Як у Львові Монастир вірменських бенедиктинок реставрують

logo
111985_jak_u_lvovi_monastir_virmenskih_benedikti.jpeg


З початку липня у Львові стартувала реставрація пам’ятки архітектури по вул. Лесі Українки, 10 — колишнього Монастиря вірменських бенедиктинок.

Про це повідомляє кореспондент сайту 032.ua.

Будинок, споруджений у 1682 році, пережив кілька масштабних пожеж — 1748, 1778, 1872 років. Після Другої світової війни монастир перепрофілювали у науково-реставраційні майстерні, які знаходяться тут і зараз, під егідою Національного музею у Львові ім. А. Шептицького.

Реставрація фасадів пам’ятки розпочалася 2016 року та проводиться у кілька етапів. Цьогоріч планують завершити усі роботи. Завдяки тому, що упродовж кількох місяців тривали дослідницькі та підготовчі роботи об’єкта, реставрацію можуть завершити за три тижні.

Основний об’єм робіт виконує ПП «Ренесанс», реставрацію цоколя здійснюють спільно з німецькими спеціалістами та студентами, у рамках семінару фонду Berhard-Schoek Stifung i GIZ.

Цього року беруть участь у проекті 6 молодих камерянів з Німеччини, минулого року приїжджало 8 осіб. Усього, з 2013 року, Львів відвідало 30 німецьких студентів, а по фаховому обміну в Німеччину їздило 40 українців.

Усі витрати на участь студентів у проекті бере Фонд Berhard-Schoek, а GIZ оплачує участь основного фахівця проекту, Дірка Брюгемана-Булгакова.

«Якщо взяти фотографії цього будинку рік тому, то його фасади конче потребували реновації: штукатурка була в дуже поганому стані, а кам’яний цоколь від багаторазового фарбування сажею й іншими фарбами постраждав — фарба в’їлася в камінь настільки сильно, що його дуже складно було очистити», – розповіла керівник міського управління охорони історичного середовища, Лілія Онищенко.

За кошти міського бюджету робляться три фасади — від вулиці Лесі України, від проходу і від внутрішнього дворика Вірменського собору. Загалом на реновацію виділили 1,2 мільйона гривень.

Як розповіла партнер із співпраці Фонду Berhard-Schoek, Лідія Торнвікет, наголос у роботі — на коопераційних партнерів.

«У Німеччині, як і в кожній країні світу, ми маємо відповідальність за культурну спадщину, за передачу відчуття цілості і збереження культурної спадщини нашій молоді, показуємо, що це є глобальним завданням, яке ми реалізуємо на регіональному рівні», – пояснила Лілдія Торнвікет.

Основна мета — це відновлення і збереження пам’яток на основі ремесла, як у давні часи.

Реставратор каменю, німецький експерт Дірк Брюгеман запевнив, що у рамках обміну студентів навчають працювати з історичними поверхнями. Для цього початково досліджували наявний стан каменю, і на базі дослідження розпочали роботи.

«Ми привезли з Німеччини історичний інструмент, аналогічний до якого свого часу також використовувався у Львові; на основі взаємного обміну, намагаємось всі ці давні техніки реалізувати», – розповів Дірк Брюгеман.

Фахівець додав, що реставратори стараються максимально зберегти автентичну поверхню, і замінюють лише ті камені, які серйозного постраждали. Для цього використовують прості копії з орнаментами, які були виготовлені на території спеціального внутрішнього дворику у відділі культури коледжу ім. І. Труша.

А поділитися?