Місто-магніт для талановитих. Як у Львові втілюють ідеї креативного міста

logo
109686_misto_magnit_dlja_talanovitih_jak_u_lvovi.jpeg


У Львові хочуть заварити інноваційний бульйон та перетворити острівці креативних індустрій на архіпелаг, а згодом – на цілісний континент.

Місто щасливих людей з одним із найвищих показників валового внутрішнього продукту у світі, комфортне настільки, що сюди приїжджають працювати знаменитості, переїжджають офіси провідних компаній. Таким бачать Львів через 10-15 років. Про те, як ці мрії вже втілюють у життя, Tvoemisto.tv розпитало розробників стратегії.

Восени місто має отримати стратегію «Львів – креативне місто», над якою зараз разом працюють представники влади, бізнесу та експерти. Поки що сформульована тільки «Візія Прориву». Вона спирається на цінності довіри, чесності, взаємоповаги та взаємодії, переслідує мету гідного життя мешканців міста, їхній добробут, самореалізацію та суспільне благо через творення нових ідей і знань та їх впровадження.

Стратегічна сесія (фото: Facebook / Креативне місто Львів – Creative city Lviv) 

За цими абстрактними формулюваннями стоять конкретні дії. Вони вже почали втілюватися у вигляді урбаністичних, інвестиційних та інженерних проектів, що мають оновити образ міста та зробити його зручнішим та сучаснішим, більш відкритим для нових ідей.

Місто гідних

Львів має бути комфортним для мешканців і давати можливості реалізуватися. Тоді талановиті люди будуть приїжджати до міста і розвивати його, а не покидати. «З вересня відкривається пряме сполучення Львів – Лондон (ця цитата записана до відмови Ryanair працювати у Львові,  – авт). Склав ноутбук, дві з половиною години, і ти вже в Лондоні. Зараз головне – виграти конкуренцію за людину», – каже заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

Одним із проектів, покликаних це зробити, стане ІТ-парку між Чмоли, Стрийською і Козельницькою, який вже охрестили львівською Кремнієвою долиною. Його будівництво розпочнуть восени, за три роки вже мають з’явитися перші офісні корпуси, а за сім-десять років цілий квартал із готелем, торговим центром, фітнес-зоною, сквером та університетом.

«Цей проект – унікальний приклад синергії університетів та девелоперів, це лише початок креативного класу і креативної економіки. У місті, яке створить це креативне середовище, заварить інноваційний бульйон, будуть з’являтися надзвичайні компанії і стартапи, з’являться унікальні українські продукти – як софтові так і інші інновації», – каже виконавчий директор SoftServe, один із резидентів ІТ-парку Олег Денис.

Цей квартал є складовою стратегії креативного міста. Сквер в ІТ-кварталі може стати прикрасою району, місцем відпочинку та спілкування містян. У готелі запроектований великий конференц-центр, що має перспективи стати комунікаційним майданчиком для різних середовищ, а міждисциплінарну підготовку візьме на себе Український католицький університет. Цей виш матиме на території ІТ-парку новий кампус.

«Співпрацюючи з ІТ-компаніями, ми розуміємо, що успіх – це не тільки швидше, більше, активніше, а і також гарніше, шляхетніше, краще, – каже перший віце-ректор УКУ Тарас Добко. – Це має бути середовище не для самих айтішників, а середовище міждисциплінарне, в якому є багато спілкування. ІТ повинно спілкуватися з бізнесом, правом, філософією, мистецтвом, етикою. Там повинні бути програми, можливо, з біоетики, етики технологій, ІТ-право і багато іншого».

Екосистема креативних просторів

Львів уже давно став креативним містом, каже один з учасників робочої групи із розробки стратегії, ресторатор Марк Зархін. Він був одним з ідеологів-ініціаторів проекту. Зокрема, авторитетним інтелектуально-креативним хабом став УКУ. Віддавна місцями концентрації креативних людей є «Дзига», Музей ідей, такими просторами стають Fest! Republic, завод Рема, Фабрика повидла та Lem Station, місто має інкубатори підприємництва Startup Depot та iHub Lviv.

«Люди мають у планах створити ще щонайменше 5-7 креативних хабів. Вже ходять інвестори та люди з ідеями по Львову… Але зараз є острівки, стратегія може перетворити їх на архіпелаги, а потім ціле місто має стати таким креативним хабом», – каже Марк Зархін.

Андрій Москаленко підтверджує: «Ми очікуємо, що в нас буде 7 великих об’єктів у місті, які сформують повну, замкнену, тобто пов’язану між собою екосистему. Наприклад, мій знайомий пішов працювати в сферу ІТ, яку він страшенно не любить, але отримує серйозні гроші: 4-5 тисяч доларів на місяць. Він каже, що попрацює кілька років і перейде в культуру. І от для чого ця екосистема, щоби він, попрацювавши в ІТ-парку, міг перейти в Фабрику повидла і там реалізовуватися, а ми як місто не втратимо цю людину».

Крім циркуляції подій, зв’язок між цими просторами має забезпечити громадський транспорт. У Львові розглядають можливість цілої транспортної революції, початок якій уже закладено в проекті ІТ-кварталу. Між Луганською та Стрийською запроектований транспортний хаб.

