Каріна Бойчук: Я надихаюся, коли люди задоволені моєю роботою

Глядачів телеканалу «Правда ТУТ Львів» з культурно-мистецькими подіями міста та області, щодня ознайомлює програма «LVIVART» і сьогодні ми познайомимося з редактором та журналістом цього телепроекту – Каріною Бойчук, – пише starlife.

Каріно, для початку скажіть, будь ласка, коли саме Ви зрозуміли, що хочете бути журналістом?

Те, що хочу бути журналістом, я зрозуміла ще у підлітковому віці. Закінчивши школу із золотою медаллю, я вступила у декілька ВУЗів, зокрема у Київський національний університет культури та мистецтв, обравши для себе спеціальність «диктор та ведучий телепрограм». Успішно склавши найосновніший творчий конкурс, мені все-таки вдалося туди вступити і радості не було меж! Проте мама, яка завжди переймалася моїм майбутнім, дала пораду не заносити документи у КНУКіМ, аргументуючи це тим, що для того аби працювати у сфері журналістики не обов’язково вступати на таку вузькопрофільну спеціальність. Таку думку підтримала і моя бабуся, якій також булла небайдужа моя доля. Проаналізувавши усе, я вирішила прислухатись рекомендацій своїх рідних і подалася до Львівського національного університету імені Івана Франка, де вивчала «політологію».

Та, незважаючи на це Ви зараз замаєтеся омріяною справою?

Так. Як бачимо, рідні мали рацію, адже якщо по-справжньому віриш у свою мрію та щоденно наполегливо працюєш не опускаючи руки, то обов’язково досягаєш поставлених цілей. Моїм першим крокам у напрямку до омріяної професії я завдячую своїй викладачці, Оксані Богданівні Шурко. Саме вона зарекомендувала мене генеральному продюсеру телеканалу «Правда ТУТ Львів» – Оксані Гнатишин, яка на той час команду журналістів фактично сформувала, проте їй до повної «комплектації» бракувало кваліфікованих політологів. Я непогано справлялася з своєю роботою та зі всіма завданнями, які ставила переді мною Оксана, і згодом саме вона запропонувала мені доєднатися до створення нового проекту на нашому каналі. Від сфери політики ця програма, щоправда, дещо далека, проте за своїм змістовним наповненням для мене все-таки рідніша. Саме так, у травні цього року і зародився ексклюзивний проект «LVIV ART» у якому я виступаю не лише у якості світського журналіста, але й водночас редактора.

За досить короткий час існування програми «LVIVART» Ви вже встигли поспілкуватися з багатьма відомими людьми не лише українського, але й зарубіжного шоу-бізнесу. Інтерв’ю з ким із них найбільше сподобалось особисто Вам?

Всі творчі люди по-своєму цікаві, проте на сьогоднішній день найбільше мені чомусь запам’яталась розмова з київським хореографом, колишнім експертом шоу «Супермодель по-українськи» Річардом Горном. До речі, я була з ним знайома ще задовго до інтерв’ю, адже два роки тому пробувала себе у телепроекті «Супермодель по-українськи». Пройшла львівський відбір, увійшла у 200 кращих моделей країни, але на привеликий жаль, через особисті обставини не змогла продовжити участь у цьому шоу. Не зважаючи на «зірковий» статус, Річард є досить відкритим та простим у спілкуванні. Хто дивиться програму, той знає, що під час своїх інтерв’ю, я запитую не лише про останні досягнення та найближчі плани, мені також цікаво дізнатися якомога більше стосовно особистого життя зірки, цікаво розпитати про різного роду курйози, скандали, плітки і так далі. Так от розмова з Річардом вийшла дуже теплою. Окрім бесіди з Горном, яскравими видалось спілкування з Русланою Лижичко та Михайлом Хомою. Як на мене, вони дуже щирі та позитивні люди, які готові дати відповідь на усі запитання, які в першу чергу цікавлять їхніх прихильників.

А з ким із «зірок» Ви лише мрієте поспілкуватися?

