Любомир Босаневич – про депутатство, свій бізнес і роботу комісій
Сайт 032.ua продовжує спецпроект “Кава з депутатом”. Цього разу ми записали інтерв’ю з одним із наймолодших депутатів міськради Любомиром Босаневичем, який входить у фракцію “УКРОП”.
Досьє:
Народився 1992 року у Львові. З 2009 по 2011 навчався у Львівському професійному ліцеї торгівлі та сфери послуг, за спеціальністю «Кухар», отримав диплом з відзнакою;
З 2011 року по 2016 навчався у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжицького за спеціальністю «Лікар ветеринарної медицини»;
З 2013 по 2014 – був активним учасником «Революції гідності», комендантом «Львівського Євромайдану»; Із лютого 2014 – співзасновник ГФ та ГО «Самооборона Львівського Євромайдану» та із липня – співзасновник та координатор ініціативи ГО «Допомога армії України».
Член постійної комісії із питань фінансів та планування бюджету у Львівській міськраді.
Любомире, скажіть, чому Ви вирішили піти в політику?
Я почав громадську діяльність, коли відстоював автономію Ветеринарного університету. Після того, зрозумів, що треба мати активну життєву позицію. Почався Майдан, Революція Гідності і я поїхав в Київ, де координував львівських студентів, потім, коли приїхав до Львова був на львівському майдані. Після завершення Майдану почалася війна і я став співзасновником та координатором ініціативи ГО «Допомога армії України» на громадських засадах. Я і зараз є в цій громадській організації просто допомагаю менше. Так, от впродовж тих років я зрозумів, що треба рости і йти в політику, щоб не кричати і не бігати з прапорами, а йти і щось міняти із середини. Хоча депутатство в міськраді – це не так політика, як господарка. Піти в депутати вирішив із Українським об’єднанням УКРОП.
Чому Ви обрали саме їх?
Я не скажу, що був мегапопулярним, втім, тоді у громадському середовищі мене добре знали. Багато хто пропонував йти від інших партій, але за гроші. Інші ж казали, не можемо тебе взяти, бо в тебе немає грошей. УКРОП ж взяв абсолютно безкоштовно і навіть допомагав з поліграфією. Я відчув, що це команда. Багато працював і пройшов по тому округу, де я навчився у Ветеринарному університеті.
А яка партія пропонувала Вам йти за гроші?
Я не буду цього казати, бо мене почнуть звинувачувати у тому, що напередодні політичної кампанії у Верховну раду я починаю говорити щось про гроші.
Гаразд. Ви працюєте депутатом вперше. Розкажіть, які у вас враження? Взагалі подобається ?
Депутатство – це випробування. Свого часу були моменти, коли я двічі хотів здати мандат. Просто морально виснажився. Єдине, що мене тоді і увесь час мотивує – це мій виборчий округ і ті мешканці, які звертаються і просять ту чи іншу допомогу. Я не скажу, що я мегакрутий депутат чи активіст, але стараюсь.
Наскільки мені відомо, ви відвідуєте всі депутатські комісії і пленарні засідання…..
Так. Я тільки одне пропустив. Після трагедії в Грибовичах поїхав на похорон до нашого покійного однопартійця Андрія Вненкевича у Жовкву.
Любомире, скажіть, що є найскладніше у депутатській роботі?
Мені найскладніше шукати час на всі ці комісії. Важко також, коли на прийом приходить багато людей, в тому числі, і за матеріальною допомогою і ти реально мусиш всі їхні емоції пропускати через себе. Це складно, але я стараюся допомагати.
Ви стали депутатом, коли ще були студентом. Як вдалося поєднати депутатство і навчання в університеті?
Скажу чесно, я трохи прогулював пари. Компенсував тим, що щось виборював для університету. Добре, що мене мій ректор розумів. Хочу подякувати також і декану за те, що не відрахував, а телефонував і казав, що треба підтягнути.
Ви закінчили університет минулого року. Чим почали займатись після цього?
Я зараз приватний підприємець. Разом із своїми двома товаришами, які і запропонували його відкрити, маємо бістро на ринку Шувар. Думаю, що будемо розвиватися і надалі.
Чи складно відкривати бізнес, коли ти депутат?
Зразу починають питатися про походження грошей. Я не приховую звідки вони в мене. Гроші мені позичила одна хороша людина на два роки без відстотків. Ім’я та прізвище не називатиму. Скажу лише, що я вдячний цій людині і в житті не прикриваюсь тим, що я депутат. Не бігаю по податкових, райадміністраціях, мовляв, це моє підприємство не чіпайте його. Ми працюємо в межах закону і все.
А які у Вас взаємини з іншими депутатами міськради? З якою фракцію найкомфортніше працювати?
