Як у центрі Львова планують відновити засипане 100 років тому озеро (Візуалізація)

Ще 100 років тому, на початку ХХ ст., на вул. Вітовського, що поруч із Парком культури, був розташований найбільший міський став. У теплу пору року тут катались на човнах, а взимку була міська ковзанка. Зараз це місце розділене навпіл дорогою, на думку головного архітектора Львова Юліана Чаплінського воно є мертвим, бо не виконує функції громадського простору.

Чаплінський планує відновити історичну водойму на вул. Вітовського. ZAXID.NET відвідав презентацію проекту відновлення ставу та розповідає, що буде із дорогою на вул. Вітовського, де взяти воду для майбутнього ставу та коли ідею планують втілювати у життя.

Дух Пелчинського ставу

Торік у Львівській міськраді Юліан Чаплінський вперше запропонував відновити став перед входом у Парку культури, у мерії цю ідею підтримали та створили робочу групу, яка досліджувала це питання.

Під час роботи з архівами експерти знайшли вирізку з альманаху «Новий вік» від 1920 року. У той час якраз засипали Пелчинський став та проклали дорогу на цій ділянці.

Згадка про Пелчинський став у 1920 році. Клікніть для збільшення

«Це рік, коли остаточно вмер Пелчинський став. Однак дух Пелчинського ставу знову з’явився [1920 року] і затопив перехрестя. Після грози тут утворився став. Як писали місцеві журналісти, він був завглибшки метр», – каже Чаплінський.

Головний архітектор проводить паралель із подіями 2011 та 2015 років, коли під час зливи вулиці Вітовського та Сахарова затоплювало, а поліцейські виносили людей із транспорту на руках.

Поліцейські переносять людей із маршрутки на тротуар весною 2015 року (початок вул. Сахарова). Фото з соцмереж

«Багато хто пам’ятає, коли хлопці на руках виносили бабусь із маршруток. Зміни клімату сприяють різним перепадам температур, вологості і появі грозових атак. Зараз час думати про екологічні аспекти, бо це незмінна частина урбаністичної політики», – каже він.

Де взяти воду?

Майбутній Пелчинський став планують наповнювати дощовою водою, яка зараз потрапляє у міську каналізацію, а у випадку сильних дощів затоплює вулиці.

«У світі дощову воду не скидають у каналізацію. Її збирають з кожного даху десь у підвальних приміщеннях і пізніше використовують для поливів, теплових насосів, обігріву чи охолодження приміщень. Зокрема, це використовують у історичному середовищі у Парижі. У спеку холодна вода, дощівка, проганяється через системи і нею охолоджують приміщення, які не можна кондиціонувати, бо це є пам’ятки архітектури», – каже Чаплінський.

Дощову воду також збирають і в Амстердамі. За словами Кейса ван Райвена, урбаніста з Амстердаму, місцеві каналізації не можуть впоратись зі збором води при інтенсивних опадах, тому воду збирають із дахів у спеціальні резервуари, а згодом поливають нею газони.

Чаплінський переконаний, що дощова вода стане одним із одновних способів наповнення ставу. Зараз фахівці розглядають також можливість залучення води із джерел, що знаходяться поблизу вул. Вітовського.

«Було проведено ряд воркшопів, на які були запрошені і представники водоканалу і інженери. Спочатку вони довго не розуміли, що ми у них хочемо, бо такі творчі задачі перед ними ніколи не стояли. Ми напрацювали кілька гіпотез, які допомогли нам зрозуміти, як боротись із затопленням площі», – розповідає головний архітектор Львова.

Можливі способи збору води для наповнення ставу. Клікніть для збільшення

На перехресті вул. Вітовського – Сахарова пропонують зробити підземний резервуар для води, куди б вона надходила при інтенсивних опадах. Цей резервуар мав би бути сполучений із Пелчинським ставом.

«Поверхні схилу у Парку культури є вологими, очевидно, що там є підпір води. Геологи сказали, що дійсно джерело там є, але чи дасть воно потрібний обсяг води ми достеменно не знаємо», – розповідає Чаплінський про додаткові способи наповнення ставу.

