Львівська Полтва може перестати смердіти

logo


Стоки будуть чистішими, а Полтва перестане смердіти. Очисні споруди у Львові реконструюють. Щоправда, «Львівводоканал» наразі робить це власним коштом та з допомогою міста. Якщо ж очисні споруди модернізувати повністю, на це знадобляться кошти, яких навіть у міському бюджеті просто немає. Тому крім сучасних технологій доведеться також шукати й дешеві кредити.

Оновлена конструкція одного з семи первинних відстійників – це експеримент львівського підприємства. Тому водоканалу він обійшовся по собівартості. Зате осаду зі стоків збиратиме принаймні удвічі більше за старе обладнання.

«Аналогів в Україні ця конструкція точно немає, за кордоном – здається також. У неї потрапляють каналізаційні стоки, де відбувається гравітаційне осідання речовин, утворення так званого мулу. Потім механічний скребок його згрібає і в насосну. А з насосної в цех мехобезводнення», – пояснив начальник очисних споруд ЛКП «Львівводоканал» Роман Галамага.

Далі стоки очищують в аеротенках – там до справи беруться мікроорганізми, тому це очищення називають біологічним. Чим більше кисню отримають мікроби – тим чистішою буде вода. Тому так важливо замінити зношені труби, які подають повітря. А також конструкції, що приймають стоки з відстійників.

«У цьому аеротенку зроблений капремонт, він вже на завершенні. Ми замінили всі аератори трубчасті, тому очищення стане кращим. Ну і Полтва, куди потрапляють наші стоки, теж буде чистішою», – переконаний начальник служби каналізації ЛКП «Львівводоканал» Володимир Васильченко.

Механічне очищення стоків модернізували ще в попередні роки – за грантові кошти від шведського уряду. Проте, здебільшого обладнання не оновлювали десятки років.

«В нас стоять нові пісколовки, в нас нова насосна станція перекачки. А от вже далі, коли іде сам процес біологічного очищення, він ще лишився на рівні вісімдесятих років минулого століття», – зазначив директор ЛКП «Львівводоканал» Валентин Вольський.

Тому водоканал й налагоджує міжнародну співпрацю, аби отримати новітні технології та дешеві кредити. Наразі ж очисні споруди реконструюють власним коштом і частково з міського бюджету.

Зараз в оновлення очисних споруд щороку вкладають по 7-8 млн грн. Проте, якщо у найближчі 3-5 років модернізувати їх повністю, мільйонні інвестиції знадобляться вже у європейській валюті.