Музиканти Роксолана та Єгор Грушини про нову програму «Together»

logo
148754_muzikanti_roksolana_ta_egor_grushini_pro_.jpeg


15 листопада в рамках туру з концертною програмою Together відбудеться концерт українського композитора та піаніста Єгора Грушина в дуеті із Роксоланою Грушиною (віолончель) у Львівській філармонії.

За шість років творчості Єгор Грушин дав понад 300 концертів, презентував світу 4 альбоми, одну збірку фортепіанних творів, видану відомим шведським лейблом, та став автором саундтреків до 6-ти вітчизняних фільмів (зокрема, до «Живої» Тараса Химича).

ZAXID.NET попросив Єгора та Роксолану Грушиних розповісти про нову програму, про концерти в різних куточках України та про те, що таке творчість удвох.

«В такому складі підтримка одне одного є найбільш відчутною»

Розкажіть, будь ласка, трохи докладніше про програму Together. З чого вона складається, що в ній особливого саме для вас.

Роксолана Грушина: Ідея програми Together неодноразово у нас з’являлась протягом останнього року. Доволі часто самі слухачі звертались до нас, особливо в період концертів Solo Piano, що дуже би хотіли прийти на концерт, де ми би виступали дуетом. Назву програмі ми дали дуже швидко і без вагань. У нас вже була спільна композиція з одноіменною назвою, яка найбільше характеризувала наш дует і найбільше подобалась як нам обом так і нашим слухачам.

Окрім цього, назва «Together», в перекладі з англійської, означає «разом». Ми адаптовували цю програму разом для цього складу і виконуємо її разом на одній сцені. А також, окрім творчого тандему, ми є подружжям і тому в усіх сенсах назва «разом» цій програмі дуже личить.

Вся програма є авторською. До неї увійшли треки з попередніх альбомів (загалом їх є 4 і одна збірка), деякі наші саундтреки до фільмів, адаптовані для складу рояль та віолончель, а також декілька нових творів, які увійдуть до нового альбому. Він вийде уже в 2018 році.

Програма є особливою для нас, адже в такому складі підтримка одне одного є найбільш відчутною. Нам подобається жити і творити разом, а також ділитись результатом з людьми, яким подобається наша творчість.

«Рояль уособлює мудрість, виваженість, раціональність»

У вас є досвід роботи в гурті, соло та дуетом. Яка форма найкраще розкриває вашу музику і чому?

Єгор Грушин: Кожна програма має свою особливість. І сольна програма, і дует, і коли я виступаю з оркестром розкривають мою музику зовсім по-різному. Кожна програма актуальна для мене в певні періоди життя. Одна й та сама композиція в різних адаптаціях може звучати зовсім інакше і здебільшого несе в собі вже інші емоції.

В анонсі йдеться про програму: «протиставлення жіночого і чоловічого, емоційного і виваженого, гармонійного та мелодійного». Хто за що «відповідає» у вашому дуеті?

Р.Г.: Жінка та чоловік самі по собі відрізняються між собою не лише фізично, а й емоційно. Водночас кожен з нас є наче пазлом, коли нас скласти разом, виходить якась довершена картина.

Як в особистому, так і в творчому житті ми доповнюємо одне одного і те, чого не вистачає комусь одному – компенсує інший.

Кажуть, що рояль – король серед інструментів. Король уособлює мудрість, виваженість, раціональність. Єгор є більш стриманим в порівнянні зі мною, тому за стриманість та раціональність «відповідає» він. Віолончель ж натомість є більш емоційним інструментом, жіночним, повітряним. Сама її форма нагадує жінку. Якщо ж говорити про гармонійність та мелодійність, то тут теж все просто.

Єгор дуже вдало підбирає гармонії, оперує ними, жонглює. У нашому дуеті гармонія є канвою, на якій все тримається і будується мелодія, в цій програмі – це моя партія. Здебільшого свої партії пишу я сама. Віолончель наче створена, щоб грати на ній красиві мелодії. Отож мелодійність – моя сильна сторона.

А загалом є багато нюансів, де ми проявляємо своє партнерство, розподіляємо обов’язки, ідемо на компроміси.

«Віолончель є емоційним інструментом, жіночним, повітряним»

Що дає вам робота в кіно?

Є.Г.: Робота в кіно дає величезний досвід. Написання музики для фільмів дуже відрізняється від звичайного процесу створення композицій. Коли ти пишеш музику для своїх альбомів, то ти пишеш те, що вже є внутрішньо в тобі, йде з середини тебе, без жодних обмежень. Іноді ти навіть не одразу усвідомлюєш про що ця музика.

А коли ти пишеш для фільму – то у тебе є сюжет, історія, настрій. І тобі треба знайти в собі музику, в якій прозвучала б ця історія. Тут є конктретні образи, символи, персонажі і т.д. Відповідно в тебе вже є певні обмеження, але робота з кіно є неймовірно захоплюючою і я радо за неї беруся, якщо історія цікава, сюжет не заперечує моїм життєвим принципам і коли сама ідея є особливою та з якимось посилом.

Ви проїхали з програмою чимало українських міст. Чи відрізняється публіка географічно, чи маєте свою власну у кожному місті?

Звісно, за шість років ми вже знайшли свою публіку в тих містах, де виступаємо. Але ця аудиторія окрім того, що постійно збільшується – дуже різна. На наші концерти приходять як студенти так і вже дорослі люди зі своїми власними дітьми, останні два роки наші концерти почали відвідувати старші люди. І це дуже приємно, бо це означає, що така музика не має меж.

А щодо географічних відмінностей, то за атмосферою на концерті люди в кожному місті справді відрізняються. Десь підтримують більш палко, а десь навпаки, уважніше слухають. Але в кожному місті ми бачимо, що така музика потрібна людям.

Фото Facebook Роксолани та Єгора Грушиних

А поділитися?