Поблизу стадіону «Юність» урбаністи також знайшли джерело, вода з якого тече у каналізацію і може бути використана для наповнення ставу.

Чаплінський додає, що їм вдалось знайти інженерів, які проектували дощову каналізацію центральної алеї у Парку культури, яку також можна під’єднати до ставу. Для цього, за його словами, потрібно внести зміни до розташування труб, якими стікає дощова вона у каналізацію.

Один із варіантів візуалізації ставу на вул. Вітовського

За словами Чаплінського, дощова вода потребує спеціальних фільтрів, перед тим, як вона мала б потрапити у став.

Способи очистки води, яка потраплятиме у став. Клікніть для збільшення

Щодо води із джерел, то закордонні спеціалісти пропонують зробити довкола ставу рів, де висадити рослини, які б очищали воду.

Раніше площа Пелчинського ставу було значно більшою. Як позначено на історичних картах Львова, теперішня будівля СБУ, що на вул. Вітовського фактично побудована на місці, де колись був став.

Як змінювалась площа Пелчинського ставу. Клікніть для збільшення

Мертва площа

Площа перед Парком культури, на думку Чаплінського, зараз є мертвою, вона відлякує львів’ян та через шум транспорту тут не комфортно знаходитись.

«На сьогоднішній день ми маємо тут підпірну стінку з графіті та половинчасту площу, яка є мертвою. У цю сторону навіть не хочеться рухатись, хоча потенціал пагорбу Цитаделі є не менш цікавий, ніж Парк культури», – каже Чаплінський.

Тепершіній стан площі на вул. Вітовського

«З іншого боку ми бачимо цей бетонний квадратний фонтан. Площа, на якому він знаходиться, через свій сталінський стиль симетричної композиції не сприяє притяганню людей. Тут є люди, лише коли включений фонтан. Як тільки забирають воду, то життя з цієї площі теж йде», – додає чиновник.

Фонтан перед входом у Парк культури

Планується, що площа водойми становитиме 8,3 тис. м2. Вона буде поділена на дві частини: став та басейн. У ставі люди зможуть плавати на човнах, а у басейні безкоштовно купатись.

Із відновленням ставу, Чаплінський пропонує подумати над розвитком пагорбу цитадельної гори, який також може бути проводженням паркового комплексу.

Куди поїде трамвай?

Створюючи став на вул. Вітовського, потрібно змінити розташування дороги. Зокрема, змістити її у бік підпірної стінки пагорбу цитадельної гори.

Розташування дороги на вул. Вітовського планують змістити до підпірної стінки

«Вулиця Вітовського колись мала цей вигин, він відображений у підпірній стіні пагорба цитадельної гори. Це її рідна крива, ми її не робимо штучно. Більше того площа, яка відрізана колією, зараз є мертвою, її ніхто не використовує. Ми показуємо альтернативу, як розширити Парк культури і повернути те, що там колись було», – каже Чаплінський.

Як може змінитися розташування дороги на вул. Вітовського . Клікніть для збільшення

Дорогу на вул. Вітовського не планують звужувати і не змінюватимуть її пропускну здатність. Чаплінський переконаний, що розташування дороги біля підпірної стінки дозволить сповільнити швидкість автомобілів та зменшити шум від проїжджої частини.

600 тис. грн уже є

У лютому депутати міської ради виділили 600 тис. грн для розробки проекту відновлення ставу, однак Чаплінський каже, що про проект говорити ще рано, а цих грошей вистачить для проведення досліджень грунтів, на які можна буде опиратись при розробці проекту.

Проект відновлення Пелчинського ставу, за його словами, має бути розроблений спільно з мешканцями. Для цього обіцяють регулярно проводити громадські обговорення, а активістам, які хочуть долучитися до робочої групи, радять звертатись в управління архітектури Львівської міськради.

У 2018 році запланована реконструкція вул. Вітовського, тоді ж планують і втілювати проект відновлення Пелчинського ставу.

Фото Мирослава Пархомика/ZAXID.NET, візуалізації надані управлінням архітектури ЛМР.