Місто, недружнє до водіїв. Чому у Львові їздять не за правилами, а як вийде

logo
112610_misto_nedruzhne_do_vodijiv_chomu_u_lvovi_.png


Автоспортсмен Тарас Рега та його колеги зі Школи водійської майстерності називають найбільші проблеми львівських автомобілістів і радять, як їх розв’язати.

Будучи призером Чемпіонату України з авторалі та автоспортсменом, Тарас Рега розробив багаторівневу систему навчання – від початкового до рівня професіонала – та заснував Школу водійської майстерності REGA. Тут здебільшого навчають львів’ян, які вже мають права, але хочуть керувати автомобілем упевненіше.

Рік тому інструктори автошколи вже називали найбільш незручні ділянки на дорогах Львова. Tvoemisto.tv дізнавалося, чи щось змінилося за цей час, які проблеми лишилися невирішеними та як зробити Львів більш дружнім і для автомобілістів.

Тарас Рега

Якщо оцінювати за шкалою від 1 до 10, то наскільки Львів є зручним для водіїв?

Тарас Рега: Якщо взяти, наприклад, Краків за основу як 10, тоді Львів матиме 6 або 7. Причина – в невпорядкованості: як у державі загалом, так і в дорогах, розмітці, правилах. Львів потрібно зробити безпечнішим для водіїв і пішоходів. Почати варто з освітлення вулиць. Ще одна проблема – відсутність парковок, які б давали можливість зробити дороги ширшими. Окрім того, сама система регулювання дорожнього руху мала би бути кращою. Наприклад, якщо повертати з вулиці Стрийської направо на Володимира Великого, там має горіти зелена стрілка. Деколи вона не горить, що стає причиною утворення великого затору. Там доречно було би поставити не лампочку, а звичайний вказівник із зеленою стрілкою. Подібних місць у місті чимало.

Які головні проблеми і місця, які роблять Львів незручним?

Олег Пилат, тренер-інструктор Школи: Одна із проблем – загороджені листям знаки і світлофори. Ситуація погіршилася від минулого року. Зараз чи не в кожному районі є постійно «приховані» світлофори і знаки. Ще, буває, встановлюють знак «Пішохідний перехід» на такій висоті, що він загороджує світлофор.

Олександр Сагайдак, старший тренер-інструктор Школи: Гілки зрізають, але це треба робити частіше. Найпроблемніша ситуація на вулиці Науковій – світлофори біля магазину «1001 дрібниця» та біля «Сільпо». Також на виїзді на Городоцьку із вулиці Ярослава Мудрого. Необхідно оновлювати і дорожню розмітку. Наприклад, на перехресті вулиць Липинського і Промислової цього року була гарна нова розмітка. Але вона швидко стерлася і люди знову їздять, як забажають. Варто було б на таких небезпечних перехрестях відновлювати її частіше.

Тарас Рега: Ще одне складне перехрестя – на перетині вулиць Сахарова – Коперника – Нечуя-Левицького – Вітовського – Героїв Майдану. От ми вчимо людину їздити і кажемо: «Правила говорять одне, але тут хтось лізе справа, хтось лізе зліва і виникає хаос». Людина, яка не має досвіду водіння, у шоці від таких місць. Їх варто врегулювати, щоб машини їхали за правилами, а не так, що перший – той, хто нахабніший чи хто на крутішій машині. Дуже сподіваюсь, що облаштування там кільця покращить ситуацію. Невдалим є і рішення зробити меншу кількість смуг на вулиці Городоцькій на виїзді з міста. Раніше в обидва боки було по три ряди. Пізніше зробили клумбу посередині і лишили тільки по два. Тепер можна милуватися клумбою, але стояти в заторі.

Олег Пилат: Нещодавно прийняли закон, що кільце – головне. От у Львові є маловідоме кільце під Скнилівським мостом на Городоцькій. Там завжди стояв знак «Круговий рух». Згідно з новим законом, він би мав бути головним. Аде далі там є знаки «Поступитися дорогою» при виїзді з кільця. Тому можуть виникнути небезпечні ситуації. Так само і на проспекті Шевченка: півкільця головного, знак показує їхати по проспекту до пам’ятника Грушевському, а інша частина кільця не головна. Тобто виходить, що знаки суперечать чинному законодавству. То на що водієві звертати увагу: на знаки чи на закон?

