Львівські реставратори завершують реконструкцію Музею Пінзеля

logo


Роботи, розпочаті у серпні 2016 року, схоже, добігають кінця. У музеї Пінзеля вже перекрили дах, оновили фасад та реставрували вітражі. Усе це обійшлося у 6 млн гривень, фінансували роботи виключно із міського бюджету. Однак воно того варте, кажуть у Львівській міській раді, адже Пінзель для Львова, це так само, як Моцарт для Відня.

Цього літа розпочалися роботи з реставрації п’яти великих і одного малого вітражів музею. Роботи виконує ПП «Володар-Маркет» на замовлення управління охорони історичного середовища ЛМР.

– Реставрація вітражів відбувається в рамках загальної реставрації зовнішнього вигляду костелу Кларисок – музею Пінзеля. Це один з етапів реставрації фасаду. Зараз фірма ПП «Володар-Маркет», яка виграла тендер, проводить реставраційні роботи фасадів і вітражів, які є зовнішньою частиною костелу. Робота складна і дуже тонка, – говорить начальник управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко. – Усі роботи йдуть до завершення, до кінця року плануємо все закінчити. Вже відкритий головний фасад, на бокових ще стоять риштування.

Керує реставраційними роботами Марія Шумська, реставратор ПП «Володар-Маркет». За її словами стан вітражів був критичний: рамки повигиналися через перепади температур, скло понищилося і потріскало. Тому під час реставрації усі вітражі демонтовували і розбирали на сегменти, очищали і укріплювали потріскане скло та укріплювали рамки.

– Однак на відреставрованому фасаді можна побачити плями. Вони утворюються через окиснення міді. Оскільки сама вежа не є рівною: доверху вона робиться завуженою і окиснена мідь капає і утворюються плями. Таке окиснення буде йти протягом трьох років і на стіні будуть утворюватися зелені плями. Дах криємо саме міддю, тому що вона тут була першочергово і ми відтворюємо автентичний вид, – розповіла Надія Мелета, директор ПП «Володар-Маркет».

Довідка. Костел Кларисок (музей Йогана Пінзеля) збудував у 1607 році під керівництвом о. Бернарда Авелідеса найвідоміший львівський архітектор Павло Римлянин. Костел був закритий після скасування ордену в 1782 році після здобуття Галичини австрійською владою. В монастирській забудові розташували спочатку монастир василіанок, потім – митницю, потім – фабрику тютюну. В 1899 році костел перебудували та відновлений коштом гміни м. Львова, після цього він був призначений для шкільної молоді. Перед І світовою війною його повернули віруючим, тут відбувалися служби Божі для гімназіальної молоді. В інтер’єрі знаходилися фрески роботи братів Строінських.

У радянський час в монастирських приміщеннях розташували поліграфічний технікум. Від 1996 року в приміщенні костелу розташуваний музей львівської сакральної барокової скульптури «Творчість Йогана Георга Пінзеля».