Про спілкування з українськими артистами не мрію, бо для мене це не є щось недосяжне. Напевне хотілося б взяти інтерв’ю у когось із зарубіжних «зірок». З цією метою я вивчаю іноземні мови, прагну бути справжнім професіоналом у своїй справі. Наразі досить добре знаю англійську, тому з нетерпінням чекаю на гурт «HURTS», який у листопаді має завітати до Львова. Сподіваюсь мені вдасться поспілкуватись з цими музикантами.

Ваші сюжети можна побачити не лише на львівському, а й на всеукраїнському телебаченні. Скажіть кілька слів про це.

Справді, деякі мої сюжети можна побачити у програмі «LONGENEWS» на телеканалі «Правда ТУТ». Їх відбирає для себе безпосередньо редакція «LONGENEWS». Напевне, їм підходить моя подача матеріалу, що мені безумовно дуже приємно. Також варто сказати, що створюючи свої сюжети, мене мотивують позитивні відгуки самих артистів. Словом, я надихаюся, коли люди задоволені моєю роботою. Це мій стимул.

А як ставитеся до критики? Вона стимулює Вас чи пригнічує?

До критики я ставлюсь також позитивно. Насправді,якщо людину постійно хвалити, вона або починає деградувати, або «ловить зірку». Саме тому, я завжди прошу продюсера телеканалу Оксану Гнатишин, вказувати мені на усі помилки та недоліки над якими мені потрібно працювати. А працювати насправді є над чим, адже меж досконалості, як відомо, не існує.

Маючи освіту політолога Ви ніколи не замислювалися про власне політичне ток-шоу?

Поки що ні. Можливо,коли-небуть і задумаюсь над цим, але наразі висвітлювати культурно-мистецькі події мені значно цікавіше.

У Вас є хобі?

Так, звісно. Я захоплююся народним співом. Навчаючись у школі брала участь у безлічі вокальних конкурсах та фестивалях. Нещодано почала займатися естрадним вокалом. А ще, як я уже говорила, пробувала себе у сфері модельного бізнесу. У позаминулому році приймала участь у конкурсі краси «МісЛьвів», який проводять під егідою конкурсу «МісУкраїна». Найкраще впоравшись з реалізацією соціального проекту , мені вдалося здобути почесний титул «Міс Львів Добре серце».

На що був спрямований Ваш соціальний проект?

Разом із конкурсантками «Міс Львів-2015», я розробила і втілила проект під назвою «Подаруй дитині мрію». Провівши ряд мотиваційних лекцій для вихованців Левандівського притулку, ми попросили їх намалювати на аркуші паперу, свою мрію, яка повинна стосуватися професійного спрямування. Після того, як діти справилися зі своїм завданням , розпочалась найважча робота, адже потрібно було втілити їхні мрії в реальність і ми не мали жодного права розчарувати цих дітлахів. Долучивши до проекту різних фахівців, які дали можливість учасникам проекту побути у ролі спортсменів, військових, лікарів, ми змогли довести, що матеріальна скрута не є завадою на шляху до успіху.

Які результати у подальшому дав цей проект?

Двоє, найбільш старанні учасники нашого проекту вже наблизились до своєї мети. Один із них, який хоче стати футболістом, навчається у спортивній школі «ФК Карпати»; інший хлопчик, який прагне бути боксером відвідує тренування у школі Андрія Котельника.

Які Ви любите книги та фільми?

Намагаюся не зациклюватися на одному літературному жанрі та все ж віддаю перевагу світовій класиці. Нещодавно прочитала «Гордість та упередження», зараз читаю роман Скота Фіцджеральда «По той бік краю». Фільми практично не дивлюся. Не маю на це часу.

Ви прихильниця активного чи пасивного відпочинку?

Гадаю, моя професія уже говорить про те, що я просто не можу бути пасивною. Щодня у русі, щодня спілкуюсь з різними людьми,відвідую різні події . Окрім цього я декілька років займаюся великим тенісом. Не професійно звісно ж, проте скласти комусь непогану конкуренцію у моїх силах. Це і є мій відпочинок.