Мільйонні інвестиції на Львівщині як альтернатива виїзду на заробітки
У 20-тисячне місто Броди, що на Львівщині, прийшли інвестиції на мільйони євро – там відкрили завод на 1400 робочих місць. Як нові можливості вплинуть на життя маленького містечка – у репортажі DW.
“Єрусалим Австрії” – так колись називали місто Броди, що на Львівщині. У ХVIII-XIX столітті більшість мешканців були євреями, але після Другої світової війни їх залишились одиниці. Тут народилися видатний австрійський письменник Йозеф Рот, польський драматург Юзеф Коженьовський, мати психоаналітика Зигмунда Фрейда. Бували у місті французький письменник Оноре де Бальзак та російський новеліст Микола Лєсков.
За часів Австро-Угорщини місто було крайньою межею на кордоні з Росією. Саме під австрійським пануванням Броди стали центром розвитку комерції між Сходом і Заходом. Нині про колишні успіхи нагадують лише руїни замку, залишки оборонної синагоги і пречудові сецесійні будинки з обдертим декором. Колись тут розташовувались відомі ресторації та готелі – “Bristol”, “Grand”, “Europa”, де вирувало ділове життя. Нині це “Аптеки” та “Продукти” з пластиковими вікнами.
Місто торгівлі занепадає
Краєзнавці розповідають, що для підтримки торгівлі за Австро-Угорщини купці були позбавлені податків, але їх зобов’язували, проїжджаючи через місто, зупинятись на кілька днів і виставляти свій крам для продажу, що сприяло економічному розвиткові міста і міжнародній торгівлі.
Сьогодні, як і колись, місто рятує торгівля, адже великих підприємств з тисячами працівників в Бродах досі не було. Багато років Броди, як і весь район, вважали лідером із безробіття в області. Ситуація почала змінюватися на краще лише кілька років тому. Якщо ще в 2008 році тут було понад тисячу безробітних, то нині в Бродівському центрі зайнятості зареєстровано лише 400 незайнятих осіб. Однак міський голова Бродів Анатолій Белей пояснює цю статистику масовим виїздом бродівчан. “Багато мешканців виїжджає на заробітки, бо скільки б не платили, у тій же Польщі зарплати – більші. Але я вважаю, що це неправильно. Я хотів би, щоб люди повертались і залишались тут”, – каже мер.
Колишній готель “Бристоль” нагадує про старі часи, коли місто успішно жило з комерції
Таким шансом залишити українців удома є інвестиції у нові робочі місця. Мер Бродів наводить приклад відкриття підрозділу підприємства “Електроконтакт Україна”, яке є дочірньою компанією німецької компанії “Elektrokontakt GmbH”, що у власності французького концерну Nexans. Новий підрозділ, урочисто відкритий цього тижня, вже почав виготовляти електрокабелі для концерну BMW. В будівництво цього заводу інвестори вже вклали 10 мільйонів євро.
Розширення виробництва
Підрозділи цього підприємства вже кілька років працюють у Золочеві та Перемишлянах Львівської області. За словами директора бродівського підрозділу Юрія Дуди, їх роботу німецьке керівництво визнало якісною, тому вирішили далі розширювати виробництво в Україні. Перед Бродами розглядали і Дрогобицький район Львівської області, і Тернопільщину, однак Броди іноземному інвестору сподобались найбільше. “Ми вивчали і наявність персоналу, і конкуренцію. Враховували близькість до нашихінших підрозділів. І, зрештою, вирішили, що тут найкраще”, – пояснює Дуда.
“День відкритих дверей” на “Електроконтакт-Україна” у Бродах
Але цього разу “замахнулись” на цифри в кілька разів більші, створивши 1400 робочих місць. Для прикладу, в Золочівському підрозділі -лише 300. Юрій Дуда переконаний, що не прорахувались, бо потенціал робочої сили в районі є. Тому у планах навіть друга черга заводу. Це ще тисяча робочих місць. Але поки що набирають персонал на вже готові потужності.
