Куди поїхати на вихідні зі Львова: місто мисливців за бобрами

logo


Оборонний костел, бобри та товариство «Сокіл». Tvoemіsto.tv пропонує відвідати Бібрку, куди їздив Іван Франко.Фото: andy-travel.com.ua

Фото: andy-travel.com.ua

Це місто районного значення Перемишлянського району Львівської області. Розташоване на річці Боберка, за 22 км від районного центру. Через місто проходить автошлях національного значення Н09.

Панорама старої Бібрки (фото: мандри.укр)

Панорама центру Бібрки, 2014 рік.(фото: nashevpershe.blogspot.com)

Офіційна назва містечка в австро-угорських реєстрах Prachnik. На їдиш називалася Boyberke, Boiberke, Boiberik.

Правдоподібно, перше поселення, де тепер місто Бібрка, виникло як поселення мисливців за бобрами, яких відловлювали для поблизького княжого Звенигорода (тепер село Звенигород). Бібрські долини очевидно, були постійно покриті водою і тому придатні для проживання бобрів, які люблять стоячу, нерухому воду в запрудах чи заплавах, де будують свої житла. Сюди, мабуть, не раз приїжджали на полювання мисливці з княжого Звенигорода, та й не тільки зі столиці. Такі ж місця, багаті бобрами, були по течії Боберки на південь, мабуть, ще не в одному місці, зокрема, між теперішніми селами Ходорківці та Соколівка, на західній околиці Соколівки.

Площа ринок у Бібрці (фото: мандри.укр)

Привілеєм Казимира Четвертого в 1469 році Бібрка отримала магдебурзьке право, за яким дозволено було влаштовувати ярмарок двічі на рік та раз в тиждень (а саме у вівторок) проводити торги. Привілей Сигізмунда II Августа підтвердив у 1569 році надані права та дозволив третій щорічний ярмарок і торги не лише щовівторка, а й щосуботи. Міщанам також дозволялося варити пиво для власного споживання.

Бібрська міська рада (фото: bibrka-rada.gov.ua)

1474 року велика пожежа зруйнувала майже все місто. Внаслідок цього уряд на 10 років звільнив Бібрку від податків. 1502 року турецько-татарські орди повністю зруйнували місто. Ще довго Бібрка не могла оговтатися від цього спустошення: за люстрацією 1621 року в місті королівські фуражири не змогли знайти жодної провізії. 1638 року польський сейм визнав, що Бібрка майже повністю прийшла в занепад і знову звільнив мешканців на 4 роки від сплати податей.

Будинок товариства «Сокіл»

У 1895 р. у Бібрці була заснована філія «Просвіти», у 1900 р. утворено українське «Повітове кредитове товариство», у 1909 р.─ товариство «Сокіл», у будівлі якого за радянської влади був кінотеатр. Згадані українські організації проводили роботу не тільки в місті, але й підтримували загально-галицькі культурні та політичні акції. Перша світова війна перервала мирне життя міста і розпочалась смуга трагічних та героїчних подій

Будинок товариства «Сокіл» (фото: мандри.укр)

Будинок товариства «Сокіл».Cучасний вигляд (фото: мандри.укр)

Будинок товариства «Сокіл».Cучасний вигляд (фото: photos.wikimapia.org)

Каплиця-усипальня родини Чайковських

Розташована на бібрському  цвинтарі. Каплицю побудовано орієнтовно 1891-1894 рр. як родинну поминальницю бібрських дідичів-землевласників. Портал оздоблений  родинним гербом Чайковських. Каплиця належить до лютеранської церкви. Стиль – псевдоготика.

Усипальниця (фото: nashevpershe.blogspot.com)

Вікно з північного боку (фото: nashevpershe.blogspot.com)

Дверні ручки (фото: nashevpershe.blogspot.com)

Вітраж бокового вікна (фото: nashevpershe.blogspot.com)

Надгробний хрест на старому цвинтарі (фото: nashevpershe.blogspot.com)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці

На початку 1905 року в Бібрці розпочалося будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці. Її будували на місці старої церкви, яку обмурували кам’яними стінами. Будівництво церкви тривало всього один рік.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (фото: bibrka-rada.gov.ua)

Будівля симетрична відносно повздовжньої осі, з великою банею над головною навою, в основі якої лежить квадрат, бічні рамена мають півкруглу форму, головна та бічні апсиди мають вигляд стиснутих циліндрів.

