Львів у минулому і тепер: театр-вар’єте на вулиці Курбаса. Раритетні фото
Медіа-хаб «Твоє місто» продовжує знайомити з тим, як виглядали визначні місця Львова колись і який вигляд вони мають зараз.
Джерело: photo-lviv.in.ua
Будинок за сучасною адресою вул. Л. Курбаса, 3 (колишня вул. Рейтана, 7) споруджений як театр-вар’єте у 1909 р. за переробленим проектом (1908 р.) Віденського бюро конструкцій. Архітектори – Зиґмунт Федорський та Станіслав Мацудзинський.
У цьому будинку Мельхіор Майблюм (Melchior Meiblum) у 1911 р. відкрив кінотеатр «Казіно де Парі». Ціни на квитки були відносно невисокими – від 2 до 5 корон в естрадних ложах та ложах 2-го поверху.
Проект театрального будинку «Казино де Парі»
Творець: Марек Мюнц
Видавець: Марек Мюнц, Львів
Дата: 1910-1914
Колекція: Ігор Котлобулатов
Джерело: photo-lviv.in.ua
На стенді на вул. Вірменській (1911–1918 рр.) була розміщена афіша «Казіно де Парі», де йшлося про демонстрацію оперети Йозефа Штрауса «Летюча миша». У 1911–1918 рр. у вар’єте діяв кінотеатр, можливо, йдеться про демонстрацію першої екранізації 1917 р. Ернста Любича – «Das Fidele Gefängnis».
2007 р.
Джерело: wikipedia.org. Автор: Водник. Ліцензія
Джерело: kurbas-theatre-lviv.virtual.ua
Верхні поверхи будинку займав готель «Бельведер». Кіносеанси відбувалися у невеликому овальному залі, другий поверх якого займали балкони з ложами. Інтер’єри театру були багато декоровані – стіни та стеля розписані художником Зигмунтом Бальком, скульптурний декор виконував скульптор Францішек Бернат, його ж авторству належать скульптури та маскарони, розташовані на фасаді будинку.
Автор: Andriy Vodychev
У 1916–1918 рр. власником кінотеатру був «Червоний хрест», і кінотеатр змінює свою назву на «Кінотеатр Червоного Хреста». Значна частина його прибутків віддавалася на допомогу солдатам і їхнім родинам.
Сцена театру-вар’єте «Казино де Парі»
Дата: 1910-1914
Колекція: Ігор Котлобулатов
Джерело: kurbas-theatre-lviv.virtual.ua
Після закінчення Першої світової війни у 1918 р. кінотеатр перестає діяти, адже припиняє свою діяльність львівське представництво віденської студії «Уранія», а також тому, що Мельхіор Майблюм покидає Львів.
Фасад Будинку народної творчості
Дата: 1970-1975
Колекція: Володимир Румянцев
Джерело: photo-lviv.in.ua
Після ІІ Світової війни, наприкінці 1940-х років/на початку 1950-х років в будинку функціонував Палац піонерів, а в залі відбувалися різноманітні заходи – концерти, огляди піонерської художньої самодіяльності. Вулиця Рейтана в 1950 р. отримала назву вул. Павліка Морозова як більш відповідну піонерській тематиці, а буйні розписи та скульптурний декор інтер’єрів було знищено.
Фасад Будинку народної творчості (тепер Академічний театр ім. Курбаса)
В цьому ж будинку міститься кав’ярня «Смачна плітка».
Дата: 1970-1975
Колекція: Володимир Румянцев
Джерело: afisha.lviv.ua
В 1956 р. Львівський міський палац піонерів перевели у відреставроване приміщення на вул. 1 Травня, 16 (тепер пр. Свободи), а у приміщенні, що звільнилося, розташувався Будинок народної творчості. Пізніше, у 1960 роках він отримав назву Обласного науково-методичного центру народної творчості і культурно-просвітницької роботи. Крім того, у будинку розташувалася Музично-театральна бібліотека. В цей час у залі також відбувалися концерти та обласні огляди народної творчості, а також репетиції численних танцювальних гуртків та колективів. Приблизно від 1990 р. в приміщенні розташувався Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса.
Інформацію про інші відомі місця у Львові можна переглянути на цій карті:
Інформація: lvivcenter.org
