Як змінять громадські простори Львова. Плани урбаністів на 2017-й рік

logo


Олександра Сладкова, яка очолює відділ урбаністики в Інституті просторового розвитку, розповіла Tvoemisto.tv, над реалізацією яких проектів працюватиме її команда цьогоріч.фото: we.org.uа

фото: we.org.uа

Чим займається ЛКП «Інститут просторового розвитку»

Влітку 2016-го року на базі проектного комунального підприємства Львівська міська рада створила «Інститут просторового розвитку». Діяльність структури окреслили так: розвиток інноваційних проектів у сфері проектування вулиць, доріг, громадських просторів, парків, об’єктів житлового та господарського призначення. Окрім того, спеціалісти Інституту можуть проектувати житлові та нежитлові приміщення, якщо до них із замовленнями звертаються приватні підприємства.

Як пояснює Олександра Сладкова, проектантів вирішили об’єднати в єдиний інститут, аби вони краще комунікували, допомагали один одному та мали на виході більш цілісні проекти. «У міській раді були різні фахівці, які підпорядковувалися різним управлінням та підрозділам. Між собою майже не спілкувалися. Кожен займався своєю роботою: літніми майданчиками, переплануванням будинків, проектуванням вулиць, озелененням, дизайном середовища тощо. Якщо всі працюють разом, то якість простору від цього підвищується», – говорить вона.

Команда відділу урбаністики

«Маємо спеціалістів різних профілів, – каже Олександра Сладкова, знайомлячи з тими, хто є в кабінеті. – Дендролог Орест Олеськів – людина, яка справді переживає за дерева. Будівельник за освітою Назар Костирка, який давно працює в міськраді, не боїться бюрократії, знає, як оформити договори. Архітектор Ростислав Білинський, який розуміється на залізниці та зараз, наприклад, працює над площею Двірцевою. Олександр Шутюк, який є відомим блогером та урбаністом, уміє пояснити і донести до львів’ян інформацію. Є ще дівчата, які працюють над створенням дизайну громадських просторів».

Кожен працівник закріплений за конкретним проектом (чи кількома проектами), залучає під час роботи колег зі свого та з інших відділів Інституту, а також фахівців ззовні. Проводять консультації з мешканцями: щотижня є мінімум дві такі зустрічі. Консультуються зі спеціалістами архітектурних чи ландшафтних бюро: як державних, так і приватних.

Робота над проектами та обговорення з мешканцями

За словами Олександри Сладкової, загальне бачення просторового розвитку міста формує головний архітектор Львова (зараз цю посаду займає Юліан Чаплінський – ред.) «Головний архітектор займається проектами на стратегічному рівні. Ми більше займаємося тактичними справами. Коли виникає проблема – допомагаємо її вирішити. Ми, певно що, найкращі друзі районних адміністрацій. Вони до нас звертаються з конкретними питаннями. Наприклад, щодо озеленення, хаотичного розміщення літніх майданчиків чи паркування на певних вулицях», – пояснює вона.

Районні адміністрації мають свої плани на кожен рік. Відділ урбаністики може впливати на їхню роботу у форматі порад. «Коли формується бюджет, ми кажемо, де можна щось змінити чи покращити, – каже урбаністка. – Ми знаємо бажання мешканців і таким чином намагаємося перенести ці бажання у плани міста. Районні адміністрації погоджують або не погоджують ці пропозиції». За її підрахунками, понад 50% пропозицій таки беруться до уваги.

Будь-якому плануванню в ідеалі мають передувати зустрічі з мешканцями, аби дізнатися, що не так із конкретною вулицею, безпосередньо від людей, які на ній живуть. Олександра Сладкова розповідає, що набагато вигідніше заздалегідь обговорити проект, аніж потім витрачати кошти і сили на його переінакшення.

«Гарним є досвід проекту Інституту міста «Вулиця для всіх» (реконструкція вулиці Бандери – ред.) Спершу обговорювали, що не так із вулицею. Потім ми пропонували кілька варіантів та аналізували їх із мешканцями. Згодом один проект прийняли за базовий із можливістю подальшого удосконалення. Тобто перед стартом робіт має бути вивішений проект і налагоджений зворотній зв’язок», – підсумовує вона..

Плани на 2017-й рік

Як розповідає Олександра Сладкова, у місті є низка розпочатих, але недореалізованих проектів, які перенесли з минулого року. Додає, що це цілком нормальна практика, адже краще зробити якісно, аніж швидко, до того ж деякі труднощі виникають уже в процесі роботи. Керівниця відділу урбаністики перерахувала відтерміновані проекти, а також ті, які будуть реалізувати, згідно з попередніми планами.

Алея і спортивні майданчики у парку «На валах»

Головну алею в парку «На валах» почали робити восени 2016-го року. Доробити мають навесні упродовж одного місяця: завершать покриття, встановлять лавки та облаштують освітлення. Також у парку з’являться кілька спортивних майданчиків – для петанку та баскетболу (ці проекти перемогли у конкурсі та фінансуватимуться у рамках Громадського бюджету).

Площа Митна

«Проект є складним, тому не дивно, що над ним працюють упродовж кількох років. Важливо прокласти комунікації, якісно зробити вихід із підземного переходу»,  – розповідає Олександра Сладкова і додає, що роботу з фонтаном вже завершили, зелені насадження забронювали. Раніше анонсували, що площу відкриють до Дня міста.

Площа Кропивницького

Проект раніше був у підпорядкуванні області. Тепер його передали місту, аби відкоригувати та завершити. Цьогоріч тут докладуть нові плити, замінять ті, які вкрали, також висадять дерева, облаштують хідники.

