Львів’яни засипали міськраду скаргами: дах тече, хто має ремонтувати?
Пiд час останньої зливи на “гарячу лiнiю” мiста надiйшло аж 136 скарг на протiкання покрiвель
I це при тому, що в мiському бюджетi на ремонт аварiйних будинкiв передбачено близько 50 мiльйонiв гривень. Чому ж дахи й далi дiрявi та хто б за це мав вiдповiсти?
Про це газета “Експрес” запитує Василя Паливоду, заступника начальника вiддiлу житлового господарства Франкiвської райадмiнiстрацiї, та Олексiя Вєренцова, правозахисника.
— Хто визначає, де слiд вiдремонтувати покрiвлю i скiльки коштiв на це видiлити? В. Паливода: — Комунальнi пiдприємства мають навеснi та восени проводити огляд житлового фонду. Майстер i головний iнженер ЛКП оглядають стан будинкiв, якi обслуговує комунальне пiдприємство, зокрема й стан покрiвель. Iнформацiю про всi дефекти записують у спецiальний журнал. Крiм того, самi мешканцi повiдомляють працiвникiв ЛКП, райадмiнiстрацiї та мiськради про проблеми в будинку.
Якщо недолiки незначнi, працiвники жекiв самостiйно виправляють їх. Якщо ж на ремонт потрiбнi значнi затрати, то вже й працiвники райадмiнiстрацiї виходять оглядати об’єкт i вирiшують, чи звертатися в мiськраду, щоб у бюджетi заклали кошти на цей ремонт. Щороку ми готуємо такi бюджетнi запити, вказуючи приблизну суму витрат на реконструкцiю.
— Виходить, що на ремонт можна дуже довго чекати?
В. Паливода: — Насправдi, поки нададуть кошти з мiського бюджету на ремонт покрiвель, може пройти майже рiк. Адже бюджет затверджують на початку року. I лише тодi, коли ситуацiя з покрiвлею така, що не можна вiдкладати ремонт, використовуємо на реконструкцiю кошти з резервiв.
— Хто має вiдповiдати в тому разi, якщо через дiрявий дах залило квартиру?
О. Вєренцов: — Якщо дах протiкає i через це в помешкання затекла вода, то слiд подати заяву в ЛКП, аби прийшов представник комунального пiдприємства для складання акта-претензiї. Протягом трьох днiв iз часу надходження такої заяви має прийти представник жеку та разом iз власником помешкання скласти вiдповiдний акт. Та якщо з ЛКП нiхто не прийде, то мешканець може разом iз сусiдами пiдготувати такий акт-претензiю, де мiститиметься опис збиткiв, завданих через протiкання даху. Пiсля цього потрiбно також звернутися до спецiального експерта, який складе експертний висновок з оцiнкою збиткiв. I вже тодi можна писати позовну заяву до суду, щоб ЛКП вiдшкодувало збитки.
Другим вiдповiдачем можна вказати райадмiнiстрацiю. Адже жеки пiдпорядковуються їй i мають повiдомляти її про проблеми з протiканням дахiв. Та зазвичай вони цього не роблять.
До слова, 1 липня 2015 року набув чинностi Закон України вiд 14 травня 2015 року №417-VIII “Про особливостi здiйснення права власностi у багатоквартирному будинку”. Згiдно з цим законом, усi витрати на утримання будинку лягають на плечi власникiв квартир солiдарно. Тож невдовзi нiхто вже не зможе розраховувати на те, що з мiсцевого бюджету видiлятимуть кошти на ремонт будинкiв. I доведеться латати дахи власним коштом.
Богданна МАРТИНИК
