Мисливці за приладами

logo
35732_mislivci_za_priladami.jpeg


Вітрова панель-жалюзі, система протипожежного захисту на базі домофона та прилад для раннього виявлення раку молочної залози – усі ці винаходи належать українським науковцям і найближчим часом їх уже застосовуватимуть у країні. За даними МОН, в Україні зараз близько 50 науковців, які працюють над унікальними винаходами або уже їх запатентували.

Одна з головних проблем українських винахідників: їхні напрацювання так і не реалізовують, патенти припадають пилом у десятках університетів країни. Аби зробити винаходи українських науковців привабливим для бізнесу, Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS) провела унікальну вправу «Симуляція переговорів з представниками бізнесу для комерціалізації наукової розробки». Науковці, що працюють над створенням інновацій, поговорили з представниками українського IT-бізнесу про те, як заробити на своїх інноваційних розробках.

ZAXID.NET поговорив з п’ятьма учасниками переговорів про їхні винаходи та майбутнє розробок в Україні.

Олександр Приймак: «Вітрову панель, яка вироблятиме енергію, можна кріпити на стіну між будинками»

Перший, хто зацікавився ідеєю та підтримав її, був дядько Олександра, який займається питанням безпеки атомних електростанцій

Олександр Приймак з Волині цікавиться вітровою енергетикою понад три роки і дійшов до висновку, що отримувати енергію з вітру можна не лише завдяки класичним вітрякам. У чоловіка з’явилася ідея розробити вітрову панель, яка виглядає як великі жалюзі. Винахід працює майже безшумно, без вібрацій та ультразвуку і не створює дискомфорт людям. Його можна кріпити на стіну, ставити між будинками чи посеред поля. Перший, хто зацікавився ідеєю та підтримав її, був дядько Олександра, який сам все життя займається питанням безпеки атомних електростанцій. Це й надихнуло Олександра Приймака рухатись далі.

«Особливість такої у панелі у тому, що вона дуже зручна, має прямокутну форму, яку легко десь поставити, на противагу, наприклад, круглій. Згідно з нашими розрахунками, які ми зараз перевіряємо, коефіцієнт перетворення вітру на енергію у панелі становить 50%. Натомість у найсучасніших вітряків 35-45%. Тобто панелі будуть ефективніші», – розповідає Олександр.

Зараз винахідник разом з командою закінчує розробку прототипу. Після перевірки усіх характеристик планують наступного року почати виробництво панелей. Ціна квадратного метра панелі на початку виробництва складатиме $1300-1500, але ціль винахідника – досягнути ціни $700.

«Розробка найперше буде цікава фермерським господарствам, навіть невеликим, і об’єктам, віддаленим від ліній електропередач. Панель можна буде встановлювати горизонтально і вертикально, все залежатиме від розрахунків отримання енергії вітру на місцевості», – зазначає Олександр.

Олександр Приймак також розповів, що працює над створенням прототипу свого винаходу на базі луцького ПП «Статор», яке, власне, займається виробництвом звичайних вітряків.

Ємельяненко Сергій: «Пожежний сенсор у домофоні реагуватиме на виникнення вогню і генеруватиме сигнал небезпеки»

Винахід скоротить час евакуації з будинку під час пожежі і значно зменшить кількість постраждалих

Ідея створити систему протипожежного захисту на базі домофона виникла у аспіранта Львівського університету безпеки життєдіяльності Сергія Ємельяненка під час захисту дисертації у 2014 році.

«Я досліджував пожежні ризики у будинках: особняках, віллах історичної частини міста і висотках. Сучасні багатоповерхівки майже завжди мають протипожежну систему, натомість невеликі будинки залишаються незахищеними. Статистика Європи та США свідчить, що завдяки протипожежному захисту смертність внаслідок пожеж там набагато нижча, аніж в Україні», – розповідає Ємельяненко.

За словами Сергія Ємельяненка, він думав, як інтегрувати невеликі будинки у протипожежну систему і вирішив поєднати її з роботою домофона, який є у більшості сучасних будинків.

Пожежний сенсор у домофоні реагуватиме на виникнення пожежі, передаватиме сигнал у інші квартири і у диспетчерські служби пожежної частини. 

Університет вже запатентував розробку та виготовив прототип домофона. Саму систему планують встановити на початку наступного року у гуртожитку Львівського університету безпеки життєдіяльності, аби перевірити її ефективність. Розробники обіцяють, що система буде коштувати дешевше, аніж пожежна сигналізація, але трохи дорожче, аніж звичайний домофон. Вартість винаходу обіцяють сказати наступного року.

