На Львівщині депутат уникнув відповідальності через колізію в законодавстві

logo
148654_na_lvivwini_deputat_uniknuv_vidpovidalnos.jpeg


zakonodavstvoПустомитівський районний суд повернув поліції матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності депутата Пустомитівської міськради Івана Сагана за невчасне подання електронної декларації. Згідно з постановою суду, підставою такого рішення стало те, що протокол про адмінпорушення мають складати уповноважені особи НАЗК, а не поліція. Про це пишуть «Наші гроші. Львів».

Саган, обраний до міської ради за списком БПП, мав подати електронну декларацію за 2016 рік до 1 травня цього року, але зробив це лише 18 серпня. Протокол про вчинення ним адмінпорушення, пов’язаного з корупцією (несвоєчасне подання електронної декларації, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП), склали у поліції 25 вересня. Свою вину у вчиненні правопорушення Саган у суді визнав.

Під час розгляду справи суддя Данилів побачив явну колізію між п. 1. ч. ст. 255 КУпАП, згідно з яким протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, складають уповноважені на це посадові особи, зокрема, Національної поліції та НАЗК, та ч. 3 ст. 12 Закону «Про запобігання корупції». Згідно з останньою, «у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи НАЗК складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду».

Цю колізію суддя вирішив на користь спеціального нормативно-правового акту, яким є Закон «Про запобігання корупції».

Оскільки Сагану ставили у провину несвоєчасне подання електронної декларації, тобто адміністративне порушення, пов’язане з корупцією, то суддя дійшов висновку, що складати протокол про його вчинення мають повноваження лише уповноважені особи НАЗК.

Варто додати, що суддя постановив повернути матеріали справи з протоколом «для належного оформлення» та поінформувати про це НАЗК.

Юрист та член правління ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан у коментарі «НГ.Львів» розповіла, що коли у 2014 році приймали Закон України «Про запобігання корупції», у парламенті не продумали практичних аспектів застосування ч. 3 ст. 12 Закону. За задумом законодавців, складанням протоколів мали б займатися уповноважені особи НАЗК, але оскільки Агентство не працює ефективно, то зараз цим займається поліція. Аргументацію судді Даниліва юрист ЦПК вважає «нормальною».

Крім того, на думку Олени Щербан, будь-які постанови про визнання осіб винними у вчинення адміністративного порушення, пов’язаного з корупцією, прийняті на підставі протоколів, складених поліцією, приховують у собі ризик успішного оскарження. Той, хто буде їх оскаржувати, може заявити про порушення свого права на справедливий суд та послатися на прецеденти Європейського суду з прав людини.

А поділитися?



Вам має сподобатись...