Як львів’янин підкорював найвищу точку Америки: історія Романа Городечного

logo


Підкоривши найвищу вершину Америки – гору Аконкагуа, висота якої сягає 6 962 метрів, львів’янин Роман Городечний розгорнув над горою прапор Львова. Сьогодні він детальніше розповів про всі труднощі та особливості цієї експедиції, передає кореспондент Львівського порталу.

Перше сходження. Перше підкорення 5-тисячної вершини відбулося у 2013 році. Першого подоланою горою стала Кіліманджаро – найвища точка Африки. Цікаво, що підкорив він її випадково, адже просто хотів довести другу, який думав, що йому це не під силу.

Чому гори. Роман Городечний – бізнесмен. Він вважає, що людям, що працюють в стресовій сфері, дуже важливо вміти перезавантажуватись. Альпініст знає, що алкоголь чи пасивний відпочинок не допомагають йому переключитись, тому відкрив для себе гори.

Режим. В день потрібно було проходити від 20 до 30 км. Окрім того у кожного альпініста є мінімум 8 кг необхідних речей.

Харчування. Великого апетиту на висоті немає. В основному, підкорювачі вершини харчувалися їжею швидкого приготування, консервами. Українці брали з собою багато сала, бо воно дуже енергетично цінне. «Коли йдеш на штурм, «Снікерс» – найпопулярніший продукт».

Сон. Спати дуже важко. Сон дуже залежить від висоти. На висоті 6100 перед штурмом вершини дуже варто спати, бо на такій висоті дуже болить голова. Якщо ви погано акліматизовані, то у вас з’являється дуже дикий головний біль, який таблетками не понижується.

Тривалість сходження. «Якщо рахувати час з Києва до Києва, то загалом поїздка зайняла 22-23 дні. Сама експедиція тримає 2 тижні, а штурм вершини – 20 годин. 8 лютого ми піднялись на гору».

Погода. Коли альпіністи піднялись на вершину, то температура повітря була близько 15 градусів морозу. Але були й важкі моменти, коли піднімався вітер. Часом учасники експедиції потрапляли під такі вітри, де холод сягає 35-40 градусів.

Перміт. Вартість сходження на гору Аконкагуа сягає 800 доларів. І це не означає, що за тобою будуть дивитись. Все лежить на твоїй відповідальності.

Сміття. При підйомі всіх учасникам експедиції видають спеціальний кульок для сміття, який при спуску ти маєш віддати. «Ти підписуєш договір, в якому вказано, що вразі не віддачі цього кульочка, ти маєш сплатити штраф. Кожен пакет є пронумерований і в разі, якщо ти його загубив, ти маєш про нього прозвітувати».

Схуднення. «Ми сміялися на горі: якщо хочеш схуднути, запитай нас, як». Кожен альпініст втрачає різну вагу, але в середньому це десь близько 10 кг. До прикладу, Роман Городечний, маючи середню вагу близько 78 кг, вниз спустився з вагою 70 кг.

Гірська хвороба. «Мій друг Олександр Антошков миттєво зреагував і врятував дівчину, в якої при спуску почалась гірська хвороба, яка в який момент стала над пологим спуском і хотіла стрибнути». Гірська хвороба – це нестача кисню в мозку. Коли таке стається, мозок починає працювати в неадекватному режимі, в людини  моментами з’являються галюцинації.

Прапор Львова. «Я не робив це з якоюсь певною піар-метою. Але я думав, що після того, як я це зроблю, хтось з місцевої ради зателефонує і хоча б щось скаже. Проте мені не принципово, я аполітична особа. Я однозначно підніму цей прапор ще вище».

Група. Експедиційна група складалась з 11 осіб. Серед них були українці, росіяни і канадці (тему політики заздалегідь домовились ніколи не піднімати). Серед українців були чоловіки з Харкова, Києва і Хмельницького. «Сумісність людей в групі має дуже велике значення. У тебе має бути повна концентрація, що ти піднімаєш ноги вверх, більше в голові нічого немає бути». Окрім того, Роман Городечний зазначив, що в хорошій компанії піднімаються безцінні теми дискусій. «В чому великий плюс альпінізму – на горі ви спілкуєтесь на такі філософські теми, які внизу ви б ніколи не піднімали».

Плани на подальші сходження. Роман Городечний хоче пропагувати альпінізм серед львів’ян. Він планує змінити бачення людей про відпочинок, адже більшість проводить його дуже пасивно. А щодо особистих досягнень, що це підкорення 8-тисячної вершини. Спочатку альпініст хотів зразу йти на Еверест, але зрозумів, що після цієї гори буде не цікаво сходити на нижчі вершини. Щоправда Роман Городечний вважає, що Еверест – дуже комерційна гора, тому він хоче її підкорити лише через те, що вона найвища. Проте це не є його гора-мрія.

Фото і відео: Роман Городечний