Площа Маланюка

Тривають будівельні роботи. Архітекторка Олександра Лібич працює над облаштуванням декомунізованого простору. Без пам’ятника радянському письменнику Степанові Тудору, але з питним фонтаном. «Це буде маленький камерний громадський простір, де оркестр із філармонії зможе робити міні-концерти», – каже Олександра Сладкова.

Алея на вулиці Пулюя

На алеї вже встановили лавки та ліхтарі. Цьогоріч проведуть завершальні роботи – досадять дерева.

Сквер Гідності на проспекті Червоної Калини, 109

У 2017-му році працюватимуть над ІІ чергою. Вже закупили клени, які висаджуватимуть їх навесні.

Простір біля церкви на вул. Симоненка

Роботи тут стартували минулого року. Є складність: проект замовляла адміністрація церкви. «Зробили на свій смак. Зараз там є чотири види різнокольорової плитки, що дивно виглядає. Будемо старатися, щоб виглядало краще», – каже урбаністка.

Пішохідна алея на вулиці Трильовського

На алеї мають упорядкувати газони. Закупили приблизно десять різних видів кущів, які висаджуватимуть навесні.

Громадський простір на вул. Широкій, 100

Після того, як мешканці «повстали» проти скейт-парку, тут вирішили облаштувати спортивні майданчики. Також тут з’являться додаткові зелені насадження.

Простір на вул. Володимира Великого – Тролейбусній

Газон, який не використовувався та слугував як шумозахист, тепер урізноманітнять: висадять дерева. Раніше тут вже встановили лавки та облаштували паркінг.

Пішохідна алея біля церкви Оріоністів

Знаходиться між вулицями Липинського і Лінкольна. Тут вже поклали бруківку. Навесні облаштують лавки та поставлять ліхтарі.

Громадський простір на вул. Миколайчука

Цього року впорядкують газони, висадять дерева, також замінять ліхтарі, які зламалися.

Окрім того, в Бюджеті розвитку заклали кошти на такі об’єкти: Громадський простір на вулиці Дорошенка, площа Кропивницького, пам’ятник депортованим на перетині вулиць Снопківської і Стуса, вулиця Котлярська, вулиця Рутковича, сад Благовіщення на вулиці Пасічній.

Проекти на стадії проектування

Управління культури замовило проектування двору театру ім. Лесі Українки та головну алею Парку культури ім. Богдана Хмельницького. «Ці два об’єкти перебувають на етапі ескізного проектування. Щодо Парку культури, то плануємо під час Alfa Jazz Fest виставити проект на громадське обговорення. Там мають відбутися ґрунтовні зміни», – анонсує Олександра Сладкова.

На площі Катедральній планують відновити бруківку, встановити контейнери для озеленення. Розраховують, що вдасться взятися за ІІ чергу реалізації проекту «Простір Синагог». Майстерня міста цьогоріч може базуватися саме тут.

Площі Теодора та Старий Ринок – важливі і складні об’єкти, на проектування яких передбачили кошти в управлінні історичного середовища. Планують запроектувати пішохідну алею на вулиці Гашека, де буде сучасне і комфортне для мешканців місце відпочинку. Озеленять площу перед торговим центром «Скриня»: через нагромадження транспорту тут бракує дерев і затишку. Біля поліклініки на вулиці Симоненка хочуть облаштувати інклюзивний простір – зокрема, дитячий майданчик, де будуть гойдалки для малечі на візках.

Окрему увагу приділять вулиці Руданського. Її хочуть зробити пішохідною, прибравши хаотичне нагромадження закладів та припаркованих автівок. Олександра Сладкова пояснює, що розвиток цієї вулиці може відбуватися за двома сценаріями: «Перший – варіант проїзду Крива Липа – коли все вирішувалося хаотично, заклади нагромаджувалися, тому цей простір, можливо, і став цікавий для туристів, але мешканці там більше не живуть. Другий сценарій – варіант вулиці Курбаса – літні майданчики є лише там, де були заплановані, ціна оренди зростає, тому з’являються кращі заклади, а жити тут стало престижним серед львів’ян».

Ще однією вулицею, що може стати пішохідною, є Фурманська, яка починається від проспекту Свободи й завершується біля готелю «Асторія».

Реконструкція площі біля Головного залізничного вокзалу

Зараз розглядають кілька варіантів реконструкції площі Двірцевої, які задовольняють всі групи інтересів: Укрзалізницю, Львівську міську раду, Автостанцію, громадський транспорт міста, власників землі та кіосків тощо. Олександра Сладкова розповідає, що упродовж кількох тижнів мають презентувати та обрати найкращу концепцію, після цього візьмуться до робочого проекту: «Якщо концептуально все вирішити, то робочу документацію створити буде набагато легше. Сподіваємося завершити проект та пройти експертизу до кінця року. Якщо все вдасться, то ще й розпочнемо будівельні роботи».

Фото: Вікіпедія / Михайло Верхогляд

За її словами, цей простір змінюватимуть поетапно. Площа має дві частини: на одній курсує громадський транспорт різних видів; на іншій – таксі і приватний транспорт, також є сквер. «Концепція передбачає, що роботи відбуватимуться почергово на кожній із частин, аби не паралізувати площу загалом. Звісно, будуть певні незручності для львів’ян»,  – додає вона. Як варіант, розглядають збільшення маршрутів громадського транспорту до станції «Підзамче», аби львів’яни могли виходити з потягів там, а далі пересідати на автобуси.

Попередньо планують, що реконструкція площі триватиме до двох років. «Сподіваємося також, що вдасться знайти інвестора для будівництва підземного паркінгу та облаштування хороших закладів у будівлі вокзалу», – каже Олександра Сладкова.

Спілкувалася Юлія Сабадишина,фото Петра Ткачишина,візуалізацію надали у відділі урбаністики