Мені насправді приємно працювати із всіма, якщо ми відкидаємо політику. Бо в будь-якій фракції, партії є хороші люди. При тому, що ця партія може десь не подобатись людям або їхні лідери можуть робити ті чи інші речі, які комусь не подобаються. Я товаришую абсолютно із всіма, але якщо говорити щиро, то трохи менше із Самопоміччю. Хоч і там є і хороші люди, яких я поважаю.
А от виникали у вас конфлікти із іншими депутатами?
Раз був конфлікт, шарпанина, якщо можна так сказати. Це було 9 червня на так званій “сміттєвій сесії”. Якщо пригадуєте, тоді приїжджав Беркут, поліція. Коли почався двіж, я підбіг до Шевціва, шарпнув його і сказав: “Йди до людей”. Це і був єдиний конфлікт. Але потім ми присіли двоє, випили по 50 грам і зараз нормально підтримуємо стосунки. В принципі я зі всіма в нормальних стосунках. Каденція непогана, позитивна і різношерста я б сказав.
Фракція “Укроп” має меншість. Важко через це працювати?
Я завжди кажу – основне не кількість, а якість. В нас буває таке, що і нас п’ятеро можуть навести шорох (усміхається, – авт.)
Нещодавно, коли ми записували інтерв’ю із Тарасом Гупало, то питалися у нього, чи вважає він, що це правда, що львів’яни вже втомилися від правління Андрія Садового і він відповів, що на його думку, час змін уже настав. А як думаєте Ви? Львову потрібний інший мер?
Я думаю за останню каденцію Садового Львів почав деградувати.
Чому?
Він не розвивається. В нас крім щорічних різдвяних ярмарків і продажного “Альфа Джазу” ( мова про Альфа-джаз фест, який щорічно проводять у червні у Львові, – авт.) нічого нема.
Нам треба “свіжу кров”, креатив. Багато хто з молодих людей не хоче йти працювати просто в команду Садового, бо це команда Садового, хоч в них є багато хороших ідей для Львова. Думаю насправді вже досить.
А кого Ви бачите на посаді міського голови? Маєте якусь кандидатуру? Можливо, свою?
Важко сказати. Мені все одно хто буде наступним мером Львова. Головне, щоб він любив своє місто і не заганяв його в прірву.
До речі, а Ви взагалі спілкуєтеся із міським головою Львова?
Я з ним насправді говорю тільки на сесії. Ходив два рази із активістами до нього у приймальню. Вперше – коли була катострофічна ситуація із сміттям, вдруге – коли був скандал через Безпековий форум. В мене нема з ним спільних інтересів. Не було такого, щоб я ходив і щось просив у нього.
Говорячи про конфлікти. Нещодавно голова ГО “Ідея нації” Остап Стахів подав позов до суду проти вас. Скажіть, чому і чим все закінчилось?
Почалося все з того, що професор з університету, де я вчився, попросив мене долучитися до руху проти потенційно незаконної забудови на вулиці Грінченка, 11а та допомогти людям, писати запити, консультувати, відповідно додав мене до спеціально створеної групи у вайбері. Я зайшов у ту групу, подивився, хто там є і побачив, що там є Стахів. Тоді я написав: “що тут робить недоактивіст Стахів”? Згодом я випадково дізнався із фейсбуку, що в мене є суд і це вже друге засідання. Навіть не перше. Я вирішив прийти на нього і попросив друзів-активістів прийти на судове засідання разом зі мною і підтримати мене. Дякую усім, хто прийшов і підтримав. Стахів свою позивну заяву забрав і я йому потиснув руку. Він сказав мені: “я хочу, щоб ти попросив вибачення”. Я ж відповів, що вибачення просити не буду. “Це є моя думка. Ти роби те, що вважаєш за потрібне і я буду робити те, що вважаю за потрібне і ми не будемо перетинатися”, – сказав я йому.
На Вашу думку, що є найбільшою проблемою Львова сьогодні?
Відсутність стратегій у будь-якому аспекті. Якщо ми говоримо про архітектуру – то це архітектура, якщо за транспорт – то це транспорт. Відсутня взагалі будь-яка стратегія розвитку міста, в результаті все робиться хаотично. Є якісь заворушення – треба піти і щось зробити. Це неправильно. Має бути чітка стратегія на п’ять років, як все має розвиватися. Є якась там програма розвитку “Львів-2020”, але я читав в мережі, що він (мова йде про міського голову Львова, – авт.) виконав обіцянок на 4%.
В нього просто багато обіцянок і це впливає на загальний показник. Натомість інші мери міста мають лише декілька обіцянок….
