Львівський митець Олександр Опарій 30 років творить петриківським розписом

logo
26544_lvivskij_mitec_oleksandr_oparij_30_rokiv_.jpeg


Митець Олександр Опарій ніколи не був у Петриківці. Однак самотужки навчився їхнього розпису. Художник працює у Львівській академії мистецтв, на рідній кафедрі художнього текстилю, де й сам колись навчався. Вчить студентів, як працювати у батику, ткацтві, з вибійкою. Хоча 30 років присвятив себе петриківському розпису на яєчній темпері. Навіть пензлі для цього сам робить.

«З шерсті сільського котика. В себе вдома, в мами, на Сумщині. Щоправда, котик сусідський. Вистригаю з грудки його шерсть і роблю пензлик», – розповів Олександр Опарій.

Нещодавно, влітку, його петриківські квіти з’явилися й на телеекрані, у ролику «Битви міст». Як символ міста Дніпро, що боролося за право проводити Євробачення-2017.

Це студент Львівської академії, що сам з Петриківки, напередодні показав листівку з Олександровим розписом меру Дніпра і запостив її у Facebook. Так і підхопили цю ідею.

А ще митець переносить розписи й на порцеляну. Свого часу він закінчив й Миргородський художньо-промисловий коледж, працював на Городницькому фарфоровому заводі, тому добре вправляється й надполивними фарбами, які потребують випалу в печі.

«До прикладу, фарба «червоний пурпур» робиться із золота. Це одна з найдорожчих фарб, яка використовується при розписі порцеляни», – уточнив митець.

Одна з найвибагливіших, каже художник, – червоно-оранжева фарба, із селену. Покладеш тонкий шар – може вигоріти, а загрубо – ще й закипить. Та митець любить цей процес творення: з тугою згадує час, коли працювали заводи.

«Мав можливість взяти велику форму і великим пензлем розписати вазу чи велику таріль, яка має в діаметрі 50 см. Зараз, на жаль, я не можу собі цього дозволити», – поділився емоціями Олександр Опарій.

Не може дозволити, бо сам купує порцеляну, якій додає кольору. Та митця вже розгледіли: пропонують йому створити ілюстрації для дитячих розмальовок та календарів. Зараз його доробки – в Музеї українського народного мистецтва при Києво-Печерському заповіднику.

А поділитися?