А чи доцільно запроваджувати схему Roundabout на всіх кільцях Львова?

Олег Пилат: Схема руху Roundabout, яку запровадили на проспекті Чорновола, – вдале рішення. Пізніше таку ж схему мали би втілити на двох інших кільцях: Володимира Великого – Княгині Ольги та на Володимира Великого – Кульпарківська – Виговського. На першому намалювали розмітку, не встановивши знаків. На другому не зробили нічого. Система Roundabout чітко встановлює, хто куди має їхати, зменшує аварійність. Насправді перемалювати розмітку на будь-якому кільці не є дорого, але у Львові чомусь цього не роблять.

Олег Пилат

Чи насправді проблема з паркуванням у центрі є такою критичною? Як її вирішити?

Тарас Рега: Проблема є не лише в центрі, а й за його межами. Особливо біля лікарень, шкіл та інших місць, де завжди є скупчення машин. Можливо, ситуацію покращить поява нових підземних чи наземних парковок. Також можна обмежити кількість машин, яким дозволено в’їжджати в центральну частину міста.

Олег Пилат: Я вже років п’ять залишаю авто на вулиці Хмельницького неподалік ринку «Добробут», звідки 5-10 хвилин іду до центру пішки. Поки що там проблем із паркуванням нема, але якщо всіх вигнати з центру, то будуть.

Тарас Рега: Окрема тема – культура паркування водіїв. Дехто може паркуватися уздовж бордюру, а дехто – косо чи частково наїхавши на бордюр, економлячи простір. Треба такі ділянки упорядковувати, малювати розмітку та робити там платне паркування.

Водії у Львові часто нарікають на пішоходів, які переходять дорогу не там, де можна, а де зручно. Є така проблема? Що могло би привчити пішоходів бути більш відповідальними?

Тарас Рега: Ті люди, які переходять дорогу, пізніше самі сідають за кермо. Тож тут є певний взаємозв’язок: поки їдуть на авто – кажуть, що пішоходи погані, коли перебігають дорогу – нарікають на водіїв. Має бути краща роз’яснювальна робота від влади, поліції, громадських організацій. Наприклад, якби я перебігав дорогу у неправильному місці і мене сфотографували в цей час, а потім повісили на якусь «дошку ганьби», то наступного разу я би задумався. Початком, звісно, має бути штраф. Потрібен час, щоб виробити у людей рефлекс, що так чинити неправильно.

Олег Пилат: Поліція періодично проводить показове штрафування, але цього недостатньо. Патрульні мають робити це систематично. Хай та 51 гривня штрафу – це, швидше, сором, а не втрата, але це мотивує більше так не робити.

Тарас Рега: Наявність камер відеоспостереження по місту та можливість кожному отримати відео (навіть якщо платно) вирішили б чимало спірних ситуацій. Таких камер небагато, але у Львові вони є. Але я жодного разу не чув, щоб хтось із нашого оточення сказав: «От завдяки відеозапису з цієї камери я довів свою правоту і виграв суд».

Як щодо велосипедистів? Які поради чи зауваження хотіли би їм дати львівські водії?

Тарас Рега: На моє переконання, щоб їздити велосипедом по дорогах загального користування, треба мати категорію А або А1. Велосипедисти завжди кажуть, що погані – водії. І навпаки. Але, якщо розібратися, велосипедисти порушують часто. Наприклад, їдуть на червоне світло.

Олег Пилат: Також велосипедисти не знають, що їм заборонено їздити по кільцях. Вони мають переводити велосипед по «зебрі» на дорогах, де більше трьох смуг. Вони не можуть, до прикладу, повертати наліво з вулиці Стрийської на Наукову, але роблять це. Минулого року мене з дитиною ледь не збив велосипедист на «зебрі». Я зупинив його руками і сказав, що треба переводити через перехід, а не проїжджати. Він дивився на мене, певно, з думкою: «Що ти від мене хочеш? Я завжди так роблю». Крім того, не всі знають, що якщо велодоріжка перетинає дорогу за межами перехрестя, то саме велосипедист має зупинитися і пропустити автомобіль. У Львові ж велосипедисти переконані: якщо є велодоріжка – то всі мають пропускати їх.

