Львів накрив смог: чи становить це явище загрозу для городян

Частина міста на кілька днів стала невидимою

Найперше смог огорнув столицю, а тоді охопив усю Україну. Усе це накоїв антициклон “Бриджит”, пише газета “Експрес”.

“Смог формується за відповідних метеорологічних умов і при високому ступені забрудненості повітряного басейну. Зокрема, має бути безвітряна погода й інверсія температур (підвищення температури повітря у якомусь шарі атмосфери), — розповідає Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — У холодну пору при пануванні антициклональних циркуляційних процесів, зазвичай, спостерігається приземна інверсія (біля грунту — холодно, а вище — тепліше). Остання ускладнює вертикальну циркуляцію повітря. 

Тому у великих містах над земною поверхнею затримуються атмосферні викиди. Їх утримує шар теплого повітря. Так утворюється смог. У Львові, зокрема, у центрі міста є всі передумови для утворення смогу — значна кількість автотранспорту, щільність житла. За таких умов повітря застоюється”.

Фахівці кажуть, що смог дуже небезпечний для міст, розташованих в улоговинах, де повітря застоюється вже через сам рельєф. Щоправда, у нас ніхто не попереджає про загрозливий рівень формування смогу. Ця функція не покладена на жодну з держструктур. 

“Для Львова більш характерним є смог в осінній період, коли горять торфовища. А взимку він спостерігається тоді, коли у верхні шари атмосфери надходить більш тепле повітря, ніж є у нижніх шарах, — каже Павло Шубер. — Та антициклони, які надходили, охолоджували повітря у нижніх шарах. За умови інверсії взагалі не відбувається вертикальних рухів повітря. Такий застійний режим у Львівській улоговині (центральна і південно-східна частина міста) при інтенсивному русі транспорту та спалюванні мешканцями дров і вугілля, може затягуватися на кілька днів. І лише вітер змінює ситуацію”.

Богданна МАРТИНИК