Львів’яни вчаться зі сміття отримувати гроші

logo
107350_lviv_jani_vchatsja_zi_smittja_otrimuvati_.jpeg


Аби не збиралися гори відходів біля сміттєвих майданчиків, львів’яни їх не викидають, а збирають. Мешканці десятиповерхівки, за більш як півроку, навчилися сортувати вторсировину та ще й заробляти на ній гроші. Інші ж опановують поводження з органікою у місті.

У будинку на вул. Роксоляни, 57 із січня ОСББ запровадило роздільний збір прямо у під’їзді. Папір та пет-пляшки збирають на поверхах.

«Картонні коробки такі вдалося знайти досить великі, щоби вони могли працювати два-три дні на накопичення. Наклеїв те, що вони можуть приймати ці коробки і в середину попадає те, що мешканці приносять», – розповів голова правління ОСББ «Роксоляни 57» Василь Просак.

У десятиповерхівці, де три під’їзди голова ОСББ встановив 15 таких контейнерів. Що два-три дні звільняє їх від вторсировини. Усе складає в комірчині будинку. Макулатуру – в коробки, а пляшки пресує. Накопичене продає. За сім місяців вдалося зібрати півтонни макулатури та 80 кг пет-пляшок. Василь Просак вже підрахував, що можна зекономити 40% на вивезенні ТПВ за умови, що сортувати буде кожен мешканець.

«За рік наш будинок планував десь 30 тис. грн витрачати на перевізників відходів, а економія може бути 12 тис. по будинку для мешканців», – додає Василь Просак.

За ці гроші могли би щомісяця купувати LED-лампочки для під’їздів. Однак поки що збирають гроші. Мешканці будинку вже звикли до сортування.

«Зараз, коли так багато пластику і того всього, що треба рятувати світ від того. І ми мусимо», – розповіла мешканка будинку Олена.

Як поводитися з органічними відходами вивчає Олеся Яремчук. Дівчина живе у центрі міста і щоби рештки овочів і фруктів не потрапляли у загальне сміття, вкидає їх у контейнер для ферментації. Замовила його в інтернеті.

«Це просто контейнер для сміття. В результаті ми наповнюємо його таким розчином – бактеріями, який допомагає переробляти це сміття і на виході ми отримаємо добриво», – пояснила Олеся Яремчук.

Уже через 7-10 днів органіку, заферментовану з допомогою ефективних мікроорганізмів, можна використовувати як добриво. Виходить компост та рідина – для кімнатних рослин та газону біля будинку.

А поділитися?