А чи справді водії на «польських бляхах» частіше порушують, чи це лише стереотип?

Тарас Рега: Вважаю, що це правда. Такі люди перетинають кордон раз на п’ять днів. За моїми спостереженням, це переважно молоді хлопці, які живуть неподалік кордону. Часто таке авто не має страховки, ніхто навіть не знає, що машина зараз в Україні. Тож у випадку ДТП набагато простіше залишити її, втекти і казати всім, що вона не твоя. Для того, щоб знайти такого водія, треба давати запит у Польщу, шукати власника, питати, кому він давав автомобіль. Не пригадую випадків, щоб це завершилося успішно. 

Олег Пилат: Мене якось підвозив водій на польських номерах. Він порушив там, де запросто міг цього не робити. На запитання, навіщо так вчинив, відповів: «Та ніхто ж не знайде». Тобто є відчуття безкарності.

Ви згадали про «непідстрижені» дерева, які затуляють листям дорожні знаки. У якому районі ситуація найгірша? Як радите її вирішувати?

Олег Пилат: Було би доречно, аби це моніторили комунальні служби, які й так прибирають територію. Так само і патрульні, які мають дбати про безпеку руху.

Тарас Рега: Обрізати листя треба по факту, а не планово раз на півроку. За цим мають стежити і самі водії. Скажімо, якби був якийсь онлайн-ресурс для водіїв, куди кожен зміг би додавати важливу інформацію. Наприклад, бачу світлофор, загороджений листям. Фотографую, додаю на сайт. Двісті людей підтримують і, як наслідок, змушують владу це змінити. 

Олександр Сагайдак: Судячи з того, якою активною є спільнота «Варта1» (хоча це трохи інше), то думаю, що у Львові є чимало водіїв, готові це робити. От ви бачите вже трьох таких.

Олег Пилат: «Гаряча» лінія – це теж добре. Але такий сайт міг би залучити та об’єднати набагато більше людей. І тут вже комунікація не одностороння, як по телефону.

Олександр Сагайдак

Песимісти говорили, що після заміни ДАІ на патрульну поліцію всі будуть їздити, як заманеться. Чи відчули ви зміни? Чи побільшало порушень через безкарність?

Олег Пилат: І зараз кажуть, що з приходом нової поліції всі стали більше порушувати. Насправді, просто стали більше говорити про це. Раніше порушення залагоджувалося швидко, ніхто й не знав. Недолік поліції – вони увесь час їздять із мигалками. Ні, вони не повинні ховатися в кущах, але мають відпрацьовувати ті ділянки, де є багато порушень. Минулого літа упродовж місяця таке відпрацювання було на об’їзній дорозі, де люди їхали прямо смугою, якою можна рухатися тільки направо. Поштрафували. Це дало результат на певний час. А потім знову почали порушувати.

Тарас Рега: До приходу поліції водії вже мали певні звички. Потім зачаїлися, перечекали… і почали робити так само. Зараз я чую, що більше водіїв дозволяють собі вживати спиртні напої. Вони переконані, що якщо будуть їхати акуратно, то їх ніхто не зупинить. Поліція має частіше перевіряти, у якому стані людина за кермом. От мене, наприклад, поліція за весь час зупиняла лише раз: сказали, що не горить задня лампочка. Я подякував і поїхав далі.

Олег Пилат: А раніше ДАІ зупиняло щонайменше раз на три місяці.

Тарас Рега: Водночас, водії цим користуються і думають: «Вип’ю собі пива, бо гарна компанія. І поїду обережно додому. Ніхто мене не спинить». Розміри штрафів мотивують, але було би добре, якби правила розповсюджувалися на всіх, щоб і звичайні люди могли відстоювати свої права. У цьому, до речі, також могли б допомогти доступні відеозаписи із камер спостережень, про які я вже згадував.

А наскільки змінилась ситуація з отриманням прав водія після Майдану? Корупції поменшало?

Тарас Рега: Ми здебільшого навчаємо людей, які вже мають водійські права, але хочуть вдосконалити свою майстерність. За нашими спостереженнями, усі люди, які вміють їздити,  здають. Деякі не з першого разу, але здають. Ті, які їздити не вміють, шукають інші шляхи.

