«Людкевич-челендж»: у Львові завершився фестиваль

У Львові завершився ЛюдкевичФест. На останньому концерті, який так символічно відбувся в залі імені Станіслава Людкевича, прозвучали симфонічні твори митця у виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії під орудою диригента та артистичного директора фестивалю Івана Остаповича.

10 днів, 10 локацій, понад 20 подій та 30 учасників з усієї України жили музикою митця, який як ніхто інший своєю творчістю та громадською діяльністю зробив величезний внесок у розвиток української музики та виконавського мистецтва.

Протягом десяти днів львів’яни почули твори Людкевича чи не у всіх жанрах, в яких він писав – хорові, вокальні, інструментальні. Не дивно, що на завершення цього «Людкевич-челенджу», як називає його директор фестивалю Тарас Демко, публіка відчула всю монументальність композитора у його симфонічній музиці. У першій половині XX сторіччя він був чи не єдиним українським композитором-симфоністом на Галичині. Зал наповнився публікою, яка знає композитора крізь призму його музики, а були і такі, хто знався з митцем особисто.

Соло на скрипці виконав Петро Тітяєв

Однією з особливостей концерту було те, що представлені твори не виконувалися ще з часу прем’єр. До прикладу, симфонічна поема «Чакона» звучала на сцені ще в далекому 1964. І ось, через 53 роки, вона звучить вже у залі імені Людкевича.

Скрипковий концерт зазнав трішки кращої долі і, окрім як на прем’єрі , виконувався ще у 80-тих. Цього ж, недільного вечора, партію соло виконав лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів – Петро Тітяєв.

Останнім твором, який прозвучав на ЛюдкевичФест, стала «Прикарпатська симфонія». Монументальний, чотиричастинний твір, який прозвучав, як гідне завершення фестивалю та піднесене продовження відродження музики композитора.

Робота диригента та оркестру подарували слухачам унікальну можливість насолодитися маловідомими полотнами Станіслава Людкевича.

Фото: Оксана Яковина