Як експортувати свою продукцію на ринок ЄС. Історія успіху львівської компанії

logo


Співпраця із європейцями , як правило, фіксується на пів року  – на перше і на друге півріччя. Якщо є термінові поставки або форс-мажори, то це питання вирішується в межах підписаних контрактів, а саме ж спілкування з європейським клієнтом, як правило, починається з емейлу.  Потім вже, при потребі, відбувають розмови і по телефону, або ж вони приїжджають в Україну. Засновники “Українського медового дому” зізнаються, що  жодного разу не говорили із замовниками по скайпу. 

Під час переговорів основне знати психологію клієнта. “Кожен клієнт вимагає індивідуального спілкування та підходу. До прикладу, клієнт, з яким ми співпрацюємо, може подзвонити і сказати треба такий то мед і на таке то число. До години часу підписується контракт, – розповідає Анастасія Горошко, яка очолює напрям міжнародних зв’язків та експорту в компанії. – Нові клієнти, як правило, хочуть побачити загальну карту, де ті бджоли збирають мед та в яких областях України цей мед був закуплений, а інші – розглядають специфікацію.  З кожним клієнтом – спілкування абсолютно індивідуальне”.  В основному треба знати психологію людей із тієї країни, з якими ви зараз ведете переговори.  “Саме через таку, здавалося б дрібничку, багато експортерів-українців,  втрачали дуже хороших клієнтів”, – вважає Анастасія.

В Європі готові працювати із українськими компаніями 

“Жодного разу нам ніхто не казав, що не співпрацюватиме із нами, бо ми українська компанія, – каже  Віктор Іванюк. – В Європі є  компанії, які працюють з експортованим медом, а є  – які ні, але жодних страхів у людей, що ми українці і продаємо мед – не було. Були  у декого застереження через політичну ситуацію в Україні, але коли вони приїжджали сюди, сідали за стіл переговорів, дивилися на виробництво – всі їхні побоювання зникали.” 

“Буває, що замовники мають певні застереження через бюрократизацію самої процедури розмитнення меду на території ЄС, – додає Роман. –  Тому європейські компанії часто купують уже розмитнений мед на території Євросоюзу у трейдерів, які виконують так звану роль посередників: вони скуповують український мед, розмитнюють у себе на складах і продають уже в Європі. Насправді багато місцевих споживачів, фасувальників, працюють по такій схемі, бо не хочуть зв’язуватися з розмитненням та безліччю документів, які супроводжують цей процес. Їм простіше це купити в межах Європейського Союзу”.

Сам ж український мед користується попитом за кордоном і його добре знають. У той ж час – це один із найскладніших продуктів для експорту. 

“Мед – це харчовий продукт, який має дуже багато показників. Перше, на що дивляться європейці – це наявність у ньому різного роду антибіотиків, домішок, генетично модифікованих організмів тощо”, – каже Роман Новічевський.