув’язненнями у концтаборах була спрямована на розсіяння українців, щоб вони позбулися своєї ідентичності і не трималися разом, а також на створення Польської мононаціональної держави. На жаль, злочин депортації 1944-1951 рр. і досі не відомий широким масам населення і досі не засуджений Українською державою.
джерело фото: lemky.com
Ця книга спрямована на уже більш досвідченого читача, а саме тут зібрано документи і наукові розвідки про саму депортацію українців. Насправді, у книзі розповідається про кульмінаційний момент всієї депортації, яка відбувалась у 1944-1951 рр. 1947 р. – це рік, коли українці у 1944-1946 роках не захотіли масово виїзджати на територію Радянського Союзу, тому перед поляками постало питання формування мононаціональної держави. Українська громада на цих теренах, особливо Лемківщина, була досить таки сильною. В результаті, коли потрібно було позбутись української громади заперечували зберігати право на свою ідентичність і повертатись на рідні землі. Люди, які представляли українську спільноту спочатку розпорошились по усій Україні, пізніше по Польщі, опісля виїхали далеко за кордон. Для львів’ян це є дуже важливий момент, адже у нас одна із найбільших в Україні концентрацій депортованих і цей злочин до сих пір не був визнаний. Останні 10 років депортовані із Холмщини, Лемківщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини починають піднімати голови і розказувати свою трагічну історію. Люди повинні знати про ті події, які відбулися, адже не визнаний злочин повторився, але вже у сучасних реаліях, які є набагато ближчі для нас. Наших депортованих, які проживали під Луганським аеропортом розстрілювали сепаратисти за те, що вони рятували українських десантників в аеропорті. Опісля, усі люди, які мали ідентифікацію українця, а не зрадника змушені були шукати кращої долі. Рівно через 70 років після депортації, ми отримали новітню депортацію тих самих постраждалих людей. На жаль, під час акції “Вісла” потерпіло близько 150 тис. українців, а загалом під час депортації близько 750 тис. українців. Цей злочин до сьогодні не є засуджений українською державою, але всі ті люди, які належать до грона депортованих вони мають фантастичне, доцентрове тяжіння, адже вони усі тримаються купи, допомагають одне одному. Сьогодні, це одна із найактивніших суспільних верств в українській державі. Ця книга про те, як пережити знищення, заперечення, безправ’я, як стати на рівні ноги і стати успішними.
5. Євген Магда “Гібридна війна”.
Книга, яку треба прочитати і вивчити кожному українцю. В дуже простій і доступній формі подані ази розуміння гібридних загроз для України, як вони проявляються в щоденному житті, і як їм протистояти.
джерело фото: bukvoid.com.ua
Ця книга не просто має бути прочитана, а цей підручник потрібно вивчити майже напам’ять. Оскільки, ми живемо у час гібридної війни, тієї загрози, і того явища, яке до сих пір не є, ані вивченим, ані осмисленим у всьому світі. На Україні під час тієї війни проводиться експеримент по гібридності і про те, як діяти на державу усіма можливими способами задля її знищення, поза військовими діями. Автор Євген Магда у дуже простій формі на прикладах із нашої новітньої історії, починаючи безпосередньо від Революції, але даючи історичні відходи в 25-літню історію України показує, що ця гібридність уже проявлялась, а саме як нас українців знищували, як впроваджувались певні механізми русифікації, поневолення української мови в усіх галузях починаючи від політики, економіки і закінчуючи інформаційними чи культурними галузями. Ця книга дає можливість усвідомити, яка це загроза є перед нами та врешті-решт, коли ми бачимо загрозу, коли ми розуміємо, тоді можемо розробити механізми та засоби її протидії.
“032.ua”
