Куди поїхати на вихідні зі Львова: до музею модерної скульптури, лісів та озер

Tvoemisto.tv разом з Київстар пропонує з’їздити у курортні Брюховичі, щоб перепочити від напруженого темпу міського життя та зазирнути в культову «Чебуречну», де їли навіть космонавти.

Фото: Марія Стахів

Це селище міського типу в Україні, підпорядковане Шевченківському району міста Львова. Складається з кількох масивів забудови серед мальовничих горбів та соснових і мішаних лісів. Південна частина селища ‒ забудовані селищні території, північна частина ‒ зона санаторно-рекреаційних закладів, східна частина ‒ зона рекреаційних територій та селищного центру.

Територія селища була заселена ще з найдавніших часів. Археологічні дослідження виявили в Брюховичах кілька поселень кам’яної доби. За місцевими переказами на горбі, що звеличується над місцевим кладовищем, колись було язичницьке капище.

Саме поселення вперше згадується в документах за 1440 рік. Грамотою польського короля Владислава ІІІ Варнечика, датованою 21 липня 1444 року було дозволено заселяти «кметям, хліборобам та корчмарям» землі на березі річки Брюхівчанка. Саме назва річки й дала назву новому поселенню.

Залізничний вокзал, 1910 р. Джерело: polona.pl

Дорога від залізничної станції, 1918 р. Джерело: polona.pl

Приблизно до другої половини ХІХ століття це було всього лише звичайне поселення, де завдяки лісам, млинам і каменоломням, отримували прибутки львівські міщани. Але залізниця Львів-Белжець, прокладення якої тривало в 1885-1888 роках, кардинально змінила становище: це була можливість перетворити Брюховичі на рекреаційну зону для міщан.

Вілла Гостинна, 1918 р. Джерело: polona.pl

Львівський магістрат в 1890 році виділив близько 15 га землі для спорудження заміських вілл мешканців Львова. А в 1892 році на 20 га навколо залізничного вокзалу було закладено парк. Одночасно з розвитком Брюхович, як літнього пристанища заможних львів’ян, це містечко поволі набувало статусу ще й кліматичного курорту. Ще наприкінці ХІХ століття тут з’являються відпочинкові корпуси, заклади убогих та сиріт.

Вілла Манру, 1910 р. Джерело: polona.pl

Транспортне сполучення напередодні Першої світової війни з курортом було доволі жвавим. Дістатися до Брюховичів зі Львова можна було залізницею, автомобілем, фіакром або омнібусом. Залізничні вагони, що прямували до Брюховичів ділились на I, II та III клас. Окрім одноразових квитків, існували ще триденні та місячні абонементи, а для школярів під час навчального року ще спеціальні шкільні квитки. Фіакри і автомобілі не мали сталої ціни на поїздки між Львовом та Брюховичами, а омнібус їздив тільки в час відпочинкового сезону, тобто з травня по вересень.

Пляж і ставок, 1926-1935 р. Джерело: polona.pl

У Брюховичах діяв Комітет розваг. Він опікувався тенісними кортами, які відпочивальники могли бронювати для ігор. На озерах можна було покататись на човнах. А в кав’ярні Кірського діяв навіть кінотеатр. Багато брюховицьких вілл чи їхні частини в час сезону здавались в оренду.

Парк розваг, 1926-1935 рр. Джерело: polona.pl

З оздоровчих закладів, мабуть, найбільше приваблював відпочивальників Заклад лікувальних ванн Кароля Братковського. Тут були лікувальні ванни більш як десяти різних видів, зокрема хвойні, ароматичні, морські, йодові і ін. Ціни на прийом таких ванн коливались від 20 до 40 крон. Поміж лікувальними процедурами відпочиваючи могли розважатись і в рестораціях, яких в Брюховичах було кілька, зокрема ресторан на вокзалі, ресторани «Полонія», Войтинського, Юркевича, Кугля. Майже всі вони мали зали для забав, літні веранди, і навіть кегельбани.

Вілли серед лісу, 1932 р. Джерело: polona.pl

Крім того, свого часу в Брюховичах був один з найпотужніших трамплінів у Польщі. Він був збудований на схилах З’явленської гори, на місці колишнього Австрійського форту №ХІ, над підковоподібною стрілецькою галереєю.

Трамплін в Брюховичах. Фото 1930-х рр. Джерело: NAC

Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри

Це єдиний в Україні музей модерної скульптури. Тут експонується понад 800 унікальних творів абстрактного мистецтва, серед яких скульптури пластичних асоціацій, абстрактні форми та рельєфні портрети.

