Кисть и глина: львовские мастера возвращают генетическую память поколений Фоторепортаж
Кисть и глина: львовские мастера возвращают генетическую память поколений — Фоторепортаж
8:00, 06.07.2017
Сегодня в Запорожье состоялось открытие выставки «Чуття образу», где представлена живопись Владимира Немиры и скульптура Екатерины Немиры — львовских мастеров — в рамках проекта «Единение. Восток-Запад».
Выставка в рамках данного проекта побывала в Николаеве, Новой Каховке, Энергодаре, Мариуполе.
Ознакомиться с работами можно в запорожском областном художественном музее по адресу улица Независимой Украины, 76 б (остановка «Универмаг «Украина»»). Вход свободный.
Выставка представляет собой результат поиска и воплощения в символах, образах, ассоциациях закодированных в генетической памяти рода тех данных, которые и определяют силу народа. Эти коды следует передавать следующим поколениям, так как, по словам Екатерины Немиры, «те, що ти маєш, це закладене від предків, це не твоє. А те, що ти з ним зробиш — твоя відповідальність перед пам’яттю предків».
«Ми зрілі художники, і написати портрет людини як живої — це дуже легко. Тепер ми маємо вирішити для себе, що є художній образ, художній твір, як його передати, як зробити відбиток часу для наступних поколінь, щоб вони відчули цей трагізм і цю радість і далі йшли та продовжували життя. Так народжується чуття образу, чуття того, що ти хочеш сказати, але закодовано — щоб воно перейшло і було зрозуміло майбутнім поколінням, — объясняет Екатерина Немира значение названия выставки. — Володимир працює в акрилі, працює дуже поступово, він каже, що, моделюючи свої образи, відтворює так як Земля: магма, потім другий шар, потім третій, потім верхній шар. І коли ви побачите при різному освітленні під різним кутом заломлення його роботи, ви побачите несподівані раптом образи — образи, які тягнуться до нашої старовини і, сподіваюся, будуть зрозумілі майбутньому.»
«Те, що ти відчув, те і передаєш — своє бачення того моменту, в якому ти жив. Чи радість, чи горе — передається настрій митця», — так описывает свой подход художник.
«То люди, українці. Їдуть собі помаленьку. Живуть, думають — про майбутнє і теперішнє, історію свою згадують, з вірою в майбутнє», — описал картину «Брилi» (выше) автор.
Люди искусства — творцы, и взаимодействуют с миром на особом уровне. Трещина мира проходит через сердце поэта, говорил немецкий поэт Генрих Гейне. Так же кисть художника и согретая теплом рук глина способны заживить эту трещину и воссоздать образующую ось и центрировать фрагменты, «поставить на твердые ноги народ». Супруги Немиры своей целью ставят восстановление наследственности и духовной связи между поколениями украинцев — прошлыми и будущими, а также — единение востока и запада Украины.
«Наша праця — це можливість відновити перерваний зв’язок між поколіннями. На початку 20-30-х років у нас була дуже потужна плеяда художників, письменників, акторів, театральних діячів. Їх всіх знищили (речь идет о «Расстрелянном возрождении» — ред.) і порозкидали по світу», — подчеркнула нациеобразующее значение искусства Екатерина Немира.
Всего на данной выставке представлены 66 работ: 14 скульптур, 12 монотипов и живопись. Монотип — это отпечаток особым образом раскрашенной ткани. У каждого автора своя техника создания монотипов.
На монотипе ниже изображено солнце — его определяет стилизованный крест.
Солнце — один из главенствующих на этой выставке символов. Его тепло, льющееся из картин, подсвечивает мягким теплом лица людей, пришедших на выставку, и оттеняет герметичные миры картин, выполненных в темной палитре, а также центрирует и выстраивает мир вокруг созидающего источника, утверждает цепочку наследственности, и совершает все то, что может совершить только процесс творение, открывающий божественную сущность человека.
Читайте также: Запорожцев научат управлять временем
