Яким буде перший сміттєпереробний завод у Львові. Візуалізація

logo
139679_jakim_bude_pershij_smittepererobnij_zavod.jpeg


фото: rakhivnews.in.ua

фото: rakhivnews.in.ua

На екофорумі «Вода та енергія» представили проект заводу, який перероблятиме 240 тонн сміття на рік методом механіко-біологічної переробки.

На львівському екофорумі «Вода та енергія» директор львівського комунального підприємства «Зелене місто» Вадим Ноздря представив проект сміттєпереробного заводу.

«Технологія заводу механіко-біологічної переробки – це те, що нам підходить, те, що ми можемо собі дозволити, і те, що вирішить у цілому проблему, яка склалася зі сміттям у місті», – сказав він, відкриваючи презентаію. Такого висновку дійшли завдяки морфологічним дослідженням французької компанії Egis, інженери якої півроку вивчали проблему рекультивації Грибовицького сміттєзвалища і необхідності спорудження сміттєпереробного заводу у Львові.

На заводі буде дві лінії механічного сортування, кожна має пропускати по 120 тонн сміття на рік. Одна лінія для органічних відходів, інша – для сухої сировини. За словами директора ЛКП «Зелене місто», це має покрити 100% потреб міста в утилізації сміття. Він також зазначає, що у Львові вже є потужний прес, який планують використати на лінії просування для вторинної сировини. Донині він мав інше призначення.

Після лінії сортування відокремлені органічні відходи потраплятимуть у тунелі аеробного компостування, де за допомогою кисню природно зменшуватимуться в об’ємі. Як основу для такої технології використали досвід європейських підприємств, зокрема країн Балтії та Болгарії. Врешті залишки відходів слугуватимуть біологічним відновником під час рекультивації Грибовицького полігону.

На старті лінії сухих відходів після сортування сміття розділятимуть на вторинну ресурсно-цінну сировину та непридатну фракцію. Пластикові пляшки та коробки, поліетиленова плівка, папір, картон, чорні та кольорові метали, скло отримають нове життя. Усі непридатні для вторинного використання відходи спершу спресують, потім відправлять на пакувальну лінію, звідти – на нове звалище.

На схемі червоним позначені об’єкти, які, за словами Вадима Ноздрі, заплановані у проекті, але через брак фінансування не будуть реалізовані першочергово. Зокрема це виробництво RDF-палива (капсул із перероблених відходів) та анаеробна фаза переробки сміття, у результаті якої можна здобути біогаз.

Вадим Ноздря запевняє, що в Україні є цементні заводи, готові використовувати RDF‑паливо і навіть платити за нього.

«Ми маємо пропозиції від двох підприємств, які регламентують вологість і калорійність палива. Але ми маємо їм гарантувати та забезпечити необхідний і стабільний об’єм поставок. Таким чином маємо серйозну перспективу суттєво зменшити витрати на переробку твердих побутових відходів, що, у свою чергу, зменшить навантаження на наш бюджет» – розповідає керівник ЛКП «Зелене місто».

Раніше Львівська обласна державна адміністрація оголошувала, що паливо зі сміття планують почати виробляти 2018 року, але не уточнювала, де і як.

За словами Ноздрі, для ефективної роботи заводу місто має займатися базовою системою роздільного збору сміття: сухого, вологого, скла. Із останнім, щоправда, можуть виникнути труднощі в процесі переробки. Склотара, яку отримують на виході із сортувальних ліній, економічно невигідна для підприємства: її транспортування часто дорожче, аніж вартість самої склотари.

«Я погоджуюся з критиками, які кажуть, що у Львові є подекуди більш розгалужена система роздільного сортування, аніж просто на сухе і вологе. Тож ми будемо стимулювати населення швидше перейти від базового рівня до більш ретельнішого сортування», – каже Вадим Ноздря.

Окремим питанням проекту сміттєпереробного комплексу є майданчики для будівельного сміття. Зазвичай його залишають або біля контейнерів, або пропихають у мішки з побутовими відходами. «Зелений Львів» пропонує макет майданчиків, які функціонують у європейських країнах. Там працюють центри приймання великогабаритних і будівельних відходів, старої електроніки, куди забезпечена зручна доставка. Первинну переробку відходів здійснюють прямо на майданчиках.

Критики та практики кажуть, що навряд чи вдасться відокремлювати від загальної маси сміття 10% вторинної сировини на заводі, – максимум 7-8%. 30% умовного палива можливі лише за умови будівництва окремого цеху для RDF-палива. Якщо це вдасться зробити, після введення в експлуатацію заводу кількість сміття, яке зараз вивозиться на полігони зі Львова, має зменшитись на 60-70 відсотків.  

Бюджет презентованого сміттєпереробного комплексу становить 35 млн євро. Нещодавно проект пройшов третій етап оцінки для отримання 25 мільйонів євро від Європейського банку реконструкції і розвитку. 10 мільйонів становитимуть грантові кошти від E5P (Eastern Europe Energy Efficiency and Environment Partnership), 10% – внесок міського бюджету. Через обмежене фінансування тендер на виконання робіт оголосять у листопаді цього року, а будівництво планують розпочати уже наступного. Спорудження комплексу має закінчитися в короткі терміни – за два роки.

Нагадаємо, збудувати сміттєпереробний завод планують на території ТЕЦ-2 на вулиці Пластовій у Личаківському районі Львова.

Вікторія Ейсмунт

А поділитися?



Вам має сподобатись...