Храм збудовано  за ініціативи о. Євгена Дзеровича за проектом львівського архітектора Василя Нагірного. Чин освячення церкви здійснено 1907 року. На святі був присутній митрополит кир Андрей Шептицький.

 Сакральна споруда має ознаки візантійського стилю з елементами класицизму

Римо-католицький костел святого Миколая та Анни

Існує легенда про заснування храму польським рицарем Завішою Чорним. Він брав участь у битві на р. Ворскла 1399 р., Грюнвальдській битві 1410 р.

Вперше документально про костел згадується ще на середньовічних пергаментних документах, що пов’язано з місцевим настоятелем о. Матеєм із Староломжі (під 1463 р.) та наданням м. Бібрці Магдебурзького права у 1469 р. польським королем Владиславом Ягелончиком (1447-1492). Частина з них залишається неопублікованою і міститься у фондах Центрального Державного історичного архіву у Львові, частина ж опублікована у серії документів «Кодексі дипломатичному «Малопольщі» у ХІХ ст. та ін.

Костел святого Миколая та Анни (фото: andy-travel.com.ua)

Храм має двох покровителів — св. Миколая та св. Анни. Чому так сталося? Бібрський римо-католицький оборонний храм не дійшов до нас у первісному вигляді, кілька разів знищувався під час турецько-татарських набігів.

Вигляд костелу зверху (фото: мандри.укр)

Починаючи з XVIII ст. збереглися протоколи візитів Львівських архиєпископів, зокрема, Яна Скарбка (1713-1733), Миколи Вижицького (1737-1757) та деканальні описи храму. Звідси відомо, що у XVIII ст. головним патроном храму була Діва Марія, зображення якої знаходилося у головному вівтарі. На початку XIX ст. храм вже мав за покровителя св. Миколая.

Стара світлина костелу (фото: мандри.укр)

Проте кількість парафіян чисельно постійно зростала, через що його було перебудовано архітектором Францішком Гурським і зново посвячено у 1922 р. Львівським єпископом-помічником Болеславом Твардовським (1918-1923) на честь св. Анни. Через це бібрський римо-католицький храм має два відпусти — 6 грудня та 26 липня (відповідно св. Миколая і св. Анни за Григоріанським календарем).

Інтер’єр костелу (фото: risu.org.ua)

В роки Другої світової війни (1939-1945) з 1944 р., починаючи від місцевого настоятеля о. Міхала Конрадта, ікони, літургійні книги, документи, одяг та посуд поступово вивозяться до Польщі. Радянська влада захопила костел та господарські приміщення, змушуючи місцевих адміністраторів проживати у парафіян. Сам же храм був остаточно зачинений радянською владою 1962 року. Тут розмістився спортивний зал бібрської школи. У 1984 р. горіло перекриття храму .

Костел святого Миколая та Анни (фото: Aeou)

Нова сторінка в історії святині відкрилася після 1989 р., коли його повернули римо-католицькій громаді м. Бібрка. Душпастирську діяльність тут розгорнули священики із Салезіянського згромадження.

Повернути колишню плебанію не вдалося ─ тут розмістилася музична школа, яка діє і по сьогоднішніх день.

Колишня плебанія костелу святого Миколая та Анни (фото: andy-travel.com.ua)

Іван Франко і Бібрка

Письменник бував у Бібрці, навідуючи свою ученицю і послідовницю Уляну Кравченко, яка певний час працювала у місті вчителькою і вела тут суспільну діяльність. Франкові подобався краєвид міста. В одному із своїх листів до Кравченко він писав: «Вид Бібрки від каплички дуже гарний, пропоную Вам, щоб Ви описали його, розуміється, віршами».

Панорама міста (фото: andy-travel.com.ua)

Місто знаходиться майже за 35 км від Львова

До Бібрки можна доїхати міжміськими автобусами. Детальнішу інформацію можна знайти тут.

Автомобілем до міста можна дістатися приблизно за 35 хвилин. Але варто звернути увагу, що зараз на цій ділянці дороги відбуватимуться ремонтні роботи. Тому у дорозі можна провести більше часу, ніж планувалося.

Інші локації, які Tvoemisto.tv вже радило відвідати, можна переглянути на цій карті:

За матеріалами uk.wikipedia.org, bibrka-rada.gov.ua, mistaua.com, andy-travel.com.ua, bibrka-city.in.ua, ukrmandry.com.ua, ukrainaincognita.com, localhistory.org.ua, castles.com.ua, risu.org.ua, мандри.укр, neo7777vitaha.livejournal.com, nashevpershe.blogspot.com

Марія Стахів