MAINZ!: чому варто піти на виставу львівського театру у Запоріжжі

У Запоріжжі покажуть виставу львівського театру про період після Другої світової війни, засновану на унікальних історичних розвідках. 

8 та 9 квітня до Запоріжжя завітає львівський театр #склад2_0 із виставою “Майнц” (8 квітня 19:00 Запорізький обласний краєзнавчий музей) та широкою дискусією про сучасний театр, другу світову війну, жінок у ній та після її завершення (9 квітня 16:00, галерея сучасного мистецтва “Barannik”)

Перша вистава-саспенс театру «Склад 2’0». Події у постановці відбуваються у Західній Німеччині після перемоги над нацизмом у розгромленому містечку Майнц 1947 року. Ми бачимо як змінюється життя донедавна багато та заможного прошарку суспільства, після того, як їхню ідеологію та мораль знищують. У складний час деякі люди втрачають себе та людяність, намагаються вижити та зберегти власне Я. Не випадково жанром було обрано саме цей містичний та химерний «саспенс», майстер якого, Альфред Гічкок постійно наголошував, що саме цей вид кіноматографу найкраще допомагає зблизити глядача із протагоністом.

Саспенс – у сенсі Альфреда Гічкока — жанр кінематографу. Створення автором особливого стану хвилювання, тривоги, напруження, який, постійно наростає, робить глядача ніби живим учасником подій у стрічках.  Атмосфера саспенсу створюється поєднанням різних прийомів, зокрема, особливостями знімання (незвичні кути, ефект «підглядання»); музикою та звуками (нервовий, розірваний ритм, незвичні інструменти, шуми); антуражем кадру (незвичність оточення, підкреслення тривожних деталей), а також грою акторів і режисурою.

Протагоністами цієї вистави стало одразу ж кілька персонажів, які не лише стають ретранслятором епохи змін та падінь, але й показують, що навіть у часі війни люди залишаються людьми зі своїми прагненнями, бажаннями та мріями; хтось одружується, а хтось мріє про нову сукню або чай. І зі своїми невеликими бажаннями вони стають великим світом, що рухає все навколо, допоки не стикнуться із іншим світом, що претендує на такі ж права та визнання. 

“Після Другої світової війни світ стояв на таких втомлених слонах, що здавалося, легкий вітер – все знесе”

Єва Якубовська – режисер вистави «Майнц» від театру «Склад 2’0»

“Найголовніше це матеріал з яким ми працювали.

Щоб ви розуміли за цією півторагодинною виставою майже рік опрацьовувань історичних матеріалів, а це окрім свідчень та роботи з архівами, консультацій істориків різних періодів, також і активна робота була із книгами виданими у Німеччині та Україні щодо післявоєнного періоду, але саме у розрізі життя на Західній Німеччині.

Тобто, фактично, на сцені ми побачимо витримку, паралель можемо провести до хорошого червоного сухого вина, всього, що вдалося на збирати «зі світу по нитці», аби змалювати цей стан людей, які були по різні боки барикад, і раптом все у що вони вірили і з чим боролися змінює свої координати.

Тут ми побачимо і психологію тих, хто ховався від нацистів і боровся за нацизм, адже змалювати цей період було дуже складно. І тим паче після Другої світової війни світ стояв на таких втомлених слонах, що здавалося, легкий вітер – все знесе. Безумовно ще однієї з найвагоміших причин стає музика. Якось так історично для нашого колективу стає, що після кожного виступу, і де б це не було чи сцена Atlas Weekend, чи гастролі до Івано-Франківська, скажімо, всім завжди дуже запам’ятовується музика. І не випадково. Наш звукорежисер Дмитро Готь, як на мене, має унікальний смак і відчуття того, що можна і потрібно поєднати. Та цього разу ми побачимо не лише поєднання та суголосся. Для деяких елементів та моментів нам музику пишуть із консерваторії у Кошице (Словаччина), це ще одне дуже цікаве дослідження стилів та жанрів музики у поствоєнний період.

Одне її звучання вже викликає у мене мурахи, а якщо врахувати, що ми почуємо і спів зі сцени, то мені самій кортить опинитися у залі поруч із глядачем, який не знає, що буде далі, який перебуває тут та зараз.

На завершення свідомо залишила жанр, адже саспенс існує на периферії кількох жанрів, серед них атмосферність та химерність хорору, жахів та тяглості у динамічному ключі, яка притаманна саме цьому періоду, коли все відбувалося водночасі швидко і повільно, коли як тільки ти щось планував все кардинально змінювалося, а світ винищений та той, який руйнували і руйнувався, поступово викликав лише жах усвідомлення. Ми довго думали над жанром, який буде тут доречний, який найкраще розкриє те, що будуть говорити між текстом, і саме цей, чомусь не популярний жанр в Україні, найкраще існуватиме разом і з тим часом химерних 47-х”.

Війна глобальна та локальна, проблеми людини супроти буди всього світу, хто залишиться?! Одвічне протиставлення meine, кожному свого, допомогло із вибором місця дії, адже Mainz – це реальне місто у Німеччині.

Вхід за благодійними внесками від 50 грн