Як живуть і за чим шкодують мешканці центру Львова (результати соцопитування)

У центрі Львова живуть переважно власники квартир, які пишаються тим, що мешкають у історичній частині міста. Життя у туристичному епіцентрі має свої мінуси, але абсолютна більшість «центрових львів’ян» нізащо не проміняла його на життя у більш спокійних районах міста.

Соціологи з компанії «Соціоінформ» у рамках Муніципальної програми розвитку та оновлення старої частини Львова опитали мешканців кожного третього будинку у центрі Львова і поділилися результатами із ZAXID.NET.

Чи добре жити у центрі?

Майже всі львів’яни (90%), які живуть у центральній частині міста, є власниками квартир, ще 10% винаймають житло. 91% опитаних сказали, що у центрі жити непогано. Мешканцям подобається розвинута інфраструктура і пішохідна доступність до неї. 46% опитаних назвали це головним фактором комфортності проживання у центрі Львова.

Територія, на якій проводилось опитування. Клікніть для збільшення

На другому місці – хороше транспортне сполучення з усіма районами (24%), а на третьому – моральне і естетичне задоволення від престижності району. Часто у позитивному контексті також згадували, що, живучи у центрі міста, люди перебувають у центрі всіх подій, бо тут проводять різні акції, культурні заходи і при бажанні можна легко та швидко долучитись до цих заходів.

Частка людей, які задоволені умовами проживання у центрі, зросла до 91%

Окрім позитивну, у проживанні у центрі, є й свої мінуси. Основна проблема, якою діляться львів’яни, полягає у шумовому забрудненні. Мешканці скаржаться на гучну музику від концертів та ресторанів, а також шуму від транспорту та пішоходів. На другому місці аварійний стан будівель. На тертьому місці проблеми, пов’язані із транспортом, зокрема загазованість повітря та нестача паркомісць, через що люди залишають машини на тротуарах і газонах.

Високі ціни через туристів

У попередні роки львів’яни у опитуваннях говорили, що хотіли б аби до Львова приїздити туристи, витрачали тут гроші та створювались нові робочі місця. У 2016 році 57% опитаних мешканців центральної частини Львова сказали, що не бачать ніякого негативу у тому, що у місто приїздять туристи.

Інші сказали, що через туристів у місті є певні проблеми: шум, тиснява, зростання цін як у ресторанах, так і в магазинах центральної частини міста. Комерційні заклади, на думку львів’ян, часто нищать фасади будинків та перегороджують тротуари літніми майданчиками. Також, на думку орендарів, у центрі значно вища оренда житла та переповнений транспорт.

Основна проблема – аварійні будинки

Проблемою №1 є реставрація та ремонт будинків. Половина мешканців говорить, що для того, щоб у центрі Львова стало жити краще, потрібно відремонтувати будівлі. На другому місці опинилась потреба підтримання чистоти у місці та зменшення кількість транспорту, люди пропонують обмежувати в’їзд у центральну частину міста, щоб не було заторів та загазованості. Мешканці кажуть, що потрібно покращувати також стан доріг та хідників, облаштовувати більше місць для паркування.

«Також з’явилась нова тенденція у порівнянні з попередніми дослідженнями, що люди починають говорити про новобудови. Кажуть, що їм не подобається, коли у старій частині міста будують нові будинки», – каже соціологиня Наталія Зайцева-Чіпак.

Про ремонти дізнаються в інтернеті

Згідно з даними соціологів, про те, що у місті проводяться ремонтні чи реставраційні роботи мешканці дізнаються з телебачення та інтернету.

Результати соцопитування

«Ми помітили цікаву тенденцію, що люди віком від 45 років беруть інформацію з телебачення, це їхній основний канал інформування, а молодь уже заходить в інтернет. Також від року до року падає значимість газет і радіо у інформуванні про відновлювальні роботи», – додає Наталія Зайцева-Чіпак.

Частка мешканців, думкою яких цікавились щодо запланованих проектів у галузі реставрації та містобудування, у 2014 році була приблизно 9%, а у 2016 році становила – 3,5%.

Менше половини львів’ян знає, що будинки відновлюють із ініціативи міської ради (43%). Роботу львівських посадовців у сфері відновлення історичних будівель мешканці оцінили у 6,3 бали за десятибальною шкалою. До слова, у 2009 році середня оцінка мешканців становила 5,6, у 2012 – 7,6 (це пов’язують із Євро-2012), а у 2014 році – 5,7.

Міська рада, держава або ЖЕК

Соціологи запитали львів’ян, хто має відповідати та фінансувати ремонтні чи реставраційні роботи в історичних будинках. На думку мешканців центральної частини Львова, це повинна робити міська рада, держава або ЖЕК. Менше 10% опитаних покладають відповідальність самі на себе.

Хто, на думку мешканців, має відповідати зв фінансування відновлювальних робіт

Водночас більше половини мешканців старої частини міста кажуть, що долучались до відновлювальних робіт у будинку. Люди переважно замітали, дехто садив квіти чи ремонтував вхідні двері, облаштовував дитячий майданчик, встановлювали домофон і навіть клали свою бруківку.

Заходи, які робили мешканці для покращення прибудинкової території

Однак працювати над покращенням прибудинкової території готові більше людей (57% брали участь, але 66% хотіли б), але бракує активістів. Третина опитаних сказали, що готові долучитись до відновлення будинків та прибудинкової території, якщо б хтось прийшов і сказав, що і де треба зробити, або скільки для цього потрібно дати грошей.

Кожен четвертий хоче переїхати

Згідно з результатами опитування, 76% мешканців не хочуть змінювати житло та переїздити з центру міста, а ще 24% хочуть переїхати з центру в майбутньому. Переважно, змінювати житло хочуть орендарі через те, що збільшилась вартість оренди. Також бажання переїхати викликає те, що будинок потребує ремонту та знаходиться на шумній вулиці.

Кожен четверти мешканець центру Львова хоче змінити житло

Додамо, що частка мешканців, які хочуть переїхати із центру, зменшилась у порівнянні з попередніми роками. Якщо у 2014 році вона становила 40%, то зараз зменшилась до 24%.

Соціологічне опитування проводили у листопаді-грудні 2016 року. Вибірка становить 400 осіб, похибка в дослідження -4,8%. Метод дослідження: собисте формалізоване інтерв’ю обличчя до обличчя за місцем проживання респондента.