У пошуках кадрів
Хоча поки що набрали лише 400 працівників, директор каже, що ситуація плинна і щодня цифра може змінюватись. Щоб залучити нових працівників поширюють у місті рекламні листівки, агітують серед навколишніх сіл та містечок та проводять екскурсії заводом. Упродовж дня люди приходять і поодинці, і групами. Комусь справді потрібна робота, а хтось приходить із цікавості. Для бродівчанина Володимира завод – це шанс залишитись в Україні, знайти себе тут. До того, в Україні пробував себе у різних сферах, навіть фотографом, поки не подався на заробітки до Фінляндії.”Тут на заводі – цікаво, гарні, гідні умови, але мене відлякує мала зарплата. Не знаю, як на неї жити. Я звик заробляти більше”, – каже він.
На заводі активно проводять співбесіди і охоче добирать новий персонал
Нині мінімальна зарплата на заводі – 4,5 тисячі гривень, але цілком реально заробити і 7 тисяч, кажуть на заводі. “Зарплата залежить від багатьох факторів: від кількості змін, від кількості виготовленої продукції, від розряду працівника. Але ми плануємо вийти на 8-14 тисяч гривень”, – обіцяє директор.
Ользі з-під Радивилова, яка прийшла на екскурсію заводом із сином, зарплата пасує, але мучить страх. Жінка давно не працювала, щойно з декрету. “А раптом я не справлюся? Тут роботу рахують на хвилини. Мене це лякає. А крім того, з мого села ще немає підвозки до заводу”, – каже вона. Менеджер із персоналу заводу Галина Бартиш каже, що це не рідкість. І проблема навіть не в транспорті – його на підприємстві вже організували з кількох місць району, хоча й охопити всі навколишні населені пункти непросто. “Люди півроку працюють десь у Польщі, а потім півроку живуть за ці гроші. Тому і не поспішають щось змінювати і шукати інше”, – каже вона. Це при тому, що праця на заводі не потребує особливих навиків – головне лише розрізняти кольори, щоб не плутати кабелі.
Вигоди для міста
Міська скарбниця Бродів вже отримала від “Електроконтакт Україна” понад мільйон гривень інвестиційного внеску. На що їх витратять мер міста поки не знає. Це вирішуватимуть спільно із депутатами. Але каже, що до реставрації будинків навряд чи дійде, а радше їх витратять на дороги, на які найбільше нарікають місцеві.
Будівля Педагогічного коледжу імені Шашкевича (колишній повітовий суд) більше нагадує казковий замок
Крім того, підприємство щороку за оренду землі сплачуватиме 270 тисяч гривень. “Це малі гроші, так, бюджет не дуже відчує. Але це добре для городян і шанс для майбутнього. Якщо місто об’єднають з навколишніми селами в територіальну громаду, тоді ми зможемо отримувати податок з фізичних осіб, а завод принесе великі надходження”, – підсумовує мер Бродів Анатолій Белей і сподівається, що відкриття заводу втримає багатьох від думок про заробітчанство.
Німецькі інвестори – за євроінтеграцію України
“Величезний прорив для української економіки”
Гендиректор “Клінгспор” в Україні Роланд Кашни вболіває за асоціацію України з ЄС та створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. “Україні, у якої дуже мало прямих іноземних інвестицій, цей крок, без сумніву, піде на користь, – запевнив Кашни. – І людям також. Для них з’явиться помітно більше робочих місць”. Натомість без угоди з ЄС Україна на багато десятиліть потрапить під російський вплив.
Німецькі інвестори – за євроінтеграцію України
“Клінгспор Україна”: з прицілом на зростання
Економіст Роланд Кашни був знайомий з Україною понад десять років, перш ніж очолити 2008 року українське виробництво абразивів німецького концерну Klingspor. За п’ять років кількість працівників на підприємстві у Великих Мостах, що на Львівщині, сягнула 300 осіб. Триває будівництво третього цеху. В планах – побудова ще п’яти цехів та cтворення подальших робочих місць.
Німецькі інвестори – за євроінтеграцію України
Конкуренція з ЄС – не причина відмовлятися від євроінтеграції
“Я підтримую євроінтеграцію України і особисто, і як генеральний директор, – запевняє керівник “Кнауф Гіпс Донбас” Олександр Бичков. – В першу чергу це європейські стандарти життя, вдосконалення правової системи”. За його словами, ймовірного посилення конкуренції після підписання угоди про асоціацію з ЄС компанія не боїться. “Навпаки, це дасть новий поштовх для розвитку підприємства”.
Німецькі інвестори – за євроінтеграцію України
“Кнауф Гіпс Донбас”: нове життя старого підприємства
Відомий німецький виробник будівельних матеріалів KNAUF, починаючи з 2001 року, інвестував у модернізацію та розбудову доти збиткового Деконського комбінату будівельних деталей у Соледарі, що на Донеччині, близько 212 мільйонів євро. Нині на підприємстві “Кнауф Гіпс Донбас”, що є одним з найбільших платників податків у регіоні, працюють 520 робітників.
Німецькі інвестори – за євроінтеграцію України
Закони довелося б виконувати всім
Керівник “Пікард Україна” Станіслав Діденко пов’язує асоціацію України з ЄС з вирішенням важливих митних питань та можливістю переходу на українську сировину, якість якої поліпшилася б у відповідності до стандартів ЄС. В умовах євроінтеграції, сподівається він, “Україна буде змушена виконувати закони, адже сьогодні держава їх дотримується, коли захоче, а підприємець змушений виконувати їх завжди”.
Німецькі інвестори – за євроінтеграцію України
“Пікард Україна”: німецька якість українського пошиву
“Дочка” німецького сімейного підприємства Picard розпочала свою роботу в Мукачеві на Закарпатті 2010 року. Всю необхідну сировину, за винятком деяких розчинників, підприємство з пошиву жіночих та чоловічих шкіряних сумок повністю імпортує з Німеччини, куди знову ж таки відправляють і всю виготовлену продукцію. Український внесок у “німецьку якість” – робота сотні українських розкрійників і швачок.
Німецькі інвестори – за євроінтеграцію України
Вищі стандарти життя як імпульс для економіки
Хоча “Хенкель Баутехнік (Україна)” виробляє будівельну продукцію лише для українського ринку, директор Володимир Соха вбачає у євроінтеграції України важливу перевагу: “Підвищиться рівень життя, люди будуть орієнтуватися на вищі стандарти. У цьому для нас більший потенціал, ніж відкриття нових ринків. Для нашого підприємства важливіші розвиток і модернізація всередині країни”.
Німецькі інвестори – за євроінтеграцію України
“Хенкель Баутехнік (Україна)”: 14 років успіху
Німецький концерн Henkel одним із перших прийшов на український ринок, заснувавши ще 1999 року у Вишгороді на Київщині перший з п’яти українських заводів – з виробництва будівельних сумішей Ceresit.
Німецькі інвестори – за євроінтеграцію України
Потрібно працювати далі
Директор дочірнього підприємства німецької фірми Forschner Антонін Беньовски не береться прогнозувати, якими будуть наслідки у разі асоціації України з Євросоюзом – позитивними чи негативними. Водночас чех впевнений, що це “однозначно вплине на підприємство”. Як і більшість фірм німецьких інвесторів, які вистояли навіть в кризу, “Форшнер Україна” будь-що і далі продовжуватиме виробництво.
Німецькі інвестори – за євроінтеграцію України
“Форшнер Україна”: робочі місця не лише для Сваляви
Виробництво кабельних джгутів для автомобілів та автобусів підприємство “Форшнер Україна” розпочало 2003 року на базі колишнього заводу “Електрон” у селі Неліпино поблизу Сваляви на Закарпатті. Окрім вигідного прикордонного розташування, німецьких інвесторів 10 років тому переконала ще й порівняно низька оплата ручної праці. У свою чергу, 1000 працівників раді взагалі мати роботу.
