Львів’ян запрошують вшанувати пам’ять розстріляних нацистами польських професорів

logo
106692_lviv_jan_zaproshujut_vshanuvati_pam_jat_r.jpeg


«Львівська політехніка» запрошує мешканців міста на меморіальне зібрання з нагоди 76-х роковин із дня загибелі львівських професорів на Вулецьких пагорбах в липні 1941-го року.Фото: lp.edu.ua

Фото: lp.edu.ua

Участь у зібранні візьмуть очільники області та Львова, представники Республіки Польща, академічна спільнота і громадськість міста. Про це повідомляє НУ «Львівська політехніка».

Церемонія відбудеться сьогодні, 3-го липня 2017-го року. Початок о 10 годині. Місце проведення – вул. Лукаша, 1.

Пам’ятник відомим львівським ученим, розстріляним німецькими нацистами у 1941-му році, відкритий 3-го липня 2011-го року. Подія була приурочена до 70-х роковин від часу тих трагічних подій.

Пам’ятник є своєрідною аркою, що складається із 10 каменів, які символізують 10 Божих заповідей. П’ята заповідь – «Не убий!» – суттєво порушена, ніби збита. Це символізує те, що коли людина порушує заповідь Божу, є загроза зруйнувати цілісність світу.

Монумент розташований на Вулецьких пагорбах у Парку студентів Національного університету «Львівська політехніка» в районі вулиць Академічної, Сахарова, Відкритої та Лукаша-Карпинця.

Історична довідка.

Через тиждень від початку радянсько-німецької війни, 30-го червня 1941-го року, частини вермахту зайняли Львів. Вже 1–2 липня до міста прибули спецгрупи СС для ліквідації всіх, хто був визнаний ворогами гітлеризму. Одна з них під орудою бригаденфюрера СС Е.Шонґарта здійснила арешти й розстріл у ніч на 4-те липня 39 професорів львівських вищих навчальних закладів. Жертвами нацистів стали відомі науковці, зокрема викладачі Львівської політехніки К. Бартель, К. Вайгель, А. Ломницький, Броніслав і Зигмунд Лоншан де Бер’є, С. Пілят, В. Круковський, В. Стозек та інші.

Аналіз архівних документів, досліджених істориками України та Польщі, дає змогу докладно відтворити обставини знищення цих людей. Як відомо, встановлення «нового порядку» на окупованих землях Гітлер поклав на зловісний репресивний апарат спецслужб рейхсфюрера СС Гіммлера. Напередодні нападу на СРСР шеф Головного управління імперської безпеки обергрупенфюрер СС Г. Гейдріх утворив у Кракові структури, яким доручено діяти у Львові в перші дні його окупації. Серед них були так звана Айнзацгрупа «Ц» та спецгрупа поліції безпеки і СД бригаденфюрера СС Шонґарта. На них було покладено завдання «очистити місто від особливо небезпечних елементів». Група Шонґарта отримала завдання щодо арешту і знищення місцевої професури, оскільки мала певний досвід арештів і ув’язнення краківських професорів восени 1939 року.

Бригаденфюрер діяв у Львові рішуче. Він прибув до міста слідом за фронтовими частинами вермахту 2-го липня, а вже наступного дня о 22-й вечора розпочав виконання запланованої акції. Одним із перших був заарештований найвідоміший на той час польський вчений і політик професор Політехніки Казимир Бартель, який у міжвоєнні роки тричі очолював уряд Польщі. В лабети гестапо потрапили і відомий письменник Тадеуш Бой-Желенський, професор Роман Ренцький з Львівського медичного інституту, Володимир Серадзький – професор кримінальної медицини…

Арештованих вчених привозили і розміщували в бурсі Абрагамовичів на однойменній вулиці (тепер вулиця Т. Бой-Желенського). А вже на світанку о 4:00 4-го липня на ближніх Вулецьких пагорбах есесівці розстріляли львівських професорів та окремих членів їхніх родин.

А поділитися?