«Тут є унікальні можливості, щоби розширити червоні лінії та збудувати S-бан – міську електричку. Ця міська електричка перетинає Стрийську, Кульпарківську, всі магістральні вулиці, які сходяться в центр, – каже головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. – Ідея проста: всі машини лишаються в районі залізниці, люди можуть пересісти в транспортний хаб, а там до вокзалу – 25 хвилин, з вокзалу до Підзамча ще 25 хвилин. І цього на мільйонне місто в принципі було би достатньо».

Він наводить приклад Відня, де у 90-х роках 80% населення пересувалися на машинах, зараз – вдвічі менше, а стратегія розвитку міста орієнтована знизити цей показник до 18%. «Я в перспективі вірю, що львів’яни зрозуміють, як це зрозуміли Відень, Мюнхен та інші розвинені міста Європи, що машини треба лишати за межами історичного ареалу міста. Там має бути лише громадський транспорт, велосипеди і пішоходи», – каже Юліан Чаплінський. Проект міської електрички, залежно від політичної волі та технічних рішень, можуть почати втілювати за три – десять років, оцінює головний архітектор.  

Ще один спосіб зв’язати осередки креативного життя – побудувати канатну дорогу. Вона має з’єднати Підзамче і Високий замок, відтак з «Рогатки» до центру міста можна буде дістатися за 10 хвилин. На Підзамче також очікують притоку туристів завдяки реконструкції Фабрики повидла, створенню там локальної площі Ринок та будівництву унікального акведуку, що поки що існує лише у вигляді проекту студентки-архітекторки.

Хто за це платить?

«Потрібні невеликі в світових масштабах гроші. Місцевий бізнес і так уже це робить, – каже один із учасників розробки стратегії, маркетолог Всеволод Поліщук. – Важливу роль має відіграти влада: створити умови бізнесу, щоби все відбувалося планово, спільно і локалізовано. Тому я думаю, що дуже багато локальних інвестицій могли би бути набагато більш ефективними, якби місто дало простір, де би це створювалося. Бюджетні гроші тут потрібні тільки на роботу фахівців, які допоможуть осучаснити генплан, наприклад». Він підтримує ідею, що у місті має існувати великий, спільний креативний квартал. Тоді креативний клас буде концентрованим, помітним і впливатиме на зміни у місті.   

Зараз міська влада сприяє креативним просторам промоцією серед інвесторів, мінімізує бюрократичні тягарі. «Все, що залежить від містобудівної документації, від міста, ми максимально пришвидшуємо», – каже начальниця управління інвестицій ЛМР Ольга Сивак. Також чиновники під час зустрічей з інвесторами промотують проекти і готові надавати гарантії в разі підтримки від ЄБРР чи Європейського інвестиційного банку. Наприклад, будівництво ІТ-парку оцінюють в 95 млн євро лише на першу чергу, і ведуть переговори з цими банками для залучення кредитів.

«Це приватний проект, інвестор самостійно веде переговори. Але він нам повідомляє, якщо має якісь зустрічі, так само і ми під час зустрічей промотуємо цей проект. Наступним кроком банків буде звернення до міста», – каже Ольга Сивак і чиновники готові засвідчити свою підтримку.  

Нові горизонти

Велика концентрація творчих людей і сприятливий податковий клімат – це те, що приводить до креативних міст провідні компанії. Львову в цьому напрямку теж уже вдалося зробити немало: сектор ІТ дає місту податки, а завдяки розвитку туризму удвічі-втричі зросло число робочих місць у цій галузі, каже директор комунальної установи «Інститут міста» Олександр Кобзарев.

Крім ІТ та туризму, він вважає перспективними для Львова освіту та поліграфію, а також формування класу менеджерів культури, аби мистецтво не обмежувалося лише унікальними творами та недосяжними висотами, а й ставало ближчим та комерційно успішним. Так, наприклад, опитування «Інституту міста» засвідчили, що молоді та іноземцям у львівських музеях бракує затишної кав’ярні, де можна було би обмінятися враженнями, крамниць з оригінальними супутніми товарами та якісними сувенірами.  

Перед написанням стратегії креативного міста «Інститут міста» планує провести дослідження, аби з’ясувати, що відштовхує від Львова потенційних візитерів. Аби провести дослідження, аналітики шукають донорів або спонсорів. Олександр Кобзарев неохоче говорить про гроші, але все ж зазначає: «В тому масштабі, який ми запланували першочергово, потрібні від 750 тисяч до мільйона гривень». І пояснює, чому це важливо: «Ми хочемо базувати нашу стратегію не на припущеннях. Ми маємо багато інформації, чому приїжджає до Львова той, хто приїжджає, але ми би хотіли знати, чому не приїжджає той, хто не приїжджає. Коли ми говоримо про креативне місто, то місто має стати магнітом для креативних людей. Наприклад, якби Джоан Роулінг приїхала попрацювати тут рік, ми би мали цілу мекку прихильників». Втім, стратегія має на меті не лише заманювати уже відомих людей, а й сприяти появі своїх  «роулінг» та «цукербергів», які добре зарекомендують Львів на весь світ.

Зоя Красовська

А поділитися?