Знаєте, я коли йшов на вибори, то взагалі обіцянок не давав. Я казав, що постараюся, щоб садочок на вулиці Рильського працював. Люди казали мені: “пообіцяйте, що буде те, буде інше”. Я відповідав: “а як я можу вам пообіцяти? А якщо я не виконую? Потім будете казати, що я брехун”. Я вважаю, що краще менше пообіцяти і зробити більше, ніж більше пообіцяти і нічого не зробити.
А як щодо вашого виборчого округу. Які там основні проблеми і що вже вдалося виконати?
Основні проблеми – це старі будинки, під’їзди, дахи та інші питання по ЖКГ. Люди звертаються також і по ремонту доріг, але нам вже вдалося добитися і результатів. Спільною нашою перемогою є відкриття садочку на вулиці Рильського,9, який з 1997 року просто руйнувався. Минулого року його відкрили. Я вважаю, що найкращий показник роботи – це є вибори. Мешканці довірять мені ще раз представляти їхні інтереси другу каденцію.
Як представник постійної комісії із питань фінансів та планування бюджету можете розповісти, які є проблеми в цій сфері?
Найбільші проблеми – це кредит. Боргові зобов’язання міста, яких станом на зараз, є понад 2 млрд гривень. Це реально бюджет розвитку міста Львова за один рік, з якого робляться усі ремонти, які є в місті. Така сума є насправді проблемою. Місто надалі заганяє себе в борги.
Говорячи про борги. Скажіть, як Ви ставитеся до повернення боргу Львівському автобусному заводу, який пов’язують із російським бізнесменом Чуркіним?
Мені важко коментувати за попередників цю ситуацію, бо Садовий ці автобуси купував у 2009-11 роках. Після того він гроші не віддав, бо казав, що не будемо бандитам нічого давати. Зараз ситуація різко помінялась і він вже хоче гроші віддати. Ця ситуація дуже двояка. З одної сторони – ми ставимо мешканців в заручники, хоч Садовий і його команда, не побоюсь цього сказати, купив нові електрони і атамати у 2017 році і загнав їх в потенційно арештоване підприємство АТП-1, по якому йдуть судові позови. А потім почалася маніпуляція, що в людей зараз заберуть автобуси. Що Львів може “зупинитись”.
Окей, але коли Садовий передавав повноваження ЛКП “Львівспецкомунтранс” Синютці, то за ніч створив окреме підприємство і передав йому його без нічого. Тут, що йому заважає взяти і створити, наприклад, АТП-2 чи АТП-5, і поставити туди ці нові автобуси? А якщо хоче Автобусний завод судитися із АТП-1 то хай назад забирає ті старі автобуси, які не їздять і стоять. Звичайно, що борги треба віддавати, тільки не москалям.
Нещодавно депутати,що працюють у комісії комунальної власності ЛМР, залишили засідання через Інну Свистун, заявивши, що вона вкотре, порушуючи регламент, вирішила, що має право вести комісію, хоча навіть не є її представником. Що Ви про це думаєте?
З того, що мені відомо, то Інна Свистун не входить у цю комісію. Офіційно, входить її заступник. В Інни Свистун така роль, що вона має бути всюди і все контролювати. Якщо хочеш входити в цю комісію, то не відправляй туди свого заступника, а піди сама і працюй. Вона ж хоче, щоб був заступник, а вона сиділа збоку і модерувала. Вести комісію -це не правильно.
Якщо порівнювати комісію комунального майна і комісію з планування бюджету, то до нас теж приходить керівник департаменту фінансової політики Іщук, він не веде її і не дозволяє собі казати: “підтримайте то питання чи не підтримуйте”. Він завжди може сказати: “можна я скажу свою думку з цього чи іншого питання , а ви вже приймайте рішення самі”. Це є правильно. Свистун на себе забагато бере.
Бачила на вашій сторінці у фейсбуці, що Ви нещодавно освідчились своїй дівчині. Коли плануєте весілля роботи?
19 травня цього року. Я забронював місце в Потоцьких. Хочемо розписатись там, бо дідусь з бабусею там одружувались і прожили 47 років разом. Кажуть, що тільки раз сварились.
Після цієї каденції, Ви хочете залишитися і надалі депутатом?
Так. І я не приховую цього. По тому самому округу, де я працюю, спробую йти на наступні вибори депутата Львівської міської ради. Мені це подобається. Це круто допомагати людям.
І насамкінець бліц-опитування:
– Де і коли останній раз відпочивали?
Цього літа близько місяця у родини в Італії.
– Ваше улюблене місце у Львові?
Думаю в районі Львівської міськради.
– Яку машину хочете мати?
Можливо “Мерседес”, але зараз в мене “Рено” і мене влаштовує.
– Ким мріяли бути в дитинстві?
Хорошою людиною.
Розмовляла Ірина ТРУШ.
Фото: Є.П
Більше розмов із депутатами Львівської міськради, в рамках цього спецпроекту, читайте ТУТ.