Олег Пилат: Щоб здати теорію, є безкінечна кількість спроб. Але її зазвичай здають із першого разу. Після цього маєш три місяці і три спроби на здачу водійських навиків. Часу достатньо. Хто справді хоче і старається, той здає.

Від 1-го липня на водійські права здають вже за новими білетами. Що саме змінилося?

Олег Пилат: Щоб здати теорію, у сервісному центрі МВС треба скласти іспит із 20 питань за 20 хвилин. Один мій учень нещодавно здавав уже за новими білетами. Розповів, що інтерфейс у сервісному центрі кращий, аніж на сайті, де можна пройти пробне тестування. За моїми спостереженнями, спростили і структуру самих запитань: вони стали чіткіші і зрозуміліші. От, наприклад, тепер запитання звучить так: «На якому із місць синьому автомобілю дозволено виконати зупинку?». І додається картинка, яку можна збільшити, роздивитися. Раніше ж: «У якому з вище перелічених не дозволено…» і так далі. Поки ти дочитаєш питання, то вже забуваєш, із чого воно починалося.

Олександр Сагайдак: Я помітив, що з’явилися і нові питання. Наприклад, із технічного водіння.

Тарас Рега: Насправді, питання про справність двигуна у білетах – недоречне. От, уявімо, я купив нову машину з гарантією. Якщо станеться аварія, то я телефонуватиму, щоб приїхали і відремонтували. Знання про справність двигуна могли б знадобитися, наприклад, далекобійникам, які їздять на великі дистанції. Але для категорії А чи В цього не потрібно. Питання про запасне колесо або як його замінити були доречнішими. Або ж про те, як поставити автомобіль, щоб він не покотився, чи як діяти та куди зателефонувати, якщо машина зламалася.

Що б ви змінили в самій процедурі отримання водійських прав в Україні?

Тарас Рега: Було би добре бачити роз’яснення щодо помилок, яких ти припустився. Також, коли ти вперше в сервісному центрі МВС (колишній МРЕВ), то складно зорієнтуватися. Хтось фотографується, хтось подає у віконечко документи… І людина, яка прийшла здавати, губиться в цьому хаосі, нервує, їй потім складно сісти за кермо і вдало здати водіння.

Які головні вміння треба «прокачувати» водію-початківцю, щоб їздити Львовом?

Тарас Рега: Щонайперше, добре орієнтуватися у правилах дорожнього руху. Знадобиться знання вулиць і доріг міста. У нас часто буває, що є правила, але на конкретній вулиці так склалося історично, що люди їздять інакше. Наприклад, на вулиці Тролейбусній на виїзді на Володимира Великого колись була одна смуга. А всі завжди їздили у два ряди. Так було упродовж кількох років. Потім зробили розмітку: одні їдуть направо, другі – наліво. Водії самі показали своїм прикладом, як буде зручніше і краще. Тож подібні місця у Львові варто відстежувати і підлаштовуватися під те, як зручніше людям. Також у Львові корисно планувати маршрут заздалегідь. Наприклад, хтось їде з дому – на роботу, потім в садочок і знову додому. Знання маршруту заощаджує час. Окрім того, треба пам’ятати, що їхати повільно – не завжди добре. Ти можеш стати причиною затору, а всі водії позаду бажатимуть тобі «щастя і добра».

Чи варто людині, яка живе у місті й дотепер пересувалась громадським транспортом, купувати машину?

Тарас Рега: Це питання дуже індивідуальне. Автомобіль додає свободи пересування, втілює багато потреб і бажань. Однак, можна мати машину, але в центр їздити на громадському транспорті чи велосипеді. Але вже для подорожі за місто із сім’єю краще таки мати авто.

Львів обрав для себе стратегію сталого розвитку, згідно з якою пріоритетом є пішоходи і велосипедисти. Приватні автівки – унизу таблиці. Чи це правильне рішення?

Тарас Рега: Чим буде більше велосипедистів, тим буде менше автомобілістів. Думка гарна, але для цього треба куди якіснішу велоінфраструктуру, аніж є зараз.

Олег Пилат: Але за автомобілістів трохи прикро, звісно.

Фото: photo.2d.lviv.uа та з мережі Facebook

Юлія Сабадишина

А поділитися?