Львів у кредитах: навіщо влада позичає гроші

Модернізація теплопостачання, покращення транспортної інфраструктури міста та е-квиток у громадському транспорті – ось неповний перелік того, що планують змінити, відремонтувати або ж оновити у нашому місті. Зміни позитивні, що тут сказати. Втім, радіти зарано, адже такі нововведення для міста Лева коштуватимуть занадто дорого.

Кредити – слово, яке може настрашити кожного українця в умовах, коли економіка країни летить у прірву, ціни зростають на очах а населення бідніє. Та схоже, що нашу владу це аж ніяк не лякає. У Європейського Банку Реконструкції та Розвитку та Європейського інвестиційного баку банку Львів напозичався кредитів на загальну суму близько 200 мільйонів євро. Сайт 032.ua вирішив проаналізувати навіщо влада бере на себе такі кредитні зобов’язання та чи зможе Львів витримати майбутні фінансові навантаження,адже гроші рано чи пізно треба буде віддавати. 

Які проекти реалізовуватимуть у Львові за кредитні кошти.

Звичайно, довіра від таких відомих фінансових установ, якою наразі може похизуватися Львів – це добре. Європейці нам довіряють і бачать потенціал у майбутньому. Добре це і для львів’ян: інфраструктура міста буде розвиватися, відповідно буде покращуватися життя й самих мешканців Львова.

Так, у 2016 році у Львові реалізували один із наймасштабніших проектів за часів незалежності – «трамвай на Сихів». Аби сихівчани могли користуватися послугами електричного транспорту, місцева влада позичила у ЄБРР 12 млн євро ( ще 4,9 млн грн – грант від фінансової установи).

Наступними роками у Львові планують і надалі покращувати інфраструктуру. Так, на реконструкцію доріг і трамвайних ліній місто хоче взяти 26 мільйонів євро (кредитором виступить також ЄБРР). Крім того, за кредитні кошти влада хоче провести модернізацію теплопостачання (20 млн євро кредитних коштів), оновити транспортну інфраструктуру ( і знову ж мова про кредит на суму 12 млн євро) і найголовніше – провести рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища і збудувати сміттєпереробний завод. Це потягне на 75 млн євро (звичайно ж кредитних мільйонів). Якщо до цього списку додати ще кредити на модернізацію водопостачання та каналізацію, реконструкцію очисних споруд та будівництва біогазової станції плюс електронний квиток  – у підсумку виходить, що культурна столиця Західної України напозичалася близько 200 млн євро. Вражає, правда?

Інвесторів не видно і не чутно.

Та виникає одразу кілька запитань: а чи цікавилась місцева влада можливістю залучити до реалізації таких проектів українських інвесторів, або ж просто почекати і реалізовувати проекти за бюджетні кошти впродовж наступних кількох років?

Так, за словами депутата міської ради Львова та члена комісії та планування бюджету ЛМР Валерія Веремчука, деякими львівськими проектами дійсно цікавилися потенційні інвестори.

«Мова йде про нещодавно підписану угоду про електронний квиток. Дуже потрібний проект, адже усі хочуть отримати якісні перевезення та вивести перевізників із тіні. Ще у 2012 році у нас проводили конкурс на відбір інвесторів, які б могли впровадити у Львові електронний квиток. На жаль, ця справа, попри всі одобрення, не зрушила із місця. І у підсумку ми погодилися на кредит» , – розповідає Веремчук.

Натомість, за словами начальника управління інвестицій та зовнішньоекономічної діяльності міськради Львова Ольги Сивак, не така то вже й проста справа – залучити інвесторів. Одна із головних перепон для цього – інвестиційний клімат України та корупція.

“Реалізовувати інфраструктурні проекти має держава або місто, тому запрошувати до реалізації інвесторів – неможливо. Інвестор – не благодійник. Якщо ж держава не дає кошти місту на реконструкцію доріг, теплових мереж, тоді це має робити місто. Нам бюджетних грошей не вистачає, тому ми змушені були шукати кредиторів. На жаль, для інвесторів такі проекти є нецікавими. До того ж, інвестиційний клімат в Україні є дуже несприятливим. Основні перепони – негативний імідж України, питання корупції. Інвестори дуже упереджені до нашої країни і 2016 рік був дуже негативним для нас у плані інвестицій”, – зауважує Сивак.

Кредити – справа вигідна.

В той час, коли Львів продовжує позичати гроші, влада в унісон запевняє, що брати кредити – вигідна справа. Мовляв, після реалізації задуманих проектів, місто Лева буде знаним серед іноземних інвесторів та кредиторів.

«По-перше, кредити надаються на дуже довгі терміни. Жоден український банк не дасть нам кредит на 15-20 років. По-друге, проценті ставки є набагато меншими ніж пропонують комерційні установи. Тому, якщо суми розтягнути на такі великі терміни, то місто може спокійно виплачувати кредити”, – зазначає Сивак і запевняє, що фінансові зобов’язання не нашкодять ані бюджету міста, ані кишеням самих львів’ян.

“Це не є одномоментна виплата. Такі кредити місто може спокійно виплачувати. Усі коефіцієнти міста перевіряються міністерством фінансів та кредиторами, і якщо би Львів мав негативні показники, ніхто би нам кредити грошей не дав”, – зауважує пані Ольга.

А що буде із бюджетом?

10 листопада 2016 року депутати міської ради прийняли бюджет Львова 2017  із рекордною сумою видатків – 5,4 млрд грн.

Як розповів у коментарі нашому виданню директор департаменту фінансової політики міськради Львова  Олег Іщук, кредитні зобов’язання одним чином на бюджет не вплинуть.

 «Кредити не є обтяжливими для нашого бюджету. Варто зазначити, що більшість кредитних зобов’язать мають наші комунальні підприємства, де місто виступає гарантом. Тому з бюджету ми їм відшкодовуємо. Проблема у тому, що із нинішніми тарифами комунальники не мають змоги виплачувати кредити, тому місто робить внески внески у їхні статутні фонди, з яких і сплачуються кредити», – зазначив Іщук.