Ярослав Мойсеюк: «Сподіваємося привезти Кубок Львова до Ужгорода»

logo


Кажуть, людина завжди знайде час для того, що їй дійсно приносить задоволення.

14(1)

Ярослав Мойсеюк попри щоденну зайнятість намагається приділяти максимум часу своєму хобі – автомобільному спорту. Нам удалося побувати у «другій домівці» Ярослава – автомайстерні, і спілкувалися ми, так би мовити, не відходячи від виробництва. Саме тут він разом з партером по команді, другим пілотом Володимиров Школяром працює над автомобілем, який у майбутньому, за їхніми сподіваннями, допоможе здобути не одну перемогу.

– Як ви прийшли в автоспорт?

– Усе трапилося випадково. Їзда гірською місцевістю подобалася мені давно. Спочатку це було просто захоплення, та потім почав більше цим цікавитися, і таким чином автоспорт став невід’ємною частиною мого життя. Протягом шести років брав участь у різних змаганнях на аматорському рівні. За цей час поступово вдосконалював свою майстерність, і згодом удалося вийти на професійний рівень.

– Які ваші найбільші досягнення?

– Найціннішою звитягою для нашої команди є третє місце на І етапі Кубка Львова, котрий проходив цьогоріч, наприкінці лютого. Проте на досягнутому зупинятися не збираємось, адже за кілька тижнів наступний етап цих змагань. Налаштовані ми рішуче: після завершення останнього, четвертого, етапу сподіваємося привезти Кубок Львова до Ужгорода.

– Як рідні ставляться до вашого захоплення, адже це досить небезпечний вид спорту?

– По-різному. Наприклад, батько по-чоловічому солідарний зі мною і цілком мене підтримує. А ось ставлення дружини неоднозначне: з одного боку, вона вболіває за мене, та водночас неймовірно хвилюється.

– Чи були якісь серйозні аварії або ж важкі травми?

– На щастя, ні. Одного разу перекинувся автомобіль, але ми залишилися неушкодженими.

– Як розвивається цей вид спорту на Закарпатті порівняно з іншими областями України?

– Можу сказати, що загалом стан автомобільного спорту в нас знаходиться на рівні з іншими регіонами країни. Закарпаття трохи поступається хіба центральним областям, адже там є і спонсорська допомога, і організація змагань перебуває на належному рівні.

– З якими труднощами найчастіше зіштовхуєтеся?

– Найбільша проблема з фінансами. Автомобільний спорт – задоволення не з дешевих. Багато коштів витрачаємо на технічне обладнання автомобіля, крім того, чималих витрат потребує й кожен виїзд на змагання. Спонсорів немає, і все доводиться робити за власні кошти. А інші труднощі відразу ж переборюємо й, за великим рахунком, не звертаємо на них увагу.

– Яка ваша спортивна мрія?

– Узяти наступного року участь у чемпіонаті України з трофі-рейдів. Якщо нам удасться туди потрапити, то робитимемо все можливе, аби здобути прийнятний результат.

Бажаємо Ярославу та його команді здійснити свої плани і прославити наш край не тільки на всеукраїнському, а й міжнародному рівні.

Розмовляв Олег МИКИТА

«Карпатський об’єктив»