Політ думки Михайло Дзиндра втілив за допомогою двох простих речей ‒ будівельної сітки та цементу. Вправно орудуючи цим незвичним для митців матеріалом, український скульптор протоптав стежку до модерну у досить популярному ремеслі скульптури.

Музей працює з 11:00 до 17:00 кожного дня, окрім понеділка. Вартість входу для дорослих – 24 грн, для дітей – 9 грн. Екскурсія коштуватиме 30 грн, фотозйомка та відеозйомка обійдуться у 50 та 80 грн відповідно. Там часто там проводяться різноманітні творчі вечори і мистецькі дійства. Якщо потрапити туди не вдалося, то завдяки 3G інтернет від Київстар можна переглянути віртуальну екскурсію цим унікальним місцем. Майте на увазі, що на Google-картах мітка з назвою установи стоїть некоректно, тому, користуючись навігатором, у полі пошуку вводьте назву вулиці, на якій знаходиться музей, а саме вул. Музейна 16.

Астрономічна обсерваторія ЛНУ ім. Франка

В Брюховичах обсерваторія побудована в 1924 році.

А з 2008 року науково-дослідницький комплекс апаратури для вивчення небесних тіл близького космосу обсерваторії включено в Державний реєстр наукових об’єктів, які становлять національне надбання України.

Церква Пресвятої Трійці

Збудована у 1756 році (за іншими відомостями ‒ у 1775 році) у присілку Брюховичів та є пам’яткою архітектури національного значення №339.

За Польщі церква належала до греко-католицької парафії Великих Грибович, водночас нею користувалися й греко-католики Брюховичів.

Сьогодні церква перебуває у спільному користуванні громад УГКЦ та УПЦ КП. Храм належить до рідкісного типу двокамерних церков, які складаються лише з двох зрубів. Третя частина церкви ‒ бабинець ‒ це скоріше сіни, збудовані незрубним методом.

 До складу ансамблю церкви Пресвятої Трійці входить також мурована брамна дзвіниця.

Брюховицький дендропарк

Розташований на території 7-ої міської кардіологічної лікарні, на вулиці Івасюка, 74.

Його площа 1,42 га. Тут ростуть рідкісні дерева і кущі, зокрема: кунінгамія ланцетна (ендемік Китаю), різні види кипарисовиків і туй, а також ялиця, ялина колюча, модрина європейська, сосна кедрова сибірська і тис ягідний (занесений до Червоної книги України).

Територія доглянута, облаштована клумбами, доріжками, садовими лавками.

Озеро та «Чебуречна»

У багатьох львів’ян Брюховичі асоціюються озерами та чебуреками. Якщо з озерами все і так зрозуміло, то «Чебуречна» ‒ культове місце вже понад 35 років. Працює щодня з 10:00 до 21:00; обідня перерва 15:00-16:00. У середу з 18:00 ‒ санітарний день. Одна порція легендарних чебуреків (2 шт) обійдеться у 30 грн. 

Свого часу ними ласували радянські космонавти Гагарін, Леонов та Терешкова. Кажуть, що смак брюховицьких чебуреків, попри часи, залишився незмінним.

На авто доїхати до Брюховичів можна приблизно за 15 хвилин. Маючи під рукою свій смартфон, з 3G інтернетом від Київстар ви можете вже зараз спланувати собі маршрут та визначити, куди хочеться поїхати з самого початку.

Людям, що люблять велосипедні мандрівки до Брюховичів можна проїхатися на роверах. До селища побудовано велодоріжку.

До селища також курсує громадський транспорт (маршрутки №8, №54, №144 та інші)

Для тих, хто не може уявити своє життя без залізниці, курсує потяг Львів-Рава-Руська. Переглянути графік його руху можна тут.

Приємною традицією є те, що протягом усіх Різдвяних свят між Львовом (Головний двірець) та Брюховичами курсує ретро-поїзд. Він має усього шість рейсів, під час однієї поїздки, тривалістю 1 год 15 хв, перевозить 150 пасажирів.

Інші локації, які Tvoemisto.tv вже радило відвідати, можна переглянути на цій карті:

За матеріалами uk.wikipedia.org, map.ugcc.ua, photo-lviv.in.ua, vorobus.com, we.org.ua, bryukhovychi.blogspot.com, prolviv.com, we.org.ua, bryuhovychi.com

Матеріал до рубрики «Куди поїхати на вихідні зі Львова» створено разом з найбільшим мобільним оператором України 

Марія СтахівФото авторки