Олександр Іващук: «Ми пропонуємо недорогий і ефективний метод виявлення раку молочної залози»

Винахід Олександра Іващука забезпечить ранню діагностику, яка може на 30% зменшити смертність від раку

Ідея створення скринінгу раку молочної залози виникла у проректора Буковинського державного медичного університету Олександра Іващука кілька років тому. Оскільки в Україні дуже мало обладнання для діагностики для раннього виявлення раку молочної залози, то лікар хотів запровадити технологію, яка б полегшила йому діагностику пацієнток.

«Ми з командою лікарів запропонували прилад, який вимірює тепловий потік молочної залози. Це нова технологія, яка передбачає, що ми розташовуємо спеціальні датчики на молочних залозах і вимірюємо теплові потоки. На базі цих вимірів ми можемо сказати, чи потрібно пацієнткам далі робити мамографію чи УЗД», – розповідає Олександр Іващук.

За словами лікаря, цей метод недорогий і ефективний, окрім того, для його застосування не потрібні додаткові знання, його можуть застосовувати медсестри. Аналогів такого прикладу у світі немає, прилад уже запатентували в Україні у 2015 році.

Лікарі виготовили експериментальний зразок приладу у Чернівцях, аби перевірити його ефективність. Після експерименту виготовили сам прилад, який має вісім датчиків і окремо розробили програмне забезпечення для аналізу отриманих даних.

За словами вченого, пристрій допоможе діагностувати захворювання на ранній стадії. За даними МОЗ в 2015 році в Україні померло 5874 жінки від раку молочної залози, загалом торік зареєстрували 13 642 випадки раку залози. Водночас, статистика ЄС свідчить, що завдяки програмі ранньої діагностики можна 30% зменшити смертність від цього захворювання.

Сергій Коновалов: «За допомогою мобільного додатку власники яхт зможуть навіть провітрювати судно»

Система Сергія Коновалова моніторитиме вологість повітря, температуру у салоні, навігацію, дистанційно можна ввімкнути кондиціонування 

Сергій Коновалов кілька років працює на кафедрі інноваційних технологій Одеського національного морського університету. Оскільки його робота пов’язана з кораблями, то Сергій вирішив запропонувати систему, яка б допомогла моніторити стан морських суден дистанційно.

«Система дистанційного моніторингу складатиметься з мобільного додатку та кількох датчиків. Цю систему можна буде пристосувати до інших машин, але для початку ми вирішили сфокусуватися на яхтах», – вважає Сергій Коновалов.

На думку Коновалова, власники яхт мають бути найбільш зацікавлені у такій системі, оскільки використовують їх не цілий рік, а короткий період часу і їм дуже важливо, щоб у цей період усе працювало ідеально.

Система моніторитиме вологість повітря, температуру у салоні, навігацію. Дистанційно також можна буде ввімкнути кондиціонування яхти.

Скільки точно коштуватиме такий додаток наразі невідомо, бо науковці доробляють технічну модель системи. На доопрацювання Сергій Коновалов планує витрати наступні три роки. За цей час хочуть встигнути провести низку експериментів та запатентувати виріб.

Андрій Собчук: «Мій винахід дозволятиме військовим отримувати дані з інших територій»

При ушкодженні одного елемента чи виходу з ладу якоїсь частини, система самоорганізується і вирішує проблему

Аспірант кафедри мережевих та інтернет-технологій Андрій Собчук у 2014 році закінчив «Київський політехнічний інститут» і паралельно факультет військової підготовки Військового інституту телекомунікацій, де отримав звання молодшого лейтенанта запасу ЗС України. Свій винахід він планував реалізувати на базі двох освіт і розробив інформаційну технологію, яка була б корисною зокрема у військовій сфері.

За словами Андрія, його розробка полягає у тому, що система датчиків, розташованих на певній території інформуватиме про стан території та вихід з ладу елементів на ній.

«Система працюватиме за допомогою низки датчиків, які оперативно передають інформацію та аналізують її. Винаходом тут, власне кажучи, є сам алгоритм», – розповідає Андрій Собчук.

На думку винахідника, набір спеціальних датчиків можна буде скидати навіть літаком, вони зможуть забезпечити сканування даних навколо та передаватимуть сигнал в єдину систему, яку можна буде аналізувати на комп’ютері. Комплекс датчиків також буде корисний у сільському господарстві, де можна буде аналізувати роботу та справність різних машин. Винахід зараз допрацьовують і найближчим часом